Справу Епштейна не вдається замовчати: чому навіть фанати Трампа не повірили

Як пише The Atlantic, попри роки маніпуляцій і риторики змови, саме ця тема викликала безпрецедентний скепсис у середовищі руху MAGA. Після довгих обіцянок «викрити педофільську мережу» Трамп раптово заявив, що список — вигадка демократів.

Обіцянки, які зникли

Після того, як Міністерство юстиції США офіційно заявило, що «списку клієнтів» не існує, Трамп відмахнувся:

«Ви все ще говорите про Джеффрі Епштейна? Про цього хлопця говорять уже роками. Ви питаєте — у нас є Техас, у нас є це, у нас є все інше, а люди досі говорять про цього типа, цього виродка? Це неймовірно».

Однак відмова від теми, яка була наріжним каменем для значної частини його бази, не спрацювала. Раніше Трамп і його союзники — зокрема генеральна прокурорка Пем Бонді — прямо заявляли, що список клієнтів Епштейна існує і його буде оприлюднено. Тепер же Трамп стверджує, що ці файли — фальшивка, створена Обамою, Гілларі Клінтон та іншими «ворогами»:

«Навіщо ми даємо розголос файлам, написаним Обамою, підступною Гілларі, Комі, Бреннаном та невдахами й злочинцями з адміністрації Байдена, які обдурили світ мотузкою “Росія, Росія, Росія”, 51 “агентом розвідки”, “НОУТБУКОМ З ПЕКЛА” та іншим? Вони створили файли Епштейна, так само як створили ФАЛЬШИВЕ досьє Гілларі Клінтон/Крістофера Стіла, яке вони використали проти мене, а тепер мої так звані “друзі” грають їм на руку. Чому ці радикальні ліві божевільні не оприлюднили файли Епштейна?»

Чому саме ця брехня не зійшла з рук

У матеріалі наголошується: навіть за мірками Трампа така риторика виглядає дивно суперечливою. Якщо це змова демократів — чому Трамп її не викрив? Якщо ці файли фейкові — навіщо їх було обіцяти? Якщо вони реальні — чому мовчати? Така логічна плутанина, на думку оглядача Джонатана Чейта, стала надто очевидною навіть для його фанатів.

Важливо, що тема Епштейна особливо емоційно навантажена: йдеться про сексуальну експлуатацію неповнолітніх, і ця історія є важливою частиною наративу QAnon. За версією прихильників теорій змови, Трамп мав «викрити педофільську еліту», і згортання цієї теми сприймається як зрада місії.

Роль Трампа в історії Епштейна

Як нагадує The Atlantic, сам Трамп мав давні зв’язки з Епштейном, якого називав «чудовим хлопцем» ще у 2002 році. Він також публічно визнавав, що Епштейн «любить красивих жінок так само, як і я, і багато з них — досить молоденькі». А в 2020 році, коли його запитали про Гіслейн Максвелл — соратницю Епштейна, звинувачену в торгівлі дітьми, — Трамп відповів:

«Я бажаю їй всього найкращого».

Ці факти довго ігнорувалися його базою — поки він не зрадив саму їхню віру в те, що справа Епштейна викриє «глибинну державу».

Межі впливу: чи вичерпується «гіпноз» Трампа?

Протягом десяти років Трамп залишався незмінним епіцентром альтернативної реальності: будь-які факти могли бути спростовані словом «фейк», будь-який провал — пояснений змовою «глибинної держави». Але цього разу, як зауважує Чейт, відбулася розгерметизація.

«Цього разу Трамп натиснув на кнопки — і нічого не сталося. Шанувальники Трампа просто стали злішими».

Причина? Емоційна інтенсивність теми Епштейна, її легкість для розуміння на відміну від абстрактних політичних тем, а також центральне місце цієї справи в уявленні руху MAGA про зло і правосуддя.

Чому це важливо знати

Спроба Трампа «поховати» справу Епштейна виявила вразливість навіть найміцнішої політичної секти США. Це може свідчити про межі маніпулятивної риторики й відкриває шанс на розрив у монолітності його підтримки. Для України це важливо розуміти в контексті впливу QAnon та правопопулістських рухів на зовнішню політику США. Якщо довіра до Трампа серед власної бази починає руйнуватися, це може вплинути на його політичні позиції, зокрема щодо війни в Україні, санкцій проти РФ чи підтримки НАТО.