Як повідомляє Reuters із посиланням на три джерела в європейських спецслужбах та аналіз контрактів і документів, двигуни L550E китайського виробництва доставляються до Росії з Китаю через підставні фірми, приховуючи військове призначення товару.

У документах, які були розглянуті журналістами, йдеться про те, що двигуни від компанії Xiamen Limbach Aviation Engine Co. після запровадження санкцій США та ЄС (жовтень 2024 року) почала експортувати нова структура — Beijing Xichao International Technology and Trade. Поставка здійснюється на адресу IEMZ Kupol — російського держпідприємства, що виробляє дрони.

Щоб приховати справжнє призначення, у контрактах двигуни позначено як “охолоджувальні установки” (cooling units). Маршрут поставок проходив через Пекін до Москви, а звідти — в Іжевськ, де розташоване виробництво «Купола».

У травні «Купол» підписав із Міноборони РФ контракт на виготовлення понад 6000 дронів Garpiya-A1 у 2025 році — це втричі більше, ніж роком раніше. Станом на квітень, за внутрішніми звітами, було поставлено понад 1500 одиниць. За оцінками української розвідки, Росія запускає приблизно 500 таких дронів щомісяця.

БПЛА Garpiya є російською адаптацією іранських Shahed-136, але виготовляється на базі китайських технологій. Українська військова розвідка підтвердила, що в апаратах використовуються двигуни, системи управління та навігації китайського походження.

«Ці поставки дозволяють Росії зберігати темп атак у глибокому тилу України», — повідомили в ГУР.

Судячи з митних документів, транспортними авіакомпаніями, які доправляли деталі до РФ, були Sichuan Airlines та China Southern Airlines — найбільший перевізник у КНР. Відповіді на запити Reuters вони не надали.

У схемі також фігурують дві російські компанії-прокладки:

• SMP-138, зареєстрована на громадянина РФ Абрама Ґолдмана (на запит не відповів);
• LIBSS, яка укладала контракт на поставку двигунів до «Купола» і приховувала вантаж як охолоджувачі.

МЗС Китаю, коментуючи інформацію агентству, заявило про відсутність знань про ці поставки і запевнило, що дотримується правил контролю за товарами подвійного призначення:

«Китай завжди виступає проти односторонніх санкцій, що не мають підґрунтя в міжнародному праві», — йдеться у відповіді МЗС КНР.

Однак ці пояснення не зняли занепокоєння. На тлі підготовки саміту між ЄС і Китаєм, глава дипломатії ЄС Кая Каллас 2 липня офіційно попередила міністра закордонних справ Китаю Ван Ї, що допомога російській військовій машині становить загрозу для безпеки Європи.

«Це не сприяє зближенню Китаю та Європи на дипломатичному рівні», — зазначила Меа Нувенс, старша аналітикиня IISS (International Institute for Strategic Studies, Лондон).

Напередодні саміту високопоставлений представник ЄС повідомив Reuters, що Євросоюз не вимагає від Китаю повного розриву економічних зв’язків із РФ, але закликає посилити митний і фінансовий контроль, щоби зупинити потік товарів подвійного призначення.

Чому це важливо знати

Розслідування Reuters демонструє, що Китай, попри офіційну позицію нейтралітету, опосередковано підтримує військову машину Росії, дозволяючи використовувати свою продукцію у збройній агресії проти України. Приховані поставки двигунів і авіаційних компонентів через підставні компанії підривають ефективність західних санкцій. Для України це означає, що дронова загроза з боку РФ може зростати навіть за умов формальних обмежень, а для союзників — потребу в посиленні санкційної архітектури, зокрема проти китайських посередників, логістичних компаній та фінансових схем. У дипломатичному вимірі це ускладнює взаємини між ЄС і КНР та змушує Захід переглядати підходи до контролю за товарами подвійного призначення в глобальній торгівлі.