Що пропонує Китай для реформи Радбезу ООН? Розширити склад до 21 члена на основі G-21, додати 16 асоційованих постійних місць без права вето та запровадити механізм скасування вето однієї країни двома третинами голосів Радбезу та Генасамблеї.

Чому нинішня система не працює? Росія заблокувала всі резолюції щодо України з 2022 року, США ветували резолюції про припинення вогню в Секторі Гази, а за 80 років право вето використовували 324 рази — в середньому 4 рази на рік.

Яка позиція України щодо реформи? Українська ініціатива #unrussiaUN вимагає виключення Росії з постійних членів Радбезу, оскільки вона незаконно зайняла місце СРСР і систематично порушує Статут ООН агресією проти України.

Чому Раду безпеки потрібно реформувати

Нинішня структура Радбезу — п’ять постійних членів із правом вето та десять ротаційних непостійних членів — відображає геополітичні реалії 1965 року, коли відбулася остання реформа. За майже 80 років існування право вето використовували 324 рази: СРСР і Росія — 159 разів, США — 94, Велика Британія — 32, Франція — 21, Китай — 18.

Ця система створила параліч у вирішенні найгостріших конфліктів. США ветували резолюції про припинення вогню в Секторі Гази, дозволяючи конфлікту тривати. Росія систематично блокувала будь-яку значущу реакцію Радбезу на війну в Україні з 2022 року, незважаючи на міжнародне засудження та гуманітарну катастрофу.

«Якщо країни Глобального Півдня, Латинської Америки, Африки, Азії не отримають суб’єктності в цій системі, вони повернуться спиною до Організації Об’єднаних Націй»,

— заявив президент Фінляндії Александер Стубб на дебатах Генасамблеї.

Що пропонує китайська реформа

Ван Хуйяо виклав двокомпонентну модель реформування Радбезу ООН, яка поєднує структурні та процедурні зміни.

Розширення членства. Усі нинішні члени G-21 (колишня G-20) отримають місця в розширеному Радбезі. Це означає ліквідацію 10 ротаційних місць і створення 16 нових асоційованих постійних місць. Нові держави не матимуть індивідуального вето, але разом із чотирма іншими постійними членами (окрім того, хто накладає вето) зможуть скасувати одностороннє вето.

За цією моделлю розширений Радбез складатиметься з 21 члена: Аргентина, Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Туреччина, Велика Британія та США, а також Африканський союз і Європейський союз — кожен з одним колективним голосом.

Члени G-21 становлять понад 85 відсотків світового ВВП і вже координували багатосторонні відповіді на найгостріші економічні виклики планети, нагадує Ван Хуйяо.

Обмеження права вето. Щоб подолати параліч, спричинений односторонніми вето, пропонується механізм скасування кваліфікованою більшістю. Якщо понад дві третини розширеного Радбезу (15 з 21 члена) та дві третини Генеральної асамблеї проголосують за скасування вето одного постійного члена, резолюція набуде чинності.

Ця зміна зберегла б інституційну спадщину п’яти оригінальних постійних членів, але підвищила б політичну ціну накладення вето. Найважливіше — вона відкрила б шлях до вирішення конфліктів, які переросли із жорстоких у жахливі: від Ємену до Гази.

Українська альтернатива: виключити Росію з Радбезу

Попри логіку китайської пропозиції щодо розширення та обмеження вето, вона ігнорує фундаментальну проблему: Росія незаконно займає місце постійного члена Радбезу ООН. Українська ініціативна група #unrussiaUN системно доводить, що Російська Федерація ніколи не була правонаступницею СРСР у Раді безпеки відповідно до Статуту ООН.

Юридичні підстави для виключення Росії:

• Росія не проходила процедуру правонаступництва згідно зі Статтею 4 Статуту ООН, яка вимагає схвалення Радбезу та Генасамблеї для прийняття нових членів
• Лист Бориса Єльцина від 24 грудня 1991 року був внутрішнім повідомленням про зміну назви держави, а не правовим актом про правонаступництво
• Росія систематично порушує Статут ООН агресією проти України, що суперечить Статті 6 про можливість виключення члена, який порушує принципи Організації

«Росія в Раді безпеки — це не питання реформи системи вето. Це питання законності перебування держави-агресора в органі, покликаному захищати міжнародний мир», — наголошує ініціатива #unrussiaUN.

Китайська пропозиція зберегти Росію серед постійних членів фактично легітимізує статус-кво, за якого країна-агресор має право блокувати рішення про власну агресію. Це робить будь-яку реформу неефективною, якщо вона не вирішує питання законності російського членства.

Чому глобальний Південь підтримує реформу

Країни Африки, Азії та Латинської Америки десятиліттями були виключені зі значущої участі в міжнародному правотворенні через непорушні вето постійних членів Радбезу. Китайська пропозиція надає їм реальний вплив через механізм колективного скасування вето.

Водночас для існуючих постійних членів ця реформа не є загрозою. Вони зможуть накладати обов’язкове вето на будь-яку резолюцію, якщо щонайменше два постійні члени діятимуть спільно. Це запобігає ситуації, коли одна держава зупиняє колективні дії всупереч волі решти світу.

Попередні ініціативи намагалися вирішити проблему вето добровільними обмеженнями. Французько-мексиканська пропозиція 2013 року закликала постійних членів призупиняти вето у випадках масових звірств. Група підзвітності, узгодженості та прозорості просунула кодекс поведінки, який підтримують понад 120 держав і який закликає «велику п’ятірку» утримуватися від вето в ситуаціях геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.

Але добровільні обмеження не спрацювали. Китайська пропозиція натомість пропонує структурне рішення, яке робить одностороннє вето політично дорожчим і технічно складнішим для застосування.

Чому це важливо знати

Дискусія про реформу Ради безпеки ООН набуває критичного значення для України та світу. Китайська пропозиція розширення членства та обмеження вето може зламати параліч у вирішенні глобальних конфліктів, але вона оминає фундаментальне питання: чи законне взагалі російське членство в Радбезі?

Для України питання не в тому, як обмежити російське вето, а в тому, чи має Росія право сидіти за столом Радбезу після незаконного захоплення місця СРСР і систематичного порушення Статуту ООН. Ініціатива #unrussiaUN пропонує не компроміс із порушником міжнародного права, а його вигнання з органу, покликаного захищати цей порядок.

Будь-яка реформа, яка зберігає Росію постійним членом, легітимізує систему, де агресор блокує відповідь на власну агресію. Це робить марними навіть найамбітніші структурні зміни, якщо вони не усувають джерело паралічу — незаконну присутність Росії в Раді безпеці ООН.