На його думку, поки Путін залишатиметься при владі й Росія не зазнає поразки, вона продовжуватиме переозброюватися і становитиме постійну загрозу для Європи.

Закріплення авторитаризму

Габуєв зазначає, що війна в Україні остаточно закріпила авторитарний характер путінського режиму. В країні відбулись масові репресії, знищення незалежних медіа та посилення антизахідної пропаганди. Навіть у разі закінчення війни Росія не повернеться до стану, який існував до 2022 року.

Масове “промивання мізків”

Російське суспільство, починаючи з дитячого садка, зазнає антизахідного “промивання мізків”. За словами експерта, обов’язкові шкільні заняття під назвою «Розмови про важливе» систематично формують образ Заходу як ворога. Історичні факти подаються викривлено, наприклад, роль СРСР у Другій світовій війні.

Габуєв підкреслює: пропаганда нав’язує громадянам ідею, що саме НАТО та Захід спровокували війну в Україні.

Суспільні настрої

Попри жорсткий тиск, певна частина населення залишається опозиційною до війни: за даними опитувань, 10–15 % росіян категорично виступають проти вторгнення. При цьому приблизно 20 % підтримують війну під гаслом “боротьби з нацистами” в Україні. Більшість населення, однак, самоусувається від обговорення війни.

Серед еліт, за словами Габуєва, у приватних розмовах без телефонів багато хто визнає війну “великою помилкою” і “моральним злочином”. Проте страх перед репресіями змушує їх мовчати.

Економіка війни

Габуєв описує механізми “клієнтської перерозподілу” доходів від війни. Значні військові витрати, корупція, контроль над залишеними активами західних компаній (зокрема, приклад компанії Danone, переданої союзникам Рамзана Кадирова (Ramzan Kadyrov)) забезпечують лояльність до режиму.

Солдати й контрактники отримують зарплати вдвічі вищі за середню по країні, що для бідних регіонів стає головною мотивацією вступати до армії.

Перспективи

Габуєв підкреслює, що Росія зберігає економічну стабільність, попри санкції: вона залишається заможнішою та технологічно розвиненішою, ніж такі держави, як Північна Корея чи Венесуела. У разі погіршення ситуації, режим компенсує економічні втрати репресіями.

Він попереджає: у випадку подальшого ослаблення Заходу й посилення адміністрації Дональда Трампа (Donald Trump), Путін може спробувати перевірити міцність НАТО, наприклад, через провокації в Естонії.

Після Путіна

Експерт вважає, що за життя Путіна Росія не реформується і не розпадеться. Водночас його відхід із влади відкриє коротке “вікно можливостей” для Заходу. Нові лідери, які можуть прагнути нормалізувати відносини з Європою, потребуватимуть реалістичної пропозиції, що включатиме обговорення територіальної цілісності України та репарацій, але без вимог про “новий Нюрнберг”.

Якщо Захід вимагатиме повного каяття та капітуляції, Росія ще більше орієнтуватиметься на Китай.

Росія та Китай

На думку Габуєва, війна в Україні значно посилила залежність Росії від Китаю. Відносини стають дедалі асиметричнішими: Китай має перевагу у фінансах, технологіях і ринках.

У торговельній війні між США та КНР Росія стала “змінною” китайської стратегії — джерелом сировини й ринком збуту у випадку зменшення торгівлі з Америкою.

Чому це важливо знати

Режим Путіна зберігає стабільність за рахунок репресій, контролю над економікою і масової пропаганди. Захід не може покладатися на спонтанний розпад Росії й має готуватися до довгострокового протистояння, зміцнюючи власну оборону. Водночас стратегія на період після Путіна має враховувати необхідність реалістичного діалогу для уникнення повної залежності Росії від Китаю.