Туреччина готується до змін: Ердоган прагне залишитися при владі у 2028 році

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його політичні союзники розпочали процес внесення змін до конституції країни. Головна мета цих поправок – скасувати обмеження на кількість президентських термінів, що дозволить Ердогану балотуватися у 2028 році.

Конституційний маневр

Чинна конституція Туреччини обмежує президентство двома термінами, але передбачає виняток: у разі дострокових парламентських виборів глава держави може балотуватися втретє. У листопаді 2024 року лідер націоналістичної Партії національного руху (MHP) Девлет Бахчелі, давній союзник Ердогана, відкрито заявив про необхідність змін. «Наша мета – стабільність Туреччини. Президент має отримати можливість продовжити свої реформи», – сказав Бахчелі.

Політичний аналітик з університету Сабанджи у Стамбулі, Берк Есен, пояснює:

«Влада хоче заручитися підтримкою депутатів прокурдської партії DEM для внесення поправок у конституцію. В обмін на це вона демонструє гнучкість у курдському питанні».

Курдський фактор і заява Оджалана

Одним із ключових елементів стратегії є діалог з курдськими силами. 27 лютого 2025 року Абдулла Оджалан, засновник Робітничої партії Курдистану (PKK), який перебуває у в’язниці з 1999 року, закликав своє угруповання скласти зброю та припинити 40-річну збройну боротьбу.

«Цей конфлікт більше не приносить користі ні турецькому, ні курдському народу. Час шукати політичні рішення», – зазначив він у зверненні.

Ця заява була сприйнята неоднозначно. З одного боку, вона може означати потенційне врегулювання багаторічного конфлікту, з іншого – підозри в тому, що це частина політичної гри Ердогана. В обмін на підтримку парламентської фракції DEM влада може запропонувати послаблення жорсткої політики щодо курдських активістів.

Репресії проти опозиції та громадянського суспільства

У той же час турецька влада посилює тиск на опозицію. У 2024 році десятки журналістів, правозахисників та активістів опинилися за ґратами за звинуваченнями у «дискредитації держави» та «тероризмі».

Зокрема, 13 березня 2025 року поліція провела обшуки в штаб-квартирі незалежного видання «BirGün», а кілька його редакторів були затримані. Організація «Репортери без кордонів» заявила, що «турецька влада цілеспрямовано знищує незалежну пресу».

Політолог Гюльшен Текін коментує ситуацію так:

«Якщо влада відчуває реальну загрозу поразки на виборах, вона вдається до залякування опозиції. Це класична стратегія авторитарних режимів».

Чому це важливо знати

1. Потенційна узурпація влади – зміни до конституції можуть дати Ердогану можливість правити ще багато років, що порушує принципи демократичної ротації влади.
2. Геополітичні наслідки – Туреччина є ключовим гравцем у Чорноморському регіоні та на Близькому Сході. Подальше посилення авторитаризму може вплинути на її відносини з ЄС та НАТО.
3. Репресії проти громадянського суспільства – придушення опозиції та свободи слова загрожує стабільності країни.
4. Курдське питання – можливий політичний діалог із курдами може призвести до змін у балансі сил усередині Туреччини.