Джордже Сіміон і Нікушор Дан зрівнялись у рейтингах перед другим туром
Центрист Нікушор Дан наздогнав ультраправого популіста Джордже Сіміона у передвиборчих рейтингах — пише Politico.

Другий тур виборів президента Румунії, який відбудеться цієї неділі, 19 травня, вирішить, чи залишиться країна на євроатлантичному курсі, чи змінить зовнішньополітичний вектор.
Результати першого туру і динаміка рейтингів
Після першого туру президентських виборів у Румунії лідером залишався Джордже Сіміон, 38-річний націоналіст, який набрав 41%. Його суперник — чинний мер Бухаресту, 55-річний математик Нікушор Дан — здобув лише 21%, але поступово зумів залучити підтримку інших політичних сил.
Опитування, проведене 15 травня інститутом AtlasIntel серед 4000 респондентів, зафіксувало рівновагу — по 48% у кожного кандидата, включно з виборцями румунської діаспори. А вже 16 травня незалежний інститут IRSOP оприлюднив дані з перевагою Дана — 52% проти 48%.
Портрети кандидатів та їхні позиції
Джордже Сіміон — засновник праворадикальної платформи, прихильник нинішнього президета США Дональда Трампа. Виступає проти допомоги Україні, просуває ідеї об’єднання з Молдовою та критикує «вплив Заходу». Останніми днями, проте, публічно акцентує на своїй прихильності до НАТО. Уникає участі в теледебатах, надаючи перевагу комунікації через соціальні мережі.
Під час візиту до Брюсселю 16 травня Сіміон публічно образив свого опонента: «У вас є кандидат, якого ви підтримуєте, він аутист, бідолаха».
На ці слова Дан відповів: «Бажати стати президентом і використовувати “аутист” як образу — неприпустимо».
Нікушор Дан — незалежний кандидат, чинний мер Бухаресту з 2020 року. Обіцяє зберегти євроінтеграційний курс, дотримання зобов’язань у межах НАТО, виступає за тиск на Росію з боку США. Активно бере участь у дебатах, наголошує на правовій державі та необхідності реформування «старої системи». Нерідко використовує образ порожнього стільця під час дебатів, символізуючи відсутність опонента.
Вирішальні фактори: явка і діаспора
На думку аналітиків, зокрема колишнього урядового радника Раду Магдіна, переможець другого туру безпосередньо залежить від явки:
- За участі до 55% виборців — імовірна перемога Сіміона
- При явці понад 60% — Дан отримує значну перевагу
У першому турі голосували 9,5 млн осіб. За словами представника команди Дана, для перемоги йому потрібно щонайменше 11 млн голосів.
Вплив діаспори
Приблизно 4 мільйони румунів живуть за межами країни. У першому турі проголосувало близько 970 тисяч, із яких 60% підтримали Сіміона.
Громадська активістка Олена Калістру з організації Funky Citizen наголосила, що більшість опитувань не враховує закордонних виборців: «В попередніх виборах явка діаспори перевищила мільйон людей». Їхня мобілізація може суттєво вплинути на підсумковий результат.
Контекст: після скасування минулорічних виборів
Ці вибори стали необхідними після скасування результатів минулорічного голосування, переможцем якого в першому турі був ультранаціоналіст Келін Джорджеск. Його усунули через підозри у зовнішньому втручанні.
Цей прецедент суттєво підірвав довіру до виборчої системи, посиливши протестні настрої. Багато румунів, включно з тими, хто не підтримував Джорджеска, відчувають обурення, що «невидимі» чиновники та судді можуть скасувати результати виборів. Сіміон став головним бенефіціаром цієї недовіри, хоча і Дан позиціонує себе як «антисистемний» кандидат, що виступає за оновлення політичної культури.
Чому це важливо знати
Румунія — стратегічний союзник України, член ЄС і НАТО, що має спільний кордон з Українською державою. Вибори визначать, чи залишиться ця стратегічно важлива країна на східному фланзі ЄС твердим прихильником підтримки України під впливом проєвропейського лідера, чи зміщуватиметься в бік євроскептицизму під керівництвом популіста.
Переобрання проєвропейського кандидата забезпечить продовження підтримки України, подальшу інтеграцію регіону в євроатлантичну безпеку та стабільність на південному фланзі Альянсу. Перемога Сіміона, натомість, може означати посилення націоналізму, ревізіоністські настрої щодо Молдови та можливу зміну позицій щодо війни в Україні, особливо в контексті його заяв про наслідування політики Трампа.
Румунський кейс також демонструє, як швидко може змінюватись електоральна ситуація при зростанні явки й активності громадян — урок, актуальний для всіх демократичних суспільств.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









