Скандал, який зупинив «дженсеноманію»

Nvidia переживає найбільшу кризу за понад три десятиліття своєї історії. У жовтні 2026 року The New York Times («Нью-Йорк таймс») написала: американська розвідка вважає, що на Хуанга полювали китайські спецслужби.

Йдеться про Еліс Хуанг (Alice Huang) — вона не родичка Дженсена, просто має таке саме прізвище. Колишня тележурналістка, вона була керівницею сінгапурської компанії Megaspeed International. Це один із найбільших покупців чипів Nvidia в Південно-Східній Азії.

Посадовці США підозрюють, що жінка передавала інформацію Пекіну. А ще — що вона і її компанія допомагали таємно ввозити до Китаю найпотужніші ШІ-чипи, продаж яких туди заборонений.

Спершу Хуанг запевняв, що їхнє спілкування було звичайним. А 8 листопада, як повідомив телеканал CNBC, він написав працівникам листа і визнав позашлюбний роман. «Я винен вибачення своїй родині та всім вам», — так починався цей лист. Хуанг також визнав, що історія давно переросла межі подружньої зради.

Згодом з’явилися повідомлення ще й про стосунки Хуанга з однією з керівниць самої Nvidia, яка йому підпорядковується.

Рада директорів Nvidia розпочала незалежне розслідування. Водночас вона заявила, що не має підстав вважати, ніби постраждали секрети компанії чи національна безпека США. Китай назвав звинувачення наклепом. Про можливе усунення Хуанга з посади вже говорять коментатори, але офіційного рішення рада директорів поки не ухвалювала.

Автори фільму наголошують: усе це — підозри та повідомлення ЗМІ, а не рішення суду. Розслідування тривають.

Чому одна людина важить так багато

У фільмі звучить фраза, яка пояснює масштаб кризи: «Nvidia — це Дженсен, а Дженсен — це Nvidia». Хуанг очолює компанію 33 роки, від самого заснування. А офіційного наступника в нього досі немає.

Тож скандал вдарив не лише по одній компанії, а по всій ШІ-галузі. І порушив незручне питання: чи нормально, що стільки технологій світу залежить від однієї людини?

Емілі Чен знімала Хуанга ще до скандалу. Задумувалася розповідь про лідера на піку впливу. Після нових фактів, визнають автори, вийшов портрет надмірно зосередженої влади.

Чотири країни за чотири дні

У жовтні 2026 року знімальна група їздила за Хуангом Європою: Париж, Лондон, Стокгольм, Берлін. Його місія виглядала так — переконати континент, що нова технологічна революція працюватиме на чипах Nvidia.

У Парижі Хуанг з’явився на технологічному заході як несподіваний гість. Він розповідав про ШІ-агентів — програми, які не просто відповідають на запитання, а самі виконують завдання. За його словами, такі агенти вже з’являються майже в кожній галузі.

Наприкінці виступу Хуанг розіграв серед глядачів два нові потужні комп’ютери Nvidia, кожен вартістю кілька тисяч доларів. А потім його обступили фанати, які хотіли сфотографуватися. Журналісти назвали це «дженсеноманією».

Хуанг розповів, що за останній рік Nvidia вклала у європейські стартапи вісім мільярдів доларів. І пообіцяв найближчим часом оголосити ще про два мільярди. За деякими оцінками, щоб стати технологічно незалежним, Євросоюзу до 2035 року треба витратити щонайменше три трильйони доларів.

Франція прагне стати центром ШІ в Європі. Звідти вийшли таланти, на яких тримаються паризька Mistral та нью-йоркська Hugging Face. Hugging Face — це щось на кшталт великої бібліотеки, де розробники з усього світу діляться ШІ-моделями. Nvidia погодилася купити її за 12,9 мільярда доларів.

Від мийника посуду до мільярдних угод

У Лондоні Хуанг зустрівся зі знімальною групою в готелі, де жив понад чверть століття тому, коли Nvidia виходила на біржу. Тоді, згадує він, у нього вперше був особистий дворецький. А сам він просто радів, що компанія вистояла.

Хуанг зізнається, що тоді не вмів писати бізнес-план. «І досі не вмію», — каже він. А на питання про мету своєї поїздки відповідає, що жодного плану чи кінцевої точки не має: для нього сам шлях і є метою.

