Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп сьогодні зустрічаються у Вашингтоні, щоб підписати угоду про корисні копалини. Угода може стати першим великим зовнішньополітичним досягненням адміністрації Трампа, але водночас містить чимало ризиків для України.

Що відомо про угоду?

Згідно з документом, який отримав Financial Times, Україна передає 50% доходів від майбутньої монетизації державних природних ресурсів у «Фонд реконструкції», який буде спільно керований Києвом і Вашингтоном.

Це стосується не лише мінералів, а й нафти, газу та інфраструктури, зокрема LNG-терміналів і портів. Водночас раніше озвучену вимогу США щодо $500 млрд у вигляді українських корисних копалин було прибрано з фінального тексту угоди.

Трамп, коментуючи угоду, заявив:

«$350 мільярдів і багато військової техніки – це те, що отримує Україна в обмін на частку своїх ресурсів».

Ця цифра суперечить даним Кільського інституту світової економіки, який оцінює допомогу США Україні у $119 млрд. Міністерство оборони США наводить інші дані — $182,8 млрд, враховуючи витрати на навчання та логістику.

Чому це може стати проблемою?

Україна володіє приблизно 5% світових запасів стратегічних ресурсів, включаючи графіт, літій, титан, берилій та уран (WEF). Однак:

• Немає чіткої оцінки реальних запасів, оскільки багато даних зберігалися в Москві ще з часів СРСР.
• Менше половини родовищ розвідані та розробляються (Українська геологічна служба).
• На відновлення інфраструктури після війни потрібно $524 млрд, що робить швидкий видобуток малоймовірним.
• Частина стратегічних копалин знаходиться на окупованих територіях, включаючи Донецьк і Запоріжжя.

Заступниця прем’єр-міністра України Юлія Свириденко зазначила, що $350 млрд українських ресурсів наразі знаходяться під російським контролем.

Водночас Кремль також запропонував адміністрації Трампа аналогічну угоду — на доступ до корисних копалин, які зараз контролює Росія.

Позиція Зеленського і ризики для Києва

Зеленський намагається використати переговори для отримання чітких гарантій безпеки від США. Він заявив:

«Мені потрібні гарантії безпеки від Трампа, і це важливо, щоб вони були прописані».

Однак жодних конкретних гарантій безпеки угода не містить, що дає Києву можливість вимагати їх або навіть відмовитися від підписання.

Крім того, ЄС також виявив зацікавленість у корисних копалинах України. Віце-президент Європейської комісії Стефан Сежурне підтвердив, що ЄС запропонує альтернативну угоду, яка, за його словами, буде більш взаємовигідною.

«21 із 30 критичних матеріалів, необхідних Європі, може постачати Україна. І ми не будемо вимагати угоди, яка невигідна Києву» (AFP).

Що далі?

Трамп хоче підписати угоду вже сьогодні, але Зеленський поки що не підтвердив, що поставить підпис.

«Мені важливо, щоб допомога Америки не припинилася. Сила необхідна на шляху до миру» (Вечірнє звернення президента України).

Якщо Київ ухвалить угоду, це може дати економічну основу для подальшої підтримки США. Однак критики попереджають, що угода може бути використана для подальшого скорочення військової допомоги Україні.

Політолог Райан Кіггінс зазначає:

«Трамп використовує підтримку України як важіль для отримання доступу до рідкісноземельних металів. Але під поверхнею це може бути спроба виправдати повне припинення допомоги, звинувативши Київ у відмові виконувати умови».

Чому це важливо?

• Угода вперше відкриває прямий доступ США до українських природних ресурсів.
• Відсутність гарантій безпеки викликає побоювання щодо справжніх намірів адміністрації Трампа.
• ЄС пропонує Україні альтернативу, що може стати контраргументом до американської угоди.
• Позиція Кремля щодо надання США доступу до окупованих українських ресурсів створює новий рівень геополітичної гри.

Очікується, що результат переговорів стане відомий найближчими годинами.