За словами Вей — фіналістки Пулітцерівської премії та експертки з китайської економічної політики, — на відміну від гучного стилю Трампа, Сі діє методично та довгостроково.

«Сі підходить до торговельних переговорів зі всеосяжною стратегією, яку він готує роками», — зазначає журналістка.

Сі Цзіньпін та уроки Радянського Союзу

«Сі Цзіньпін навчився на помилках СРСР: не варто класти всі яйця в один кошик»,

— пояснює Лінлін Вей. Китайський лідер глибоко вивчав причини краху СРСР і зробив висновки на майбутнє. Ще 2012 року він замовив документальний фільм про кінець Радянського Союзу, де Горбачова зображено як зрадника, який кинув партію. За переконанням Сі, основними причинами розпаду стали ізоляція від Східного блоку, ідеологічний розклад і втрата політичного контролю.

Для людей покоління Сі СРСР був «Лао Даге» — «старшим братом», чий вплив глибоко закарбувався в їхній свідомості. Сі Цзіньпін прагне уникнути радянської долі через тотальну диверсифікацію економіки. На відміну від радянської моделі, заснованої на важкій промисловості й енергетиці, Китай намагається виробляти все самостійно, посилюючи економіку перед обличчям американських торговельних і технологічних обмежень.

Путін, Україна та обмежений вплив

Хоча масштабна війна Росії проти України триває вже понад три роки, економічні труднощі Путіна не стали уроком для Пекіну.

«Економіка Китаю фундаментально відрізняється від російської — вона набагато більш диверсифікована»,

— наголошує Вей. Пекін підтримує російську економіку на плаву, купуючи значні обсяги нафти та інших природних ресурсів, але наслідувати економічну модель Путіна не має наміру.

Між Сі та Путіним склалися близькі особисті стосунки — вони навіть вітають один одного з днем народження. Для Сі російський лідер залишається вражаючою фігурою: керуючи економікою, значно меншою за китайську, Путін все одно домагається місця за столом великих держав.

Трамп — ризик, а не партнер

«Для китайських лідерів існує два окремі елементи: президент Трамп і його адміністрація»,

— пояснює Вей. Досвід першого президентського терміну Трампа чітко показав Пекіну його непередбачуваність. У торговельній війні 2018–2019 років Китай часто був дезорієнтований різкими змінами та раптовим тиском з боку Вашингтону.

Сьогодні Сі Цзіньпін підходить до Трампа з набагато більшою обережністю.

«Те, що Трамп називає Сі Цзіньпіна добрим другом або каже, що відносини з Китаєм чудові, не означає, що США відмовляться від жорсткої політики щодо Пекіну»,

— підкреслює журналістка. Китайське керівництво також усвідомлює, що в адміністрації Трампа багато відверто антикитайськи налаштованих членів, які мають великий вплив на американського президента.

«Тайцзі» замість боксу

«Трамп діє так, ніби хоче швидкого боксерського поєдинку — просто щоб проголосити перемогу. Тоді як Сі Цзіньпін більше схожий на практика тайцзі — повільного та виваженого китайського бойового мистецтва»,

— каже Вей. Китайська стратегія — це не боротьба за перемогу тут і зараз, а створення того, що називають «стратегічним глухим кутом» — стійкого балансу, де американський тиск стає терпимим, а Китай виграє час для того, щоб наздогнати США.

Коли Сполучені Штати пропонують торговельні переговори, Китай їх приймає, але не обов’язково для вирішення проблем — радше для того, щоб виграти час і зволікати.

«Їхня мета — не стільки вирішити проблеми чи перезапустити відносини, скільки підтримувати стратегічний глухий кут: продовжувати говорити, затягувати справи, щоб з часом бути краще підготовленими», — пояснює експертка.

Чи має шанс Сі перемогти?

