Алекс Гібні роками розповідає про найвпливовіших і найсуперечливіших людей світу. Серед його героїв — Стів Джобс (Steve Jobs), засