📊 У глобальному дослідженні Мельбурнського університету та KPMG взяли участь понад 48 тисяч респондентів у 47 країнах. Його мета — зрозуміти, як світ сприймає, використовує й оцінює ШІ. Та замість очікуваного поділу на «розвинені» й «ті, що наздоганяють», звіт демонструє набагато цікавіший тренд: людство розколюється на три фракції — з власною динамікою, довірою і темпами цифрової адаптації.

1. Розвинений Захід: скепсис замість довіри

США, Австралія, більшість країн ЄС, Канада, Японія — попри технічний розвиток, демонструють:

• нижчі показники довіри до ШІ — лише 28% у США, 24% у Франції, 21% у Японії висловлюють високу довіру до ШІ-систем​;
• повільніше впровадження — у середньому 58% використовують ШІ хоча б час від часу, тоді як у країнах, що розвиваються — понад 80%​;
• обмежене навчання — тільки 24–33% респондентів у розвинених країнах мали хоча б базову освіту з ШІ​;
• нижчу ефективність використання — близько половини вважають, що володіють навичками роботи з ШІ, порівняно з 74% у країнах, що розвиваються.

Причини: страх перед ризиками, обмежена освітня база, політичні дискусії навколо регулювання ШІ. Високий рівень тривожності щодо фейків, безробіття, контролю з боку корпорацій знижує готовність делегувати рішення алгоритмам.

2. Нові оптимісти: довіра як стратегія розвитку

Країни на кшталт Індії, Нігерії, ОАЕ, Єгипту, ПАР, Саудівської Аравії показали найвищий рівень:

• інтенсивності використання ШІ — понад 90% респондентів у Нігерії та Індії використовують ШІ щотижня або частіше;
• довіри до ШІ — понад 80% у Нігерії, Індії, ОАЕ висловлюють позитивне ставлення до ШІ на роботі​;
• практичної вигоди — 95% у Нігерії вважають, що ШІ приносить відчутну користь суспільству​.

Ці країни розглядають ШІ як інструмент для подолання обмежень — від медичних послуг до бюрократії, і тому активно інвестують у навчання та впровадження​.

3. Китай — окрема планета

Китай не вписується у звичні категорії. Його профіль:

• довіра до ШІ — 5.0 з 7 балів (вище, ніж у США — 3.6)​;
• організаційна підтримка — 95% компаній впровадили ШІ у внутрішні процеси, 93% працівників активно його використовують​;
• тренінги та політики — понад 64% працівників пройшли навчання з ШІ (у США — лише 33%)​;
• поєднання технічної сили та народної довіри — Китай одночасно має високий рівень технологічного розвитку і суспільного ентузіазму.

Унікальність Китаю — у поєднанні довіри, масовості впровадження і стратегічної державної підтримки. Якщо в Індії чи Нігерії — це надія, то в Китаї — вже реалізована інфраструктура.

Що це означає?

У дослідженні Trust and AI автори не пишуть напряму про «три підвиди» людства — але дані промовляють за себе. Геоцифрова карта розламується не за лінією багатства, а за готовністю до ШІ та довірою до нього. Китай виявляється не просто винятком, а окремим цивілізаційним типом — з власним темпом, ризиками і цілями.

Чому це важливо знати

• 📉 Розвинені країни ризикують втратити інноваційне лідерство через внутрішні страхи й нерішучість.
• 🌍 Країни, що розвиваються, можуть здійснити «цифровий стрибок», минаючи класичні етапи.
• 🇨🇳 Китай уже сьогодні демонструє готовність бути не просто учасником, а центром ШІ-цивілізації.