Перейти до основного вмісту

L’Express: Стартапи війни — як дрони, ШІ та польові лабораторії змінюють оборонну промисловість України та Європи

29 Березня 2025 о 10:12|За кордоном|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Ракета-дрон «Паляниця»
Графічне зображення першої української далекобійної ракети-дрона «Паляниця». Скріншот з відео, серпень 2024 року. Джерело: facebook.com/zelenskyy.official

Хроніка оборонного прориву: війна в Україні дала старт «золотому віку» військових стартапів — і це змінює всю Європу, пише L’Express

Повномасштабна війна в Україні стала рушієм радикальних змін у світовій оборонній промисловості. Головний тренд — агільність, автоматизація та гіперлокальна інженерія, які тепер задають тон не лише в Україні, а й у США та Європі.

Найпотужніша демонстрація нової епохи — дрони та стартапи, які народжуються прямо на передовій.


🇺🇦 Україна: технофронт в режимі «день-ніч»

Україна планує закупити 4,5 мільйона FPV-дронів у 2025 році — утричі більше, ніж у 2024-му.
▶️ 96% з них — продукція українських виробників.
▶️ Більшість — це переобладнані сільськогосподарські дрони з вибухівкою, які керуються в режимі прямого відеозв’язку.

Найвідоміший із них — “Баба Яга”, модель VAMPIRE, названа на честь персонажа слов’янського фольклору. Постійно вдосконалюється: тепловізори, антидронові сенсори, адаптивне ПЗ.

🔹 DroneUA координує виробництво:

  • до 2 500 важких дронів на місяць,
  • до 4 000 FPV-дронів на добу.

🔹 Стартап Swarmer розробляє ШІ-командну систему Styx, яка керує роями дронів.
Отримали $2,7 млн від американських інвесторів.


🔧 Польові стартапи та технології “на колесах”

Україна — єдина країна світу, яка має мобільні лінії з виробництва друкованих плат безпосередньо на фронті. Щодня польові інженери адаптують мікросхеми до умов конкретного бою, змінюючи частоти для обходу ворожого РЕБ.

Кожен полк часто має власний бюджет на співпрацю зі стартапами. Так з’явилася система швидкого тестування гіпотез — проба, помилка, адаптація.

Наприклад, одразу було відкинуто вібраційні сенсори для артилерії — вони працювали тільки на батарейках і ставили під загрозу життя солдатів.


🇺🇸 🇪🇺 США і Європа: переналаштування систем

У США проривом став стартап Anduril, заснований у 2017 році, який розробив автономні дрони й системи прикордонного моніторингу без попередніх тендерів, а потім уже був закуплений армією.
Сьогодні Anduril оцінюється в понад $10 млрд.

🇩🇪 Німеччина: шлях Helsing

Стартап Helsing за 2 роки досяг капіталізації майже €5 млрд:

  • постачив Україні 4 000 дронів HF-1,
  • оголосив виробництво ще 6 000 HX-2 з дальністю 100 км та ШІ-модулями,
  • оснастив французькі САУ Caesar блоками штучного інтелекту.

🌉 Інвестор Y Combinator (Каліфорнія) уперше підтримав оборонний стартап — Ares, який створює дешеві крилаті ракети.


⚖️ Європа між інерцією і проривом

Стартапи працюють швидко. Але традиційна оборонна індустрія Європи — надто повільна.
Приклад — Eurodrone, запланований до 2032 року, вартістю €120 млн за одиницю.

Водночас нові макроекономічні сигнали позитивні:

  • ReArm Europe — €150 млрд на 4 роки,
  • Німеччина знімає «боргове гальмо» для оборонних витрат понад 1% ВВП.

За словами економіста Ітана Ілцецкі, тимчасове збільшення оборонних витрат на 1% ВВП може підвищити довгострокову продуктивність на 0,25%.


Чому це важливо знати

Україна не лише захищається — вона формує нову модель воєнної інновації, де фронт, бізнес і розробка є єдиним організмом. Мобільні заводи, рої дронів під управлінням ШІ, пряма інтеграція розробників у батальйони — це технофронт 21 століття.

Ця модель стає еталоном і для США, і для нової Європи. Війна оголила застарілість індустрій і спровокувала перехід до швидкої, децентралізованої, експериментальної оборони.

Україна — не лише полігон, а новий центр військової інновації, і ті, хто сьогодні працює з її стартапами, завтра будуть формувати глобальну безпеку.

Автор
L’Express: Стартапи війни — як дрони, ШІ та польові лабораторії змінюють оборонну промисловість України та Європи
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →