Сценарій ескалації: як регіональний конфлікт може обернутися глобальною катастрофою

Як зазначає журнал L’Express, у 2019 році в журналі Bulletin of the Atomic Scientists було змодельовано сценарій повномасштабної ядерної ескалації, що починається з терористичного акту і переходить у ланцюгову реакцію взаємних ядерних ударів між Індією та Пакистаном.

Сценарій починається з масштабного теракту на території Індії. У відповідь Делі розпочинає обмежену сухопутну операцію на пакистанській території. У стані паніки, пакистанське військове командування ухвалює рішення зупинити наступ десятьма тактичними ядерними ударами потужністю 5 кілотонн — менше за бомбу, скинуту на Хіросіму в 1945 році (12 кілотонн).

Індія відповідає зустрічним ядерним вогнем. За лічені дні обидві сторони вичерпують свої арсенали — близько 180 боєголовок в Індії та 170 у Пакистану, за даними Федерації американських науковців (Federation of American Scientists). На континенті гинуть десятки мільйонів людей. Але катастрофа не обмежується Південною Азією: викиди в атмосферу викликають «ядерну зиму» (nuclear winter), спричиняючи глобальне похолодання, обвал аграрного виробництва і масовий голод по всій планеті.

Кашмір: історичне джерело конфлікту та потенційна тригерна точка

Після здобуття незалежності від Британської імперії у 1947 році Індія та Пакистан чотири рази воювали між собою: у 1947, 1965, 1971 і 1999 роках. Основною причиною конфлікту залишався Кашмір — переважно мусульманський регіон, який обидві країни вважають своєю територією.

«Лінія контролю», що розділяє зони впливу в Кашмірі, була названа президентом США Біллом Клінтоном «найнебезпечнішим місцем на Землі». Тепер, після теракту 22 квітня, в якому Індія звинувачує пакистанське джихадистське угруповання, міжнародна спільнота — Вашингтон, Пекін, Київ, Брюссель, Москва, — закликала до стриманості. Однак 6–7 травня вже відбулися взаємні ракетні удари з обох сторін.

Ядерна асиметрія: різні доктрини і потенційна нестабільність

Попри те, що обидві країни володіють ядерною зброєю, їхні ядерні доктрини суттєво відрізняються. Як зазначає дослідниця Емманюель Метр (Emmanuelle Maître) з Фонду стратегічних досліджень (Fondation pour la recherche stratégique), Індія дотримується політики «no first use» (не першого застосування) і розглядає ядерну зброю як «екзистенційне стримування», зокрема, проти Китаю.

Пакистан же не виключає застосування тактичної ядерної зброї навіть на початку конфлікту — для компенсації своєї слабшої армії. У його розпорядженні — ракети малої дальності на кшталт Nasr, які можуть бити по цілях на відстані 60–70 кілометрів.

Індія, зі свого боку, має явну перевагу у звичайних озброєннях: вдвічі більше солдатів, авіації, артилерії і оборонний бюджет у $81 млрд, що у вісім разів перевищує пакистанський ($10 млрд).

Чи можливо стримати ескалацію? Надія на контроль або ілюзія стабільності

Попри регулярні прикордонні інциденти, експерти регіону демонструють обережний оптимізм щодо здатності сторін локалізовувати ескалацію.

Однак, як застерігає дослідниця Емманюель Метр із Фонду стратегічних досліджень: «Коли спілкуєшся з представниками регіону, вони демонструють упевненість — можливо, надмірну — у здатності тримати ситуацію під контролем. Але саме така впевненість і є частиною ризику, коли йдеться про конфлікт між двома ядерними державами».

Чому це важливо знати

Моделювання ядерної ескалації між Індією та Пакистаном — не просто теоретичний сценарій, а попередження про реальні загрози в зоні, де переплітаються історичні образи, релігійне протистояння та нестабільні ядерні доктрини. У XXI столітті, коли світ уже має справу з багатополярною конкуренцією та локальними війнами, Кашмір лишається потенційною точкою вибуху — з наслідками не лише для Азії, а й для всього людства.