Про це повідомляє The Business Standard.

Наслідки цих обмежень уже відчувають на собі європейські автовиробники, постачальники деталей, а також американські та індійські компанії. Китай, який контролює близько 90% світового виробництва рідкоземельних елементів, тим самим підвищує свою політичну й економічну вагу у глобальній торгівлі — особливо на тлі нового витка тарифної війни з президентом США Дональдом Трампом.

Виробництво під загрозою

Представники автопрому попереджають про реальну загрозу зупинки виробництва. За даними європейської асоціації автопостачальників CLEPA, частина заводів у Європі вже призупинила роботу через брак компонентів. Три чверті запитів на експортні ліцензії з Китаю залишаються без відповіді або були відхилені на «процедурних підставах», кажуть у CLEPA.

BMW підтвердила, що її мережа постачальників зазнала порушень, хоча заводи поки працюють. У Mercedes-Benz повідомили, що створюють буферні запаси, аби уникнути ризиків.

Ford в особі фінансової директорки Шеррі Хаус заявив, що ситуація з рідкоземельними елементами «залишається складною» й вимагає постійного реагування:

«Це створює напруження в системі, яка зазвичай працює з точними термінами замовлення на кілька тижнів наперед».

ЄС намагається диверсифікувати постачання

Комісар ЄС з питань промислової політики Стефан Сежурне зазначив:

«Ми маємо зменшити залежність від усіх країн, зокрема таких, як Китай, від яких ми залежні на понад 100%».

Євросоюз визначив 13 нових проєктів за межами блоку для нарощування власного виробництва металів і мінералів. Водночас комісар Марош Шефчович підтвердив, що тривають переговори з Пекіном щодо зняття обмежень.

Без Китаю не обійтися: реальність найближчих років

Mathias Miedreich із німецького концерну ZF Friedrichshafen вважає, що ситуація може повторити кризу мікрочипів під час пандемії COVID-19, коли через брак деталей зупинялися цілі автомобільні лінії.

Більшість виробників — від General Motors до BorgWarner — уже тестують двигуни з мінімальним або нульовим вмістом рідкоземельних металів, однак масштабне виробництво поки економічно невигідне.

BMW вже застосовує електродвигуни без магнітів у нових моделях електрокарів, але досі змушена закуповувати рідкоземельні елементи для дрібніших систем — від моторчиків склоочисників до склопідіймачів.

«Наразі єдиний варіант на найближчі три роки — домовлятися з Китаєм», — заявив Андреас Кролль, директор компанії Noble Elements, що постачає рідкоземельні метали малим і середнім компаніям.

Китай як геополітична сила

Обмеження експорту стали частиною ширшої політики Пекіну у відповідь на тарифи США до 145%, запроваджені Дональдом Трампом навесні 2025 року. Після падіння ринку Вашингтон змушений був зменшити ставки, однак Пекін відповів не лише дзеркальними митами, а й використанням стратегічних інструментів — таких як панування над постачанням критичних матеріалів.

Трамп в останній публікації в соцмережах назвав Сі Цзіньпіна «дуже жорстким і надзвичайно складним переговорником», визнавши складність досягнення домовленостей. Переговори між лідерами США і Китаю мають відбутися цього тижня — саме питання експорту рідкоземельних елементів буде серед головних.

Чому це важливо знати

Для України та Європи криза із рідкоземельними елементами — це не лише проблема виробників авто чи мікросхем. Вона демонструє, як Китай дедалі активніше використовує свої технологічні й ресурсні переваги як геополітичну зброю.

На тлі війни в Україні — де дрони, системи наведення, ППО й РЕБ залежать від цих матеріалів — будь-яке обмеження доступу до рідкоземельних елементів може вдарити по обороноздатності союзників і вплинути на виробництво критичних систем.

Крім того, перекриття китайського експорту збігається у часі з експансією Росії на ринку дронів, що теж побудовані на китайських технологіях. Таким чином, Пекін одночасно послаблює Захід і підтримує Москву, зберігаючи при цьому формальний нейтралітет.

Ця ситуація має підштовхнути Україну до глибшої інтеграції у європейські ініціативи з критичних матеріалів, а також пошуку постачальників у країнах Африки, Латинської Америки чи через спільне виробництво з Японією, Південною Кореєю та США.