Як повідомляє WELT, згідно з новим аналітичним індексом ризику, розробленим берлінською компанією heyData, понад 40% німецьких споживачів стали жертвами кібернападів, що свідчить про значне перевищення середнього рівня загрози в ЄС.

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Німеччини (BMI), у 2023 році було зафіксовано 131 тисячу 391 випадок кіберзлочинів, ще понад 200 тисяч правопорушень здійснено з-за кордону або з невизначеного місця.

Аналіз показує системні проблеми

Індекс ризику від heyData, який охопив 15 європейських країн, враховує чотири параметри: ризики для споживачів, ризики для бізнесу, поведінкові ризики користувачів та фінансові збитки. Згідно з результатами, Німеччина посідає четверте місце за загальним рівнем ризику — в основному через інтенсивність атак і небезпечну поведінку користувачів.

Основні типи атак — фішинг, крадіжка даних і шкідливе ПЗ. Окрім того, 25% німецьких компаній (кожна четверта) повідомили про серйозні ІТ-інциденти, що ставить країну на третє місце серед досліджених держав разом із Францією. Вище — лише Польща (32%) та Нідерланди (26%).

Фінансові збитки та поведінка користувачів

Фінансові збитки в Німеччині становлять приблизно 82 євро на одного жителя щорічно. Це нижче, ніж у Великій Британії (548 євро), Іспанії (394), Австрії (335) та Бельгії (250), але залишається вагомим показником у європейському контексті.

Додатковим фактором ризику є низький рівень кібергігієни населення. За даними Eurostat, 34% німецьких користувачів зізнаються в недбалому ставленні до своїх даних — наприклад, використанні слабких паролів, введенні особистої інформації на небезпечних сайтах чи зберіганні даних на незахищених платформах.

Мілош Джурджевич, співзасновник heyData, коментує:

«Недбалий підхід до персональних даних у поєднанні з високим ризиком стати мішенню злочинців свідчить про те, що споживачі повинні терміново змінити свої цифрові звички».

Кіберзлочинність загрожує і малому бізнесу

Найбільшу загрозу в бізнес-секторі становлять середні компанії, адже їм часто бракує спеціалізованих структур інформаційної безпеки та регулярних аудитів ризиків. У великих корпораціях рівень підготовки до атак зазвичай вищий.

Фахівці також попереджають, що розвиток штучного інтелекту робить кіберзлочинність ще більш небезпечною: зловмисники можуть здійснювати атаки з мінімальними ресурсами, але високою ефективністю.

Як убезпечити себе в цифровому просторі

Німецьке Федеральне відомство з безпеки інформаційних технологій (BSI) та Спілка захисту прав споживачів рекомендують прості, але ефективні заходи:

• Завжди оновлюйте системи, програми та антивіруси;
• Використовуйте двофакторну автентифікацію (2FA) для захисту важливих облікових записів;
• Не використовуйте акаунти адміністратора для повсякденних справ;
• Уникайте повторного використання паролів та використовуйте складні комбінації;
• Не проводьте чутливі операції через публічні Wi-Fi мережі;
• Не відкривайте листи з підозрілими вкладеннями або лінками;
• Завжди перевіряйте автентичність запитів на передачу особистих даних.

Чому це важливо знати

Україна активно інтегрується в європейський цифровий простір та посилює власну кібероборону. Досвід Німеччини свідчить: навіть технологічно розвинені країни можуть бути вразливими без належної цифрової культури серед користувачів і бізнесу.

Для України це важливий сигнал: побудова національної системи кіберзахисту має супроводжуватися масовою просвітою громадян, модернізацією захисту інфраструктури та моніторингом нових загроз — особливо в умовах війни, коли кібератаки є частиною гібридної агресії.