Саміт G7 у Канаді: безпека, штучний інтелект та підтримка України
У неділю, 15 червня, в канадських Скелястих горах розпочався ювілейний саміт G7, присвячений 50-річчю цього формату, пише L’Express.

Лідери провідних демократій світу обговорюватимуть питання безпеки, економічного розвитку та цифрової трансформації. Саміт продовжиться до вівторка.
Канада вже всьоме приймає зустріч «Групи семи» (Німеччина, Канада, США, Франція, Велика Британія, Італія, Японія). За даними офіційного сайту заходу,
«поточні глобальні виклики — мир і безпека, економічна стабільність та зростання, цифрова трансформація — вимагають спільної роботи для пошуку рішень».
Розширене коло учасників
Окрім семи країн-засновниць, на саміт запрошено лідерів Індії, України, Мексики, Південної Африки та Південної Кореї. Європейський Союз представляють президент Європейської ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За словами анонімного канадського урядовця, розширення формату пов’язане зі зміною геополітичної ситуації:
«Оскільки США більше не є надійним партнером для нас, ми хочемо розвивати або зміцнювати інші відносини. Ці запрошення зроблені саме для цього».
До окремих робочих сесій також залучатимуться представники міжнародних організацій.
Три ключові напрями порядку денного
Канадська сторона визначила такі пріоритети:
1. Забезпечення безпеки спільнот і світу:
- зміцнення миру та безпеки
- протидія іноземному втручанню та транснаціональній злочинності
- співпраця в боротьбі з лісовими пожежами
2. Енергетична безпека та цифрова трансформація:
- зміцнення ланцюгів постачання критично важливих мінералів
- стимулювання економічного зростання через штучний інтелект і квантові технології
3. Формування партнерств майбутнього:
- залучення приватних інвестицій для розбудови стійкої інфраструктури
- створення високооплачуваних робочих місць
- розвиток динамічних ринків для конкурентоспроможного бізнесу
Серед інших тем — встановлення «справедливого та сталого миру в Україні та інших зонах війни», а також «створення програми, орієнтованої на майбутнє, для мобілізації партнерів поза межами G7».
Нові виклики на порядку денному
За повідомленням The New York Times, несподівані атаки Ізраїлю проти Ірану, які розпочалися у п’ятницю, «ризикують порушити заплановану програму триденного саміту». Видання також повідомляє про план ускладнити президенту Росії Володимиру Путіну можливість заробляти на продажу нафти по всьому світу.
США планують знову закликати країни НАТО збільшити оборонні витрати до 5% ВВП. Також очікується обговорення американських торговельних тарифів, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа.
Примітно, що питання зміни клімату та міграційної політики наразі не включені до офіційного порядку денного, за винятком теми боротьби з лісовими пожежами.
G7 сьогодні: вплив і виклики
Формат G7 започаткований у 1975 році як G6, коли лідери шести країн зібралися у французькому замку для координації економічної політики після нафтової кризи 1973 року. Канада приєдналася наступного року. Росія входила до групи з 1998 по 2014 рік, коли була виключена після окупації нею українського Криму.
За 50 років вплив G7 помітно знизився: якщо в 1992 році країни групи формували 63% світового ВВП, то сьогодні — лише 44%. Економічне зростання Китаю та Індії змістило центри глобального багатства.
«У цей період глибоких потрясінь єдність лідерів G7 не просто бажана — вона необхідна», — наголосив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Radio Canada нагадує, що спільного комюніке за підсумками саміту не передбачається — як і у 2018 році, коли тодішній президент США Дональд Трамп розірвав підписану декларацію після завершення канадського саміту.
Чому це важливо для України
Участь українського керівництва в саміті підтверджує, що російська агресія залишається в центрі глобального порядку денного. G7 — ключовий майданчик для ухвалення рішень щодо санкцій проти Росії, фінансової підтримки української оборони та майбутньої відбудови.
Обговорення обмежень нафтових доходів Кремля, збільшення оборонних витрат союзників, забезпечення стабільності критичних ланцюгів постачання — усі ці питання безпосередньо впливають на спроможність України протистояти агресії. Водночас формування нових альянсів поза традиційним західним блоком може стати вирішальним фактором у довгостроковій боротьбі за свободу та демократію.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









