Як описує Лайнас, через тиждень після перших вибухів руїни міст ще димлять. У результаті чотирьох тисяч ядерних ударів загинуло близько 770 мільйонів людей. Уцілілі — незалежно від колишнього статусу — стали біженцями без майбутнього. Дороги завалені уламками, автотранспорт зупинився. Люди з опіками і пораненнями, без медикаментів, масово вмирають від променевої хвороби, втрати крові або сепсису.

Поховань не проводять: мертві залишаються просто неба, а їх кількість робить саму думку про могили безглуздою. Наступний етап катастрофи — глобальна ядерна зима (nuclear winter).

Пожежі в містах викинули мільярди тонн сажі у стратосферу. Сонце тьмяніє, температура падає навіть у середині літа. На землі з’являється іній, а вночі — повна темрява, освітлена лише випадковими багаттями біженців. Без електрики, зв’язку та урядів люди організовуються у збройні банди, які займають території, грабують і вбивають за ресурси.

Продукти харчування закінчуються, худобу і свійських тварин з’їдено. Канібалізм стає масовим явищем. «Запах смаженого людського м’яса, схожий на свинину, стоїть уздовж доріг і в долинах», — зазначає Лайнас.

Через три місяці планета тоне у крижаній безодні. У світі більше немає ні дня, ні ночі, а температура навіть у тропіках падає до сибірських морозів. Із космосу Земля здається згаслою вуглиною у темряві — мертвою кулею без світла й тепла.

Біосфера руйнується. Тропічні ліси висихають і горять, у морях гине фітопланктон, що спричиняє масову загибель морських екосистем. На суходолі рослинність гине, і лише насіння та глибоко сплячі види зберігають останні іскри життя.

Через десятиліття після війни сонце починає пробиватися крізь залишки сажі, але виникає нова загроза: руйнування озонового шару. Втрата понад 75% озону в середніх широтах викликає так звану «ультрафіолетову весну» (UV spring), коли інтенсивне ультрафіолетове випромінювання обпалює шкіру людей за хвилини, а рослини гинуть на стадії проростання.

Навіть ті спільноти, що можливо вижили в Австралії, Новій Зеландії або на тропічних островах, опиняються у світі без торгівлі, без палива, без постачання їжі. Відновити індустріальну цивілізацію неможливо: світ повертається до примітивного рівня існування.

Чому це важливо знати

Сценарій, змальований Марком Лайнасом, показує реальні наслідки глобальної ядерної війни — не лише масову загибель у перші хвилини, а й тотальне руйнування цивілізації і біосфери протягом десятиліть. Ця робота наголошує на невідкладній необхідності зниження ядерних ризиків через глобальні політичні зусилля, оскільки на карту поставлено саме існування людства.