Чому чутки про політичну еліту Китаю не припиняються

Чутки про політичні потрясіння у верхівці влади Китаю — не новина. Як пише Bloomberg Opinion, спекуляції щодо Сі Цзіньпіна та його найближчого оточення відображають не лише зовнішню цікавість, а й фундаментальну непрозорість китайської політичної системи.

Спадкоємець, якого немає

Причина постійних припущень — відсутність у Сі Цзіньпіна офіційного наступника. Цей «кризис спадкоємності», за словами авторки Карішми Васвані (Karishma Vaswani), породжує вакуум, який заповнюється здогадками.

Раніше цього року хвилю чуток викликала відсутність Сі на саміті БРІКС у Бразилії — уперше від часу приходу до влади. Це збурило конспірологічну хвилю, попри те, що лідер Китаю невдовзі зустрівся з міністром закордонних справ Індії С. Джайшанкаром, прем’єром Австралії Ентоні Албанізі та делегаціями Шанхайської організації співробітництва.

Формально, як писали китайські медіа, заміну Сі на прем’єра Лі Цяна пояснили «конфліктом у графіку» і попередніми регулярними контактами з президентом Бразилії Лулою да Сілвою.

Роль медіа та очікування «змін згори»

Відомі аналітики, зокрема Білл Бішоп (Bill Bishop), автор популярної розсилки Sinocism, зазначають: чутки про зміну лідера — це надія, яка більше відображає бажане, ніж реальне.

«Я розумію, чому люди хочуть вірити, що це правда», — сказав Бішоп у подкасті Sharp China. — «Ідея, що прийде хтось, хто виправить економіку, змінить підхід до Росії чи торгівлі — набагато легше сподіватися, що це відбувається, ніж мати справу з реальністю».

Тим часом, як показало дослідження China Media Project, у державних медіа Сі Цзіньпін залишається домінуючою фігурою.

«Він не лише залишається домінантним, але й немає жодних ознак просування будь-якого члена Постійного комітету Політбюро», — зазначають дослідники.

Чистки та армія

Насправді головною подією останніх місяців стали масштабні чистки у верхівці армії. Як зазначає Ву Гогуан (Guoguang Wu), старший науковий співробітник Asia Society Policy Institute’s Center for China Analysis, їхній розмах свідчить про прагнення Сі зміцнити владу й усунути будь-які потенційні загрози.

Зокрема, у червні було усунуто з посади адмірала Мяо Хуа — п’яту за рангом постать у китайській військовій ієрархії, відповідального за кадрову політику та ідеологічну дисципліну. Це стало частиною ширшого антикорупційного розслідування щодо закупівель військової техніки, яке охоплює період з 2017 року. Унаслідок розслідування вже було звільнено двох колишніх міністрів оборони за звинуваченнями в корупції.

На думку американських розвідувальних експертів, ця хвиля чисток пов’язана з виявленням масштабних фінансових порушень у військових структурах, зокрема в підрозділі, що відповідає за ядерний арсенал — критично важливий у контексті будь-якого потенційного вторгнення на Тайвань.

Продовження «пекінології»

На тлі нестачі перевіреної інформації західні спостерігачі повертаються до старої практики часів холодної війни — так званої «пекінології» (Pekingology), спроб інтерпретувати дії китайських лідерів за символічними жестами, мовчанням і фото у державних ЗМІ. Васвані підкреслює: це метод, що частіше породжує припущення, ніж пояснення.

Одним із прикладів хибних чуток є історія 2011 року, коли гонконгський телеканал передчасно оголосив про смерть Цзян Цземіня — за 11 років до його фактичної смерті в 2022-му.

Висновок: влада без прозорості — ідеальне середовище для чуток

Парадокс полягає в тому, що сам Сі Цзіньпін, посилюючи свою владу та розмиваючи правила спадкоємності, створює ґрунт для чуток. Він змінив конституцію, скасувавши обмеження на кількість президентських термінів, що дозволило йому залишатися при владі необмежено довго. Також він продовжив правління після 68 років — віку, який традиційно вважався граничним для китайських лідерів.

І допоки немає жодних офіційних сигналів про ослаблення його позицій, західні експерти можуть лише здогадуватися, а медіа — розганяти чутки. Але, як зазначає авторка, єдине, у чому ми можемо бути певні — це те, що буде більше чуток, і більшість із них виявляться хибними.

Чому це важливо знати

Для України, яка уважно стежить за позицією Китаю у війні з Росією, розуміння логіки влади в Пекіні критично важливе. Сі Цзіньпін особисто формує зовнішню політику КНР, зокрема її стратегічне партнерство з Росією. Відсутність прозорості, чутки про внутрішні конфлікти або кадрові перестановки в армії — усе це може впливати на риторику Пекіна щодо війни, мирних переговорів чи санкцій.

Також чистки в командуванні ядерними силами та відсутність довіри до військової вертикалі вказують на внутрішню напругу — потенційно значущий фактор у прогнозах щодо безпеки Тайваню та глобальної стабільності.

Нарешті, це дає урок і для української демократії: авторитаризм без підзвітності не гарантує стабільності — лише тишу, у якій ширяться чутки.