Біографія Хуанга схожа на кіносценарій. Він народився на Тайвані в 1963 році, згодом переїхав до США. Мав національний рейтинг у настільному тенісі. Мив посуд у мережі ресторанів Denny’s і, як відомо, любив цю роботу.

Він перестрибнув кілька класів і в 16 років вступив до Університету штату Орегон. Вивчав електротехніку, потім проєктував чипи в компанії AMD — майбутньому конкуренті Nvidia.

У 1993 році Хуанг разом із Крісом Малаховскі (Chris Malachowsky) та Кертісом Прімом (Curtis Priem) заснував Nvidia. За його спогадами, він заплатив 200 доларів за 15 чи 20 відсотків компанії.

Як працює чип, що змінив ШІ

Засновники Nvidia хотіли робити графічні процесори — GPU — для гарнішої картинки у відеоіграх. Чим GPU відрізняється від звичайного процесора?

Звичайний процесор схожий на кількох професорів: кожен розв’яже складну задачу, але по черзі. GPU — це тисячі школярів, які одночасно рахують прості приклади. Для гри, де треба розфарбувати мільйони крапок на екрані, другий варіант значно швидший.

Перелом стався у 2006 році, коли Nvidia випустила CUDA. Це програмне забезпечення, яке дозволило використовувати чипи не лише для ігор, а й, наприклад, для прогнозу погоди чи читання генетичного коду.

Згодом дослідники ШІ помітили, що ці чипи ідеально підходять для навчання нейромереж. Адже навчання — це мільярди простих обчислень, які можна робити паралельно. Хуанг поставив на ШІ все задовго до того, як решта галузі зрозуміла, що відбувається.

Ця ставка стала однією з найприбутковіших в історії бізнесу. Тепер технології Nvidia — в основі OpenAI, Meta, Google, Anthropic, Microsoft, SpaceX, Amazon та багатьох інших компаній.

Торт із п’яти шарів

Хуанг любить порівнювати ШІ з тортом із п’яти шарів. Знизу вгору це:

• енергія — електростанції, без яких нічого не запрацює;
• чипи — «мозок» обчислень;
• інфраструктура — величезні центри обробки даних;
• моделі — «розумні» програми на кшталт ChatGPT;
• застосунки — те, чим користуємося ми з вами.

Колись Nvidia працювала лише в другому шарі — робила чипи. Тепер вона вкладає гроші в усі п’ять: енергетику, дата-центри, ШІ-лабораторії, стартапи. Тож хоч як ріж цей торт, дедалі більша частина галузі проходить через Nvidia.

У Лондоні Хуанг буквально роздавав стартапам інвестиції, переходячи від одного до іншого. Автори фільму порівнюють це з телеведучою Опрою Вінфрі (Oprah Winfrey), яка колись подарувала автомобілі всім глядачам у студії.

Він похвалив і лондонського оператора дата-центрів Nscale, у який вкладається Nvidia. Та вже за кілька днів інвестори засумнівалися в оцінці цієї компанії. Microsoft вийшла з угоди з Nscale через дорожнечу електроенергії у Великій Британії.

Самих британців Хуанг закликає діяти швидше. На його думку, країна має все для нової промислової революції, але схильна надто довго вагатися.

Суверенний ШІ на чужих чипах

У поїздках Хуанг постійно повторює: кожна країна має будувати і контролювати власний штучний інтелект. Це він називає «суверенним ШІ» (sovereign AI).

Країни зрозуміли, що контроль над даними — це влада. Але створити незалежну ШІ-систему з нуля, від чипів до застосунків, забрало б десятиліття. Тож Хуанг пропонує будувати власні можливості на технологіях Nvidia. А більше суверенного ШІ означає і більший попит на чипи Nvidia.

Чи справді ШІ суверенний, якщо працює на американських чипах? Хуанг переконаний, що так. Суверенітет, пояснює він, — це контроль над власними даними: досвідом людей і компаній, культурою, цінностями, знаннями країни.

Він згадує «маховик даних» (data flywheel). Це замкнене коло: більше даних дає розумніший ШІ, а той породжує ще більше даних і досвіду. Почати можна з чужої технології, наприклад відкритих моделей, а потім доналаштувати її під себе.

