За даними Bloomberg, саме внаслідок запроваджених митних обмежень Китай зіткнувся з ризиком втрати понад 80% експорту до США, що потенційно може коштувати до 2% внутрішнього валового продукту, якщо Пекіну не вдасться диверсифікувати ринки збуту.

У відповідь на цю загрозу режим Сі Цзіньпіна (Xi Jinping) не лише не зменшує тиск на внутрішню опозицію, а навпаки — мобілізує суспільство довкола образу зовнішнього ворога. Комуністична партія Китаю використовує ситуацію для посилення контролю над громадським дискурсом, просуваючи наратив про «несправедливу агресію США» й позиціонуючи себе як захисника національних інтересів і суверенітету.

КПК як «щит» перед американською агресією

За оцінками Bloomberg, митні бар’єри — включно з погрозою Вашингтону підняти їх до 145% на низку китайських товарів — стали каталізатором мобілізації всередині країни. Комуністична партія активно використовує цей привід, щоб зміцнити свою легітимність.

На тлі цього інформаційна кампанія КПК набула індустріального масштабу. У соціальних мережах, як-от WeChat, Xiaohongshu та TikTok, активно поширюються згенеровані штучним інтелектом зображення, що висміюють Дональда Трампа. Часто вони зображають американських робітників як незграбних і недієздатних на тлі ідеалізованих китайських трудівників.

Одна з популярних фраз — «товариш Трамп будує Китай» — іронізує над тим, як дії Трампа нібито сприяють самозміцненню Пекіну, водночас завдаючи шкоди американській економіці.

Бізнес-еліти стають частиною патріотичного фронту

Унікальною особливістю цієї хвилі мобілізації є те, що до неї активно долучився китайський бізнес, який раніше тримав дистанцію від КПК. Як зазначає Bloomberg, великі технологічні корпорації — Alibaba Group, JD.com, PDD Holdings — фактично стали інструментами політики партії.

Зокрема, платформа Tmall (яка належить Alibaba) знизила комісії для експортерів, а JD.com оголосила про плани закупити товарів на 200 мільярдів юанів, щоб реалізувати їх на внутрішньому ринку. Такі заходи мають пом’якшити втрати експортноорієнтованих виробників.

Bloomberg додає, що уряд Сі Цзіньпіна переконаний у спроможності впровадити ефективні антикризові заходи завдяки «жорсткому контролю над економікою», що став ще жорсткішим після епідемії COVID-19.

Авторитарний зсув під прикриттям зовнішньої загрози

Торгова війна стала не лише економічним, а й політичним інструментом — новим способом легітимації авторитарних заходів у КНР. Як наголошує Bloomberg, зовнішня загроза допомагає Пекіну згуртувати громадськість та спрямувати соціальне невдоволення — що накопичилося після затяжних локдаунів — у безпечне для режиму русло. Цей механізм «перетворення економічного тиску в політичний капітал» дозволяє Сі Цзіньпіну зміцнити позиції як всередині КПК, так і серед населення.

Утім, видання попереджає: нинішній сплеск патріотизму може бути короткочасним. Реальне випробування для режиму настане, коли почнуться масові звільнення робітників, і економічні проблеми стануть очевидними в повсякденному житті.

«Ще невідомо, як довго триватиме хвиля китайського патріотизму, — зазначає Bloomberg. Справжнє випробування настане за кілька тижнів чи місяців, коли базовий прошарок працівників втратить роботу й зіткнеться з фінансовими труднощами».

Чому це важливо знати

Митна війна між США та КНР виходить далеко за рамки економіки — вона сприяє переформатуванню політичного ландшафту Китаю. Режим Сі Цзіньпіна використовує зовнішню загрозу для зміцнення авторитарного контролю та створення атмосфери мобілізації. Це матиме довгострокові наслідки: як для політики Китаю, що дедалі більше стає конфронтаційною, так і для глобального балансу сил.

Для України це означає посилення тенденцій до блокового протистояння — між Заходом і його конкурентами — і зростання ролі Китаю як активного гравця, який дедалі менше приховує свою підтримку Росії у війні проти України.