Китайська економіка зросла на 5,4% у першому кварталі, проте має значні слабкі місця: країна все ще стикається з дефляцією, криза ринку нерухомості залишається невирішеною, зростає борг, посилюється тиск на приватний сектор.

«Частина стратегії Сі Цзіньпіна для протистояння США може навіть погіршити ці труднощі»,

— попереджає Вей. Одним зі стовпів цієї стратегії є посилення контролю партії та повернення до планової економіки за рахунок приватного сектора.

Крім того, зусилля Пекіну розширити коло союзників у світі не приносять результатів — частково через його позицію щодо Криму та близькість до Росії.

«Наразі Китай не на межі краху, але без сміливих реформ економічні проблеми продовжуватимуть загострюватися», — констатує журналістка.

Медійна стратегія: сила без шуму

На відміну від Трампа чи Путіна, Сі не робить гучних заяв. Проте це не ознака стриманості. «Порівняно зі своїми попередниками, він більш наполегливий, навіть агресивний, і чітко показав, що готовий брати на себе більше ризиків», — підкреслює Лінлін Вей. Сі керує Китаєм залізною рукою, але китайський медіаландшафт настільки контрольований, що спрямований на мінімізацію ризиків або негативних реакцій щодо керівництва.

Ініціативи США: справжня загроза?

11 липня державний секретар США Марко Рубіо заявив про «позитивну» зустріч зі своїм китайським колегою Ван Ї в Малайзії. Трамп намагається укладати торговельні угоди з країнами Азії, щоб послабити Китай у регіоні. Проте, як зазначає Вей, якщо йому вдасться досягти суттєвих угод з іншими країнами — а це велике «якщо» — які передбачатимуть встановлення торговельних бар’єрів проти Китаю, це, безсумнівно, зашкодить Пекіну.

Однак більшість країн регіону залежать від торгівлі з Китаєм та китайських інвестицій.

«США буде надзвичайно важко переконати ці країни стати на їхній бік, відвернувшись від Китаю. Це набагато легше сказати, ніж зробити», — констатує експертка.

Закон про «чисту енергію» як подарунок Китаю?

Підписаний Трампом One Big Beautiful Bill — масштабна бюджетна реформа, яка скасовує або скорочує численні програми підтримки чистої енергетики. Це може стати перевагою для Пекіну, який уже домінує на ринку сонячних панелей і акумуляторів.

«Все залежатиме від реального впливу цього закону на американську економіку. Якщо він дасть їй поштовх, Трамп зможе використати це як важіль для переговорів з більшою впевненістю перед Китаєм», — зауважує Вей.

Китай: між стратегічною витривалістю та економічною кризою

Хоча деякі експерти, як Карл Мінцнер, пророкують Пекіну поступовий занепад через інституційну жорсткість та неефективність, Лінлін Вей не бачить негайного краху.

«Незважаючи на поточну ситуацію, китайська економіка залишається другою за величиною у світі. Вона все ще має дуже працьовиту та динамічну робочу силу в бізнес-секторі», — нагадує вона.

Китай досяг величезного прогресу в багатьох стратегічних галузях, таких як штучний інтелект (ШІ) і медичне обладнання, скорочуючи розрив із Заходом. Проте без реформ авторитарна модель ризикує втратити адаптивність, а демографічні виклики — старіння суспільства — лише загострюватимуться.

Чому це важливо знати

Для України цей аналітичний портрет Сі Цзіньпіна має особливе значення. Китай виступає непрямим союзником Росії, надаючи їй економічну підтримку та технології. Протистояння між США і Китаєм формує новий геополітичний порядок, де від результату цієї «тайцзі-війни» залежатиме доля глобального балансу сил.

Якщо Пекін зможе зберегти темп і витривалість, а США не сформують дієву коаліцію, це відкриє перед Китаєм шлях до перегляду правил гри — і в Європі, і на Близькому Сході. Україні слід уважно стежити за розвитком подій і не допустити перетворення Китаю на мовчазного спонсора російської агресії.