Даніельссон, досвідчений дипломат і колишній представник Швеції при ЄС, пояснив, що скандинавські країни мають «глибоке розуміння російської ментальності»:

«Одна лише Швеція воювала з Росією близько 20 разів. Мої співвітчизники дуже добре знають, яку загрозу може становити Схід».

Про Польщу, Трампа і нову реальність Європи

Хоча на президентських виборах у Польщі 1 червня переміг Кароль Навроцький — політик, який орієнтується на США і підтримує Дональда Трампа — Даніельссон не бачить у цьому загрози для єдності ЄС:

«Польща залишатиметься ключовим актором у ЄС… Варшава — чудовий партнер для Швеції, Німеччини, Франції та Великої Британії».

На думку Даніельссона, популісти перемагають на виборах, бо відповідають на суспільні тривоги, які інші ігнорують.

«Якщо уряди не реагують на занепокоєння, зокрема щодо імміграції, то це відкриває дорогу до радикалізації».

У Швеції імміграція останнього десятиліття спричинила соціальну напругу та зростання злочинності, каже він. Однак:

«Наш консервативний уряд узявся за це ще 2022 року. І тепер навіть опозиція відкрито говорить про проблеми інтеграції».

Про Україну, війну і стратегію

1 червня українські БПЛА провели успішну атаку на російські літаки в рамках операції «Павутина». Коментуючи цю подію, Даніельссон сказав:

«Україна має бути присутня за столом будь-яких переговорів, і мусить вести їх із позиції сили».

Він наголосив, що ця операція «показала, що Київ має серйозні спроможності діяти за межами своїх кордонів».

Швеція, за його словами, є одним із найбільших донорів для України як у військовій, так і в економічній сферах:

«Ми також підтримуємо вступ України до ЄС і НАТО. Це не просто агресія проти однієї країни, це виклик всій європейській системі безпеки».

Балтійський фронт і регіональна мобілізація

Вступ Швеції до НАТО 11 березня 2024 року завершив геополітичну трансформацію Північної Європи — тепер усі скандинавські країни об’єдналися під парасолею Альянсу разом із трьома Балтійськими державами.

«Тепер наша оборонна співпраця стала набагато ефективнішою, — пояснює Даніельссон. — Ми разом з Балтійськими країнами маємо спільне бачення щодо зростання небезпеки в Балтійському морі».

Цифри говорять самі за себе: Швеція планує збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року, тоді як Польща вже зараз інвестує понад 4% ВВП у безпеку.

«Після масштабного вторгнення Росії ми живемо в зовсім новій реальності», — підсумовує держсекретар.

«Шведи не бояться, але вони не наївні»

«Шведи не бояться Росії, але й не є наївними. Вони чітко усвідомлюють загрозу», — заявив Даніельссон.

Саме тому підтримка членства України в НАТО серед шведського населення дуже висока. Це сприймається не лише як прояв солідарності, а як інструмент гарантій безпеки і засіб стримування Росії.

«Домінує відчуття рішучості. Шведи не бояться — вони рішучі й тверезо оцінюють ситуацію».

Чому це важливо знати

Швеція тепер не просто «підтримує» українське членство в НАТО — вона лобіює його як частину власної стратегії безпеки. Коли держсекретар каже, що «агресія проти України — це виклик усій європейській системі безпеки», він фактично визнає: доля України й доля Швеції тепер пов’язані.

Скандинавсько-балтійський блок із Польщею створює новий «східний фланг» НАТО — від Арктики до Карпат. Цей пояс країн, які збільшують оборонні витрати до 3,5-4% ВВП, може стати найнадійнішим джерелом військової допомоги Україні навіть у випадку зміни американської політики.

Найважливіше: визнання «нової реальності» після 24 лютого означає, що підтримка України вписана в довгострокову стратегію цих країн, а не залежить від поточних політичних настроїв.