Америка більше не арбітр: нова торговельна стратегія Дональда Трампа руйнує засади глобального порядку

Президент Дональд Трамп, менш ніж за три місяці після повернення до влади, оголосив 10% тариф на майже всі імпортні товари до США, розпочавши тим самим глобальну торговельну війну, яка, за словами експертів, може підірвати економічну гегемонію Америки, що формувалась понад 80 років.

Патрісія Коен, міжнародна оглядачка The New York Times, у статті від 3 квітня 2025 року вказує:

«Замість візії взаємної вигоди та спільних інтересів США просувають підхід, де панують примус, ізоляціонізм і силова перевага».

Епоха «долара і довіри» під загрозою

Після Другої світової війни США очолили побудову економічного порядку, де співпраця, верховенство права та довіра стали основою міжнародної торгівлі. Саме ці принципи забезпечили:

• долару статус глобальної резервної валюти;
• Америці – дешеве запозичення на ринках;
• бізнесу США – унікальні конкурентні переваги;
• Вашингтону – контроль над світовими фінансовими потоками.

Проте тарифна стратегія Трампа знижує довіру до США та до долара як такого, наголошує економіст Баррі Айхенґрін, автор книги Exorbitant Privilege:

«Коли США навмисно послаблюють долар чи погрожують санкціями, це шкодить вірі у фінансові зобов’язання Америки».

Втрата “м’якої сили” – приріст хаосу

У відповідь на нові тарифи, фінансові ринки відреагували:

• зниженням фондових індексів;
• падінням бізнес-оптимізму;
• прогнозами зростання інфляції та уповільнення глобального ВВП.

Але експерти попереджають: миттєві втрати – це ще не найгірше.

«Під загрозою опиняються самі основи американського глобального впливу», – стверджує політолог Абрахам Ньюман з Джорджтаунського університету.

Сила замість партнерства: історичні паралелі

Професор історії Єльського університету Ґреґ Ґрендін пояснює:

«Це нова парадигма: нації не мають спільних інтересів – лише конфлікти».

Це нагадує помилки після Першої світової війни, коли конфліктна економічна політика США сприяла піднесенню:

• нацизму в Німеччині;
• імперіалізму Японії;
• катастрофічній тарифній війні 1930-х років.

Після 1945 року США змінили підхід:

• План Маршалла відновив Європу;
• кредитна дипломатія будувала «банк довіри»;
• США переконували союзників відмовитися від продажу чипів Китаю, покликаючись на стратегічну довіру.

Тепер, зазначає Ньюман, усе це поставлено під сумнів.

Односторонні «перемоги» і довгострокові поразки

Один із прикладів політики Трампа:

Коли Колумбія відмовилась прийняти депортованих зі США, Білий дім пригрозив санкціями та 50% митом, і Богота поступилася.

Проте, як зазначає професор Джозеф Най з Гарварду:

«Це виглядає як перемога, але підриває довгострокову довіру. Світ починає шукати альтернативи».

У березні 2025 року відбулася перша за 5 років зустріч міністрів торгівлі Китаю, Японії та Південної Кореї, де обговорювалося поглиблення регіональної інтеграції без участі США.

Це вже реакція союзників на непередбачуваність Америки. Якщо така динаміка триватиме:

• долар може втратити статус “валюти останньої надії”;
• країни зменшать залежність від американської зброї та технологій;
• позиції Китаю зміцняться – саме цього США прагнули уникнути.

Чому це важливо знати

Адміністрація Трампа відверто переписує правила світової економіки, замінюючи десятиліттями збудовану систему довіри, партнерства та взаємозв’язку на політику економічного примусу.

Це ставить під сумнів здатність США залишатися фінансовим лідером світу, а отже – формувати майбутнє глобальної безпеки, кліматичної політики, технологій і прав людини.

Для України та союзників по НАТО це означає:

• зростання ризиків розриву трансатлантичної єдності;
• потребу зменшувати залежність від США як гаранта стабільності;
• необхідність інвестувати у власну дипломатичну й економічну автономію.