Skip to main content

AP: Сім висновків із першого звернення Трампа до Конгресу після повернення в Білий дім

 |  Андрій Миколайчук  | 

Промова Дональда Трампа перед Конгресом США 5 березня 2025 року стала не стільки зверненням до нації, скільки продовженням його виборчої кампанії. Він розкритикував демократів, перебільшив свої здобутки та виступив із суперечливими заявами про економіку, Україну, імміграцію та торговельну політику.

1. Поділ на “своїх” і “чужих”

З перших слів Трамп назвав Джо Байдена “найгіршим президентом в історії” та висміяв демократів за відсутність аплодисментів. Його промова більше нагадувала передвиборчий мітинг, аніж звернення до Конгресу.

“Немає нічого, що я можу сказати, аби вони були задоволені”, – заявив він, маючи на увазі демократів.

Цей агресивний стиль є логічним продовженням його другого президентського терміну, де Трамп ігнорує опозицію та вимагає лояльності від державних інституцій.

2. Різка зміна риторики щодо України

Протягом останніх тижнів Трамп неодноразово критикував Володимира Зеленського, але під час промови несподівано зачитав його листа:

“Україна готова якнайшвидше сісти за стіл переговорів, щоб наблизити тривалий мир.”

Раніше Трамп звинуватив Зеленського у “невдячності” за американську допомогу та скасував угоду щодо видобутку стратегічних ресурсів України. Тепер він, схоже, натякає на відновлення переговорного процесу, однак це може бути частиною його тиску на Київ.

3. Популістська критика цін на продукти

Трамп звинуватив Байдена у зростанні цін на продукти, зокрема на яйця, хоча насправді причиною є епідемія пташиного грипу та масовий забій птахів (166 млн голів).

“Джо Байден дозволив цінам на яйця вийти з-під контролю – і ми працюємо, щоб це змінити”, – сказав Трамп, не згадавши реальних економічних факторів.

Його адміністрація заявила про виділення додаткового $1 млрд для боротьби з пташиним грипом, але не запропонувала механізмів для зниження цін.

4. Маск – “архітектор реформи уряду”

Одним із центральних моментів промови стала похвала Ілона Маска, якого Трамп назвав “архітектором реформ”. Маск уже звільнив тисячі держслужбовців у рамках скорочення уряду.

Республіканці аплодували, а демократи тримали плакати “Musk steals” (“Маск краде”).

За словами Трампа, Маск “знайшов сотні мільярдів доларів корупції”, хоча більшість “виявлених” контрактів уже була оплачена, тобто уряд не отримав жодних реальних заощаджень.

5. Посилення торговельних війн

Трамп запровадив нові мита на імпорт із Канади та Мексики, що викликало різку реакцію партнерів.

“Мита зроблять Америку багатою та великою знову. Це станеться швидко. Буде невелике потрясіння, але ми до цього готові,” – заявив він.

Президент Мексики Клаудія Шейнбаум оголосила, що у відповідь запровадить мита проти США. Прем’єр Канади Джастін Трюдо назвав дії Трампа “дуже дурним вчинком”.

6. Подвійні стандарти щодо імміграції

Трамп запропонував багатим іммігрантам “золоту карту” за $5 млн, що дасть їм спрощений шлях до громадянства США.

Водночас він оголосив жорсткі заходи проти нелегальних мігрантів, фокусуючись на їхній депортації.

“Ми дозволимо найбільш успішним людям із усього світу купити собі шлях до громадянства – це як грін-карта, але краща та елітніша,” – заявив він.

7. Поворот вправо – без компромісів

Трамп більше не намагається балансувати між різними групами. Якщо у 2017 році він говорив про “реальну і позитивну імміграційну реформу”, то зараз робить ставку на радикальну політику депортації.

Якщо раніше він співпрацював із Трюдо над ініціативами для жінок-підприємців, то тепер відкрито конфліктує з ним через мита.

Він називає демократичні ініціативи щодо різноманіття та рівності “загрозою Америці”, хоча ще в першій каденції таких заяв не робив.

Чому це важливо знати

Промова Трампа показує його намір правити жорстко, без компромісів. Він посилює економічний протекціонізм, відмовляється від соціальних ініціатив і перетворює державу на інструмент боротьби з опозицією.

Його позиція щодо України залишається непередбачуваною – від критики Зеленського до раптової підтримки переговорів.

Усе це формує образ Трампа як президента, що більше зацікавлений у політичній грі, ніж у національній єдності.