Китай перемагає без бою, а США втрачають ініціативу
Китайська стратегія розширення впливу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні демонструє ефективність без відкритих бойових дій — на фоні хаотичних і суперечливих дій США. Про це пише Bloomberg Opinion у великій аналітичній колонці Тобіна Гаршо, присвяченій підсумкам останнього тижня геополітичного протистояння.

Велика стіна з піску
Одним із центральних образів автор наводить перетворення рифів у Південнокитайському морі на штучні острови-фортеці, побудовані Китайською Народною Республікою. Через «нелегальний промисел» гігантських молюсків, військово-морське мілітаризоване будівництво та днопоглиблювальні операції, Пекін отримав контроль над ключовими морськими коридорами.
Гаршо іронічно порівнює це з магічним фокусом:
«Берете риф, додаєте дноуглиблювачі та охорону — і ось вам база для контролю над повітряними й морськими маршрутами».
Операції КНР базуються на “праві 15 століття” — експедиціях китайського адмірала Чжен Хе, який, серед іншого, привіз з Африки жирафа. Цей історичний наратив використовується для легітимації територіальних претензій.
П’ять сигнальних вогнів: Тайвань, кіберпростір і рідкоземельні метали
Колишній верховний головнокомандувач НАТО адмірал Джеймс Ставрідіс, на якого посилається автор, бачить п’ять «жовтих маячків», які можуть блискавично стати червоними:
- Мілітаризація Південнокитайського моря;
- Кібернапади;
- Нарощування флоту;
- Тиск на Тайвань;
- Торговельна війна, що може повторити передумови Тихоокеанської кампанії Другої світової.
«Саме торгові санкції, які позбавили Японію доступу до нафти й сталі, стали каталізатором війни. Китай тепер у відповідь обмежує постачання рідкоземельних металів, над якими має глобальний контроль», — пише Ставрідіс.
Тайвань під облогою — зсередини й зовні
Журналістка Bloomberg Карішма Васвані попереджає: Тайвань уже перебуває під “гібридною облогою”:
- Масові шпигунські скандали серед військових;
- Десантувальні баржі, здатні перевозити тисячі солдат;
- Дезінформаційні кампанії зі штучним інтелектом;
- Атаки на підводні кабелі зв’язку.
Ці методи, зазначає вона, відповідають доктрині Сунь-Цзи — “перемоги без бою”.
«Пекін системно дестабілізує острів зсередини, одночасно будуючи образ гаранта стабільності назовні», — пише Васвані.
«Вакуум лідерства» США і розгубленість Трампа
На фоні цього, візит Сі Цзіньпіна до Південно-Східної Азії сприймається як дипломатичний прорив:
«Китайська риторика про стабільність виглядає дедалі привабливіше для регіональних партнерів, що шукають альтернативу США», — йдеться в матеріалі.
Сі виступає з меседжами про «взаємну повагу», керовані ланцюги постачання та відмову від торговельних війн, які «не мають переможців». У Ханої він підтвердив цей курс перед лідерами В’єтнаму.
Тим часом у США панує плутанина. Після того, як адміністрація Трампа заборонила Nvidia продавати в Китаї чипи для штучного інтелекту, з’явилися винятки для iPhone і ноутбуків, вироблених у КНР.
«Ці хаотичні кроки створюють невизначеність для інвесторів, підривають довіру до Вашингтона і свідчать про відсутність чіткої стратегії», — зазначає редакційна колегія Bloomberg.
«Адміністрація, схоже, сама не вірить у логіку власної протекціоністської політики. Бо весь тягар мит падає на самих американців», — йдеться у колонці.
США втрачають чіпи, Китай здобуває час
На ринку напівпровідників:
- Nvidia втратила доступ до одного з найбільших ринків;
- Китай стає ще більш самостійним у розвитку технологій;
- Силіконова долина під ударом, оскільки залежить від китайських постачальників.
Це — стратегічна поразка США, яка відбувається без жодного пострілу.
Чому це важливо знати
На тлі нової технологічної та геополітичної Холодної війни, Китай не лише нарощує військову силу, а й вибудовує ефективну дипломатію, економіку і контроль над критичними ресурсами. У той час як США втрачають стратегічну послідовність, Пекін діє згідно з філософією Сунь-Цзи: «найкраща перемога — та, якої досягнуто без битви». Для України та її союзників це нагадування: геополітика — це не лише сила, а й логіка дій. І зараз логіка на боці Пекіна.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









