Це рішення ухвалено попри те, що Велика Британія отримала вигідніші умови — 10%.

ЄС і США домовилися про мита: деталі угоди

27 липня 2025 року в шотландському місті Тернберрі президент США Дональд Трамп та голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн домовилися про запровадження єдиного мита в 15% на європейські товари, що експортуються до США. Раніше деякі з них, зокрема автомобілі, обкладалися митом у 25%, а фармацевтичній продукції загрожував тариф у 200%.

Під дію нової угоди підпадають автомобілі, частина хімічної продукції, сільськогосподарські товари та фармацевтична продукція. Водночас для авіаційної галузі, стратегічної сировини та окремих хімікатів зроблено винятки. Ставки в 50% на сталь та алюміній формально залишаються, але, за словами фон дер Ляєн, досягнуто компромісу щодо зниження ставок для певних квот.

Енергетичні та інвестиційні зобов’язання

У рамках домовленостей ЄС також погодився імпортувати енергоносії зі США на суму 750 мільярдів доларів (зокрема ЗПГ і ядерне паливо) протягом трьох років та інвестувати додатково 600 мільярдів доларів у США.

Три фактори капітуляції

За даними L’Express, на користь підписання невигідної угоди вплинули три фактори:

1. Брак альтернативи

ЄС спочатку прагнув домогтися 10% мита, як у Великої Британії, але шанси на це були мінімальними. Британія вже має збалансований торговельний обмін із США, що не характерно для ЄС. Це не було наслідком кращих переговорів Лондона, а результатом стартових умов.

2. Відсутність перспектив у США

Єврокомісія дійшла висновку, що не варто очікувати сприятливих умов від адміністрації Трампа в найближчі роки. Тому вирішено переорієнтуватися на інші ринки — передусім Mercosur, АСЕАН та Індію.

• Угода з Mercosur уже укладена, залишилося її ратифікувати
• 13 липня досягнуто політичної згоди з Індонезією, найбільшою економікою АСЕАН
• Тривають переговори з Таїландом, Малайзією, Філіппінами та Індією

3. Обережність перед новими ультиматумами Трампа

Дональд Трамп назвав підписану угоду «найбільшою в історії», але через його непередбачуваність Європа не ризикнула вдатися до жорсткіших заходів. Зокрема, не було застосовано «базуку» — механізм ACI (Anti-Coercion Instrument), створений для протидії економічному тиску Китаю. Цей інструмент дозволяє обмежувати інвестиції та доступ до ринків країн, які діють примусово.

Обурення в європейських столицях

Французький прем’єр Франсуа Байру назвав угоду «темним днем для Європи», підкресливши, що

«союз вільних народів, об’єднаних для утвердження своїх цінностей та захисту своїх інтересів, вирішив підкоритися».

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що фон дер Ляєн була «з’їдена на сніданок» Трампом.

Італійський депутат Європарламенту Брандо Беніфей (S&D) вважає, що ЄС отримав гірші умови, ніж Британія:

«Схоже, ми отримали гірші умови, ніж Велика Британія. Це не найкращий старт, і нам потрібно уважно розібратися в деталях».

Британські міністри натомість відзначили, що такий результат «підтверджує переваги Brexit». Після укладення угоди фондовий індекс Eurostoxx 50 виріс на 1,1% — ринок позитивно сприйняв зниження ризику торговельної війни.

Хто виграв, хто програв

Колонка The Telegraph підсумовує ситуацію як «принизливу поразку ЄС і тріумф Трампа». Автор стверджує:

• Угода принесе мільярдні надходження до бюджету США — при збереженні профіциту ЄС у 198 млрд євро навіть 15% мито генеруватиме величезні доходи
• Європейські компанії будуть змушені вкладати кошти в американську економіку, щоб зберегти доступ до ринку
• Найбільше постраждають автопром, фармацевтика і люксовий сектор — зокрема німецька й французька економіки, які вже переживають кризу
• Ірландія може втратити конкурентні переваги у фармацевтичній галузі через нові мита
• Велика Британія завдяки миту лише в 10% отримала стратегічну перевагу

Чому це важливо знати

Угода між ЄС і США створює новий прецедент у торговельних відносинах, послаблюючи глобальні позиції Євросоюзу, який є ключовим партнером України. Брюссель, зосереджений на пошуку альтернативних ринків, може перенаправити економічну увагу з трансатлантичного напрямку на глобальний південь — це відкриває можливості для Києва в контексті нових договорів із ЄС та АСЕАН.

Водночас тріумф Трампа в цих переговорах підкреслює його готовність до жорсткого тиску навіть на союзників. Це може означати продовження ультимативної лінії США щодо України — із вимогами поступок чи нових умов допомоги. Для Києва це сигнал: західна єдність більш умовна, ніж здається, і потребує активної дипломатії, щоб не опинитися в позиції нового об’єкта «торгу».