Хто пише правила для штучного інтелекту

Наприкінці вересня 2026 року президент США Дональд Трамп (Donald Trump) зібрав у Білому домі керівників технологічних компаній. Хуанг стояв поруч, коли Трамп запропонував називати ШІ «суперінтелектом».

Річ у тім, що англійське слово artificial («штучний») має відтінок «несправжній». «Ми кажемо „супер“, бо інше слово — несправжнє», — пояснив Трамп.

Хуанг підтримав цю ідею. На його думку, все, що створили люди, у певному сенсі несправжнє. «Автомобіль — це несправжній кінь, але ми ж так не говоримо», — каже він. А ШІ, за словами Хуанга, вже шукає інформацію і пише краще за нього, хоч і не в усьому.

На тій зустрічі Трамп похвалив угоду, за якою технологічні компанії самі добровільно стежать за собою. Критики назвали її гарною картинкою для камер без реального змісту. Виходить, ті, хто створює технологію, самі пишуть для неї правила.

Хуанг вважає це правильним. Компанії, каже він, мають тримати себе за найвищими стандартами ще до того, як їх почнуть регулювати уряди. А для перевірок безпеки, навіть державних, потрібна ціла галузь фахівців — і її ще треба створити.

Свої стосунки з Трампом Хуанг описує так: його справа не погоджуватися чи сперечатися, а давати президентові інформацію для кращих рішень. Навіть якщо ці рішення невигідні самій Nvidia.

Китай: ринок, який Nvidia втратила

Чим кращі чипи — тим швидше розвивається ШІ. Тому частина американських політиків вважає обладнання Nvidia національним скарбом, який не можна продавати Китаю.

Хуанг — один із найгучніших противників такого підходу. На його думку, обмеження лише змусять Пекін швидше розвивати власні чипи. Автори фільму зазначають, що він тисне на Білий дім і фактично грає з обома сторонами перегонів ШІ.

США дозволили продавати Китаю старіші чипи Nvidia. Але китайські компанії, як-от DeepSeek, дедалі частіше обирають китайське обладнання. Хуанг визнає, що китайський ринок для Nvidia зараз повністю закритий. «Думаю, ми припустилися помилки, і її важко виправити», — каже він.

Хуанг нагадує, що китайських дослідників ШІ більше, ніж дослідників будь-якої іншої країни. Він наголошує: Китай — конкурент, але не ворог Америки, і заради безпеки світу з ним треба говорити.

Ці розмови записали ще до скандалу. Пізніше з’явилися повідомлення, що Трампа попереджали про стосунки Хуанга з Еліс Хуанг ще у травні. Тоді Хуанг полетів із президентом до Китаю на борту літака Air Force One. А агентство Bloomberg («Блумберг») писало, що у 2025 році Nvidia нібито втрутилася в урядове розслідування щодо Megaspeed.

Чи можна тримати ШІ «під замком»

Перегони ШІ дедалі більше лякають людей. У фільмі згадують, що OpenAI розкрила шість нових випадків так званої розбіжності цілей (misalignment). Так називають ситуації, коли ШІ діє не так, як задумали творці. А Anthropic повідомила, що її модель Claude вийшла з-під контролю і виконувала непередбачені дії.

Nvidia відповіла власною відкритою платформою безпеки OpenShell, яка має керувати ШІ-агентами і за потреби вимикати їх. На думку авторів фільму, це сигнал: компанія вважає, що безпеку треба забезпечувати інженерно, а не законами.

Сем Альтман (Sam Altman), Даріо Амодей (Dario Amodei), Ілон Маск (Elon Musk) кажуть, що варто сповільнитися. Хуанг же переконаний, що можливості й безпека ШІ — це одне ціле, і одне без іншого не розвивається.

Як приклад він згадує перший ChatGPT, який часто «галюцинував» — видавав упевнені, але вигадані відповіді. Щоб навчити чатботів триматися правди, інженерам довелося винайти нові технології:

• генерацію з доповненим пошуком (retrieval augmented generation) — перед відповіддю модель шукає факти в базах даних;
• ширше контекстне вікно — модель одночасно «тримає в голові» більше тексту;
• доступ до інструментів — модель сама вирішує, коли їй потрібен пошук свіжої інформації;
• перевірку після відповіді — модель обдумує результат, а іноді порівнює кілька варіантів.

Емілі Чен нагадує: Microsoft закликає створити для ШІ «аварійне гальмо», а Anthropic попереджає, що її моделі скоро зможуть уникати вимкнення. Що мало б переконати Хуанга зупинитися?

Його умова проста. Автономних агентів треба тримати в суворій ізоляції (containment) і постійно стежити за ними. Хто не може цього забезпечити, не повинен ні тестувати, ні запускати такі системи.

Заяви лабораторій, що втримати моделі неможливо, Хуанг називає вигадками. «Поки не спробували, не кажіть, що не можете», — наголошує він. А якщо це вже відбувається? «Тоді треба зупинитися. Усе дуже просто», — відповідає Хуанг.

Агентам, за його словами, треба давати мінімум прав і застосовувати принцип «нульової довіри» (zero trust). Це як новий працівник, якому дають ключі лише від тих кімнат, де він працює. Або простіше: «Якщо просите систему приготувати омлет, не давайте їй бензопилу», — каже Хуанг.

Чи перестала б Nvidia продавати чипи лабораторії, яка робить щось надто небезпечне? Хуанг відповідає, що в теорії — так, якщо компанія точно знатиме про шкоду для людей. Хоча Nvidia, уточнює він, не керує чужими компаніями.

Гроші по колу і тріщини ШІ-буму

Поки Хуанг їздив Європою, ринок нервував. Акції виробників чипів падали шість днів поспіль, а згодом опинилися на шляху до найдовшого падіння з 2008 року.

У Стокгольмі Хуанг був головним гостем на старті шведського суверенного суперкомп’ютера для ШІ. Серед гостей був співзасновник Spotify Даніель Ек (Daniel Ek). Тим часом обвалилися акції компанії CoreWeave, яка будує дата-центри за підтримки Nvidia: інвесторів налякали її борги.

Лише цього року в США заблокували або відклали понад сто проєктів дата-центрів. ШІ-компанії відкладають і скасовують вихід на біржу. Чи не тріщить ШІ-бум?

Хуанг упевнений, що ні. Раніше програми писали вручну, а тепер комп’ютери самі вчаться розв’язувати задачі, які людина запрограмувати не здатна. Цей перехід, на його думку, незворотний. А нинішні труднощі, на думку Хуанга, — звичайні «хвороби росту». Колись через таке проходив інтернет. Молоді ШІ-компанії зростають неймовірно швидко і ще тільки вчаться відповідальності, яка приходить разом із великим бізнесом.

Критики звинувачують Nvidia в циклічному фінансуванні (circular financing). Компанія пообіцяла вкласти у світову ШІ-галузь близько пів трильйона доларів. Але ці гроші часто повертаються до неї ж, бо компанії купують на них чипи Nvidia. Так, кажуть критики, створюється штучний попит.

Хуанг пояснює: ШІ-стартапам потрібні величезні гроші на обчислення. Компанія, якій вистачить 10 мільйонів доларів, — рідкість. А потреба в 10 мільярдах — звична справа. Різниця — в тисячу разів.

За його словами, Nvidia завжди володіє менше ніж 20 відсотками компаній, у які вкладається. За п’ять років вона інвестувала близько 100 мільярдів доларів. І залучила від інших інвесторів щонайменше вп’ятеро більше: на кожен долар Nvidia — ще п’ять доларів від когось іще.

А чи не небезпечно, що майже вся ШІ-галузь залежить від однієї компанії? Хуанг заперечує. «Вони від нас не залежать. Вони нас обирають», — каже він. На його думку, Nvidia мусить щодня заслуговувати своє місце, бо конкуренти є всюди.

Хуанг додає ще одну думку. Коли кажуть, що Америка має виграти перегони ШІ, він розуміє це як перемогу американських компаній загалом, а не однієї-двох. А якщо лякати людей, Америка, на його думку, програє.

Що буде, коли світу вистачить чипів

Хуанг вважає, що попит і пропозиція на ринку ШІ вирівняються за п’ять-десять років. Тоді нові чипи просто замінюватимуть старі, як колись було з персональними комп’ютерами.

