9 квітня 2025 року дохідність довгострокових казначейських облігацій США різко зросла, що стало одним з перших ознак панічного продажу на фінансовому ринку після запуску так званого “Дня визволення” — масового введення тарифів Дональдом Трампом на імпорт майже з усіх торговельних партнерів США, пише Newsweek.

Після опівночі за часом Східного узбережжя, одразу після вступу в дію нових тарифів, 30-річна дохідність казначейських облігацій США перевищила психологічно важливу позначку 5%, що викликало реакцію аналітиків і ринку. Такий стрибок не спостерігався з 1982 року.

“Це виглядає як облігаційний апокаліпсис. Тарифи ніколи не мали ‘реанімувати’ виробництво, вони просто піднімають ціни, валять ринки і прискорюють нас до рецесії,” — заявила Таґра Джирарі, директорка з економічного аналізу в Chamber of Progress.

Що сталося на ринку

• 10-річна дохідність зросла до 4.34% станом на 3:50 ранку (EDT).
• 30-річна дохідність сягнула 4.82%, а після опівночі — навіть перевищила 5%.

Джім Б’янко, голова аналітичної компанії Bianco Research, заявив у соцмережі X:

“Щось зламалося цієї ночі на ринку облігацій. Ми бачимо безладну ліквідацію. Це не рішення керуючих фондами — це вимушений розпродаж.”

За його словами, 30-річна дохідність зросла на 56 базисних пунктів за 3 дні, що є найрізкішим стрибком з 7 січня 1982 року, коли дохідність сягала 14%.

Ці коливання пов’язують не лише зі страхом перед інфляцією, а й з так званим “розкручуванням базисної торгівлі” — арбітражної стратегії між реальними облігаціями та ф’ючерсами на них. Це змушує великі фонди продавати активи для покриття втрат.

Думки експертів

Незалежний економіст Джуліан Джессоп наголосив, що навіть фанати тарифів Трампа не можуть тепер говорити про зменшення вартості урядових запозичень як перевагу:

“Дохідності облігацій ростуть, навіть коли ринок очікує зниження ставок ФРС. Це парадоксально і свідчить про комбінацію факторів — від інфляційних ризиків до нестачі іноземних покупців і вимушених продажів.”

Інвестори також шукають альтернативні способи ставок на зниження процентних ставок — через свопи чи похідні інструменти, що лише додає волатильності.

Політичний підтекст

Раніше президент Трамп заявив, що іноземні держави «вилизують йому дупу», намагаючись домовитися про винятки з тарифів. Така риторика лише посилила дипломатичне напруження. Зі свого боку, Трамп розглядає нову тарифну стратегію як політичний козир у кампанії 2026 року, позиціонуючи себе як «захисника американської промисловості».

Однак, як зазначає Newsweek, зростає критика не лише з боку демократів, а й усередині Республіканської партії. Відомі консервативні економісти вказують, що формула розрахунку тарифів Трампа “базується на помилці”.

Що буде далі

Фінансові ринки очікують подальших потрясінь, особливо якщо тарифи збережуться надовго.

“Якщо ці обмеження не буде знято найближчим часом, рецесія стане реальністю,” — попереджають економісти.

Наразі ж політична невизначеність, спекуляції на ставках та інфляційні очікування створюють передумови для подальшої дестабілізації.

Чому це важливо знати

Ситуація з обвалом американського ринку облігацій ілюструє, наскільки різко політичні рішення можуть впливати на глобальну економіку. Тарифна стратегія Трампа, що супроводжується агресивною риторикою, вже спричинила масштабні зміни на фінансових ринках, які можуть викликати ланцюгову реакцію: від зростання вартості запозичень до ризику рецесії. Для України та інших країн, які інтегровані у глобальні ланцюги торгівлі, подібні коливання можуть мати відчутні наслідки — як економічні, так і політичні.