Новий нафтовий шок: як дії Саудівської Аравії та торговельна війна США штовхають ринок у прірву

Після несподіваного рішення Саудівської Аравії збільшити нафтовидобуток, ціни на сиру нафту впали більш ніж на 10% — і, схоже, це ще не межа. Колумніст Bloomberg Opinion Хав’єр Блас порівнює ситуацію з 1997 роком, коли ОПЕК також вирішила підвищити видобуток під час наростання фінансової кризи в Азії. Результат: катастрофічне падіння цін нижче $10 за барель і так званий «Привид Джакарти», який досі переслідує нафтові ринки.

Сценарій 2025 року: знову помилка часу

Хоча економічна криза ще лише назріває, аналогії з 1997 роком очевидні: перевиробництво, занижений попит, геополітичні ризики. Саудівська Аравія, схоже, цілеспрямовано штовхає ціни вниз — зокрема, щоб вдарити по «порушниках дисципліни» всередині OPEC+ (Казахстан, Ірак, ОАЕ), а також зіграти на руку адміністрації Трампа, яка прагне стримати інфляцію під час торговельної війни.

«Саудити чітко дали сигнал: ми хочемо падіння цін. Тому й оголосили про збільшення видобутку за кілька годин до запуску тарифів Трампом», — пише Блас.

П’ять висновків з нафтового фронту 2025 року

1. Вашингтон і Ер-Ріяд – на одній хвилі

Наразі ні США, ні Саудівська Аравія не мають мотивації втручатися. Трамп потребує дешевої нафти, щоб знизити інфляційний тиск. Саудити — щоб відновити контроль над дисципліною в OPEC+. Але результат – різке падіння Brent і WTI до рівнів 2005 року.

2. Це не повторення 2020 року — але може стати ним

У 2020 році Саудівська Аравія розпочала «нафтову війну» з Росією, що спричинило падіння цін нижче нуля. Сьогодні дії Ер-Ріяда більше схожі на точковий удар: виробництво збільшене лише на 200 тис. барелів на добу (у 2020 було 2 млн), але ефект все одно потужний.

«Тоді це була ядерна атака. Тепер — швидкий рейд спецназу», — іронізує Блас.

3. Прогнози попиту завищені

Світові прогнози зростання попиту (понад 1 млн барелів на добу) не відповідають дійсності. Блас вважає, що реальне зростання буде вдвічі меншим, адже торговельна війна зачіпає азійські економіки — основні двигуни споживання нафти: Китай, В’єтнам, Таїланд, Індонезія.

«У 1998 році зростання попиту впало до 400 тис. барелів на добу — менш як половина довоєнного рівня. Це ймовірно і сьогодні», — зазначає він.

4. Переорієнтація пропозиції — справа місяців

Збільшення видобутку Саудівською Аравією та зменшення попиту означає, що баланс попиту й пропозиції змінюватиметься повільно — головно через зменшення видобутку поза межами OPEC+. Але запуск нових проєктів у Бразилії, Норвегії, Гаяні та Мексиканській затоці вже заплановано, і вони вийдуть на ринок попри ціни.

Основний удар припаде на американських виробників сланцевої нафти, які вже повідомляють про скорочення інвестицій та попередження від кредиторів.

«Сланцевики кажуть: $65 за барель — межа прибутковості. Ціна впала до $60, а ф’ючерси на 2026 — до $58. Виробництво почне спадати влітку», — прогнозує Блас.

5. Психологія ринку — страх перед “ніжем”

Історична пам’ять трейдерів — потужний фактор. Після крахів 2014 та 2020 років, ринки масово купують опціони захисту від подальшого падіння. Обсяги put-опціонів на Brent досягли історичного максимуму.

Головна парадоксальність — ризик загострення

Спроба Саудівської Аравії нав’язати дисципліну через м’яке тиснення може провалитися: учасники, які вже порушують квоти, можуть збільшити видобуток, щоб компенсувати зниження доходів. У підсумку це може погіршити ситуацію, замість покращення.

«Потрібно або справжнє болісне падіння, або ж новий формат переговорів. Зараз — ні того, ні іншого», — підсумовує Блас.

Чому це важливо знати

Ситуація на нафтовому ринку — лакмусовий папірець глобальних дисбалансів. Якщо ціни впадуть ще нижче, це може дестабілізувати цілі галузі, бюджети країн-експортерів, банки, які кредитують видобуток, і прискорити глобальну економічну кризу. Ринок ще не досяг дна — і «привид Джакарти» 1997 року нагадує, як боляче це може бути.