За кілька тижнів після вступу на посаду 10-го повоєнного канцлера Німеччини він вже зіткнувся з критикою та недовірою громадян, пише Foreign Policy. Популярність Мерца залишається низькою навіть після перемоги на виборах.

Нова біографічна книга журналістки Die Zeit Маріам Лау «Мерц: У пошуках втраченого центру» розкриває портрет політика, чиї недоліки очевидні, але стійкість недооцінена. Автор аналізує, як новий канцлер планує взаємодіяти з Трампом та Путіном, перезапустити німецьку економіку та дистанціюватися від ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

Додаткові труднощі створює сімейна історія Мерца — його дід активно підтримував нацистів, що дедалі частіше стає предметом медійних обговорень. Ця обставина загострює потребу чітко дистанціюватися від ультраправої «Альтернативи для Німеччини», водночас відмежовуючись від політичної спадщини Ангели Меркель.

Два кардинальні розвороти під час виборчої кампанії поставили під сумнів принциповість Мерца. Попри публічні запевнення, що ніколи не співпрацюватиме з «Альтернативою для Німеччини», у січні він подав до Бундестагу законопроєкт про посилення міграційного контролю, розуміючи, що той може пройти лише завдяки голосам ультраправих. Однак ініціатива зазнала краху через бунт депутатів його власної фракції.

Згодом, попри попередні запевнення про незмінність «боргового гальма», що обмежувало державні запозичення, Мерц провів конституційну зміну для масштабних інвестицій в оборону та інфраструктуру. Критики звинуватили його в непринциповості, але Лау вважає, що Німеччина опинилася в кращому становищі.

Одразу після вступу на посаду Мерц доручив міністру внутрішніх справ Александру Добріндту запровадити суворі прикордонні перевірки та відмовляти шукачам притулку безпосередньо на кордоні. Проте залишається відкритим питання: чи справді це зменшить нелегальну міграцію, чи стане лише імітацією ефективного контролю.

Економічні реформи зустрічають опір партнерів по коаліції — соціал-демократів, які пом’якшили зобов’язання Мерца щодо скорочення соціальних виплат та радикальних змін у податковій системі.

Відносини з Меркель залишаються напруженими. Вони звинувачували один одного у підриві авторитету, а Мерц регулярно критикував її спадщину, називаючи політику Меркель «обіймами для біженців» та «зеленими обіймами». Спроба примирення під час голосування за канцлера виявилася невдалою — вона пішла до того, як Мерц був обраний у другому турі.

Ключовою дилемою для Мерца стає поєднання традиціоналізму з потребою змін. Як зазначає експерт з консерватизму Едмунд Фосетт, консерватори «створили і навчилися домінувати в ліберальному сучасному світі, в якому не можуть почуватися як вдома».

Раніше Мерц не любив, коли його називали консерватором, вимагаючи додавати слово «прогресивний». Тепер це стало знаком гордості. Водночас він повинен керувати центристською коаліцією, що залишає його відкритим для критики зліва та гніву справа.

Можливим виходом Лау бачить технологічний модернізм Мерца. «Термоядерні реактори, підземне захоронення вуглецю, космічні технології, мРНК-вакцини — лідер ХДС переконаний, що Німеччина як країна з обмеженими природними ресурсами має будувати економічне зростання на інноваціях та наукових досягненнях», — зазначає Лау.

У зовнішній політиці Мерц продемонстрував дипломатичну гнучкість, оперативно відповівши на критику з боку адміністрації Трампа на адресу Німеччини та Європи. Він однозначно заявив про потребу не лише в переозброєнні, але й у формуванні нової стратегії європейської самодостатності. Особливо помітними стали його ініціативи щодо зміцнення зв’язків з Францією, Великою Британією та Польщею.

Значно суперечливішою виглядає позиція Мерца щодо Ізраїлю. Він продовжує політику Меркель, яка характеризується нездатністю до критики через історичне почуття вини, а його підтримка Нетаньягу стає навіть більш демонстративною на тлі масштабних руйнувань у Смузі Гази.

Німецька економічна модель, що базувалася на дешевій російській енергії, експорті до Китаю та американських гарантіях безпеки, зазнала повного краху. Міжнародний порядок, побудований на системі правил, руйнується, а військові аналітики характеризують поточний період як «передвоєнний».

Чому це важливо знати

Для України успіх чи невдача Мерца у відродженні консервативного центру в Німеччині має пряме значення. Як найбільший економічний партнер і ключовий союзник у протистоянні російській агресії, Німеччина під керівництвом Мерца може кардинально змінити підходи до підтримки України та загальноєвропейської безпекової політики.

В умовах, коли центристські сили по всьому Заходу програють популістам, які часто виступають за згортання допомоги Україні, німецький експеримент стає тестом: чи зможе помірковане керівництво провідної європейської держави втримати баланс між внутрішніми викликами та міжнародними зобов’язаннями. Від цього залежить не лише майбутнє європейської інтеграції, але й стабільність підтримки України в її боротьбі за незалежність.