Фінляндія готується до можливого вторгнення Росії, зміцнює кордон, відновлює виробництво мін і впроваджує концепцію «всеохопної безпеки», пише The Sydney Morning Herald. Президент Александер Стубб вважає, що досвід його країни може стати уроком для Австралії та інших демократичних держав.

Подвійний виклик: Путін зовні, Трамп зсередини

Фінляндія, новий член НАТО з найдовшим сухопутним кордоном з Росією — 1340 км — зміцнює свою оборону на тлі військового нарощування Путіна та економічного тиску з боку Дональда Трампа.

Президент Фінляндії Александер Стубб у розмові з The Sydney Morning Herald розповів, як його країна справляється з подвійним викликом: російською загрозою та невизначеністю американського лідерства.

«Я відчуваю, що, попри те, наскільки далеко ми одне від одного — Австралія й Фінляндія, — наша безпека практично пов’язана нерозривно. Тому що ви маєте справу з подібними типами безпекових питань. Знаєте, чи то Китай для вас, чи Росія для нас», — зазначив Стубб.

Після вступу до НАТО у 2023 році Фінляндія радикально переглянула свою оборонну доктрину. Влітку 2025 року Гельсінкі офіційно оголосили про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін і про плани відновити їх виробництво разом із Литвою. Уздовж кордону вже будується 200-кілометровий загороджувальний паркан, а супутникові знімки свідчать про масштабне російське військове будівництво поруч із фінською територією.

Президент Стубб пояснює реальні підстави для тривоги:

«Наш базовий сценарій дуже простий. Протягом наступних 5—10 років дві речі залишатимуться істинними щодо Росії. По-перше, вона не перетвориться на мирну ліберальну демократію. По-друге, вона продовжуватиме військове нарощування. І коли війна в Україні закінчиться — а вона закінчиться в якийсь момент — ви маєте запитати себе: куди подінуться 1,2 мільйона солдатів? Деякі підуть у відставку, деякі займуться чимось іншим, але багато хто залишиться в армії. І де Росія розмістить їх? Звичайно, побудує бази й відправить їх туди» — на кордон із Фінляндією.

Ціна незалежності: 10% економіки за розрив із Росією

Фінляндія втратила значну частину економіки через повний розрив з Росією після 2022 року, включно з втратою 10% енергопостачання. «Це було дуже важко», — визнає директор Конфедерації фінської промисловості Юрі Гакаміес. Проте швидкий розвиток вітрової енергетики та своєчасний запуск нового ядерного реактора допомогли компенсувати втрати.

Фіни пильно стежили за щоденною ціною електроенергії «і коригували свою поведінку — ви могли відкласти зарядку автомобіля або» — найвища фінська жертва — «похід до сауни».

Фортеця-держава: як працює фінська модель виживання

У рамках концепції «всеохопної безпеки» країна створила:

• систему стратегічних резервів продовольства та енергії;
• договірні відносини з бізнесом на випадок надзвичайної ситуації;
• підземні укриття для 4,4 млн громадян із 5,6 млн населення;
• щоденні тренування сценаріїв ізоляції від зовнішнього світу.

«У нас є агенція з питань безпеки постачання, яка має 18 завдань, включно з безпекою продовольства та енергії. Вони мають угоди, склади й запаси з фермерами, енергетичними компаніями, щоб переконатися, що в разі будь-чого — від природної катастрофи до погоди чи війни — ми зможемо підтримувати й забезпечувати суспільство», — пояснює президент Стубб.

Юрі Гакаміес підкреслює унікальність системи:

«Вона базується не на законах, а на співпраці — компанії спілкуються одна з одною, репетирують те, що робитимуть у кризі, тренуються в усіх секторах, які є критичними, коли кордони закриті».

Зуби дракона: від F-35 до протипіхотних мін

У військовій сфері Фінляндія тримає вражаючий арсенал: 64 новітні винищувачі F-35, понад 60 F-18, далекобійні ракети повітряного, наземного та морського базування, а також одну з найбільших у Європі артилерійських систем (поряд із Польщею).

«Є причина, чому в нас понад 60 F-18. Ми щойно купили 64 F-35. Є причина, чому в нас є далекобійні ракети повітряного, наземного та морського базування. І є причина, чому в нас найбільша артилерія в Європі разом із Польщею. І ця причина — не Швеція», — з іронією зауважує Стубб.

Попри малу чисельність населення, Фінляндія може розгорнути значну армію завдяки загальному військовому обов’язку.

«Утримувати армію призовників дешевше, ніж оплачувати солдатів, — пояснює голова парламентського комітету з міжнародних справ Йоганнес Коскінен. — Тому в нас більше грошей на F-35 та артилерію».

Він додає важливу думку для малих держав:

«Росія та Китай мають величезні армії — понад мільйон. Малі країни з постійними арміями на високих зарплатах не мають достатньо коштів. Ось чому менші країни повинні мати призов».

Гольф-дипломатія: як впливати на непередбачуваного союзника

Участь у НАТО Фінляндія сприймає як життєву необхідність.

«Чи можете ви уявити нас поза НАТО? Це було б як стояти голим надворі при мінус 20 градусах. Це було б некомфортно», — образно висловлюється Стубб.

Він також розкрив деталі своїх дипломатичних стосунків із Трампом. Навесні 2025 року Стубб грав у гольф з американським президентом у Флориді.

«Я, мабуть, провів більше часу з президентом США протягом того дня, граючи в гольф з перервою на обід, ніж мої три попередники разом узяті», — розповідає він.

Згодом вони сиділи поруч на похороні папи Римського. Після кожної зустрічі, за спостереженням The New York Times, риторика Трампа щодо Путіна ставала жорсткішою.

«Сказати, що я “той, хто шепоче”, — це перебільшення. Я не думаю, що хтось шепоче на вухо президенту Трампу, але в мене були хороші розмови з ним. Який мій секрет? Мій секрет у тому, що я грав у гольф у коледжі. Я був у національній збірній Фінляндії з гольфу», — пояснює Стубб.

Попри це, він відверто закликає до жорсткіших санкцій:

«Я виступаю за 500-відсоткові тарифи на будь-яку країну, яка купує російську нафту або газ».

Але поки що Трамп не наклав жодних санкцій на свого «близького друга» Путіна.

Новий світовий порядок: трикутник сили

Фінський президент вважає Росію «васальною державою» Китаю:

«Вони зараз союзники за інтересами, але Китай міг би скинути Росію одним клацанням пальців, якби захотів».

У своїй майбутній книзі Стубб описує світ, поділений на три блоки: Глобальний Захід (50 країн), Глобальний Схід на чолі з Китаєм (25 країн) і Глобальний Південь (125 країн).

«Якщо ми займемо моральну високу позицію й продовжуватимемо читати проповіді Глобальному Півдню, ми програємо цю гру Китаю», — попереджає він.

Щодо майбутнього, Стубб залишається обережно оптимістичним:

«Подивіться, цього року він [Путін] просунувся на 0,25 відсотка української території ціною 167 загиблих солдатів на кілометр. Це надто висока ціна».

Він називає вторгнення Путіна «найбільшою тактичною та стратегічною помилкою в сучасній історії», адже російський лідер не досяг жодної зі своїх цілей: Україна рухається до ЄС і НАТО, Альянс подвоїв кордон із Росією через членство Фінляндії, трансатлантичне партнерство зміцнилося, а Європейський Союз став більш єдиним, ніж будь-коли.

Чому це важливо знати

Досвід Фінляндії — унікальний приклад того, як маленька демократія може протистояти агресору, будуючи комплексну оборону — не лише військову, а й соціальну, економічну та інфраструктурну. Для України це важливий урок про забезпечення стійкості в тривалому протистоянні. На тлі нестабільності західної підтримки союз із такими державами, як Фінляндія, стає особливо цінним. А здатність її президента впливати на Дональда Трампа — критичним активом для всього європейського флангу НАТО.