У бурштині знайшли «зомбі-гриби», що проростали з тіл комах 99 мільйонів років тому
Два найдавніших відомих зразки зомбі-грибів, що проростають із тіл комах-господарів, виявили в м’янмарському бурштині віком близько 99 мільйонів років. Про це повідомляє ScienceAlert з посиланням на дослідження, опубліковане в «Proceedings of the Royal Society B».
Унікальна знахідка в бурштині
Унікальні екземпляри, які нині зберігаються в Лондонському музеї природознавства, демонструють драматичну сцену зараження: один із грибів проростає з голови мухи, інший — з лялечки мурахи. Ці знахідки стали другим найстарішим підтвердженням існування паразитичних грибів роду, подібного до Ophiocordyceps — так званих «зомбі-грибів», які досі зустрічаються в природі й заражають комах для розповсюдження своїх спор.
Еволюційна загадка
Описані нові види грибів отримали назви Paleoophiocordyceps gerontoformicae та P. ironomyiae. У першому випадку в бурштині видно, як мікроскопічні спороносні стебла проростають із тіла лялечки мурахи, а в другому — з голови мухи визирає клубоподібне плодове тіло.
Науковці припускають, що ці види могли відокремитися від сучасних Ophiocordyceps близько 130 мільйонів років тому, в епоху активного розвитку квіткових рослин та пов’язаних із ними нових груп комах — особливо метеликів і молі.
«Скам’янілості свідчать, що інфекційні гриби вже сто мільйонів років тому були адаптовані до двох різних господарів-комах — мурахи й справжньої мухи», — зазначив палеоентомолог Едмунд Яжембовскі з Лондонського музею природознавства. За його словами, еволюційний стрибок до нових комах-господарів міг бути пов’язаний із розквітом квіткових рослин.
Чому це важливо
Ці два екземпляри — не лише вражаючі приклади давньої паразитичної взаємодії, а й цінний матеріал для палеомікології. Раніше найстарішим зразком зомбі-гриба вважалася знахідка з раннього крейдяного періоду, описана 2008 року.
Знахідки демонструють, що складні взаємозв’язки між паразитичними грибами та комахами виникли задовго до появи людини й навіть до формування сучасних екосистем. Розуміння таких древніх еволюційних взаємодій допомагає не лише реконструювати екологію минулого, а й краще оцінити загрози, які несуть грибкові патогени сьогодні.
З огляду на попередження вчених про зв’язок між змінами клімату та зростанням активності небезпечних грибів, ці дослідження мають і сучасне значення — зокрема для аграрної безпеки, епідеміології та прогнозування біологічних ризиків в умовах глобального потепління.