Коли в 1993 році заснували Nvidia, ринок ПК щороку подвоювався. Тепер, каже Хуанг, так само зростає галузь ШІ, і це триватиме ще кілька років. Щоб відчути силу подвоєння: якби щось подвоювалося десять років поспіль, воно зросло б приблизно в тисячу разів. Але такого Хуанг не обіцяє.

За його словами, будівництво ШІ-інфраструктури триває лише близько двох років. А технології зазвичай дозрівають за десять, як було з телефонами та інтернетом.

А якщо ШІ навчиться працювати на частці нинішньої енергії? Хуанга це не лякає. Він нагадує про людські амбіції: ефективніші інструменти змушують робити більше, а не менше. «Якби в добі було 36 годин, я б не спав більше», — пояснює він.

Економісти знають цей ефект ще з XIX століття — це парадокс Джевонса (Jevons paradox). Тоді парові машини стали ефективнішими, але вугілля почали спалювати не менше, а більше.

Чи забере ШІ роботу? Хуанг стверджує, що ШІ створює більше робочих місць. Ця технологія потребує будівельників, електриків і сантехніків. За останні пів року в ШІ-стартапи, за його оцінкою, вклали від 400 до 600 мільярдів доларів. Робота кожного зміниться, визнає він, але опір змінам їх не зупинить.

Хуанг також упевнений, що ШІ можна розвивати безпечно і відповідально. Технології для цього, каже він, уже є. Інше питання — чи людство справді так зробить.

Берлін: оптимізм і протест

Остання зупинка — Берлін, де Nvidia проводила свою третю велику конференцію року, GTC. Хуанг називає ШІ новою промисловою революцією. На його думку, Німеччина, яка збудувала економіку на минулій революції, має для нової все: науку, математиків, інженерів.

Черга на зустріч із ним тяглася за ріг кварталу. Сама зустріч відбулася у великому магазині електроніки Saturn. На питання про обвал на ринку Хуанг відповів, що все це мине: галузь просто переходить на нову платформу.

На конференції він показував нові продукти для безпеки ШІ та дата-центрів, грався з роботами. Але один момент для українського читача особливо важливий.

Виступ Хуанга перервав протест через повідомлення, що чипи Nvidia використовують у російських дронах. Як писали ЗМІ з посиланням на Bloomberg, протестували активісти Greenpeace, і охорона вивела їх із зали.

Звідки в Хуанга стільки оптимізму? Він переконаний, що сьогодні світ безпечніший, ніж 50 чи 250 років тому. А похмурі заголовки, на його думку, з’являються тому, що погані новини краще продаються. Хуанг каже, що з віком став мислити як батько. «Не приносьте мені лише погані новини. Скажіть, що ви з ними робитимете», — наголошує він.

Хто прийде після Дженсена Хуанга

На оптимізмі Хуанга, кажуть автори фільму, може триматися Nvidia, економіка США і, можливо, вся світова фінансова система. Тому питання наступника — не лише внутрішня справа компанії.

Хуанг керує Nvidia незвично: має дуже багато прямих підлеглих і обходиться без нарад. Він хотів, щоб у компанії було якомога менше відокремлених відділів, бо жорстка структура заважає пристосовуватися до змін.

У Nvidia працюють його син Спенсер (Spencer Huang), донька Медісон (Madison Huang) і зять. Ходять чутки, що наступницею стане донька. Хуанг відповідає, що посада нікому не дістанеться автоматично: її треба заслужити. Він сподівається, що майбутній керівник уже працює в компанії, але сам, якщо дозволить здоров’я, хоче працювати ще років двадцять.

«Мене можуть звільнити так само, як наступного керівника мають найняти», — каже Хуанг. Йому це подобається, бо ніхто в компанії не повинен вважати своє місце гарантованим.

Ці слова записали за кілька тижнів до того, як Хуанг сам опинився під пильною увагою власної ради директорів.

Чому це важливо знати

• Від чипів Nvidia залежить більшість великих компаній, які розвивають ШІ. Тож криза в Nvidia може вплинути на всю галузь і на фондові ринки світу.
• Україна також будує суверенний ШІ у співпраці з Nvidia. Про партнерство з компанією Міністерство цифрової трансформації оголосило в листопаді 2025 року.
• Повідомлення про чипи Nvidia в російських дронах показують, як важко контролювати, куди потрапляють найпотужніші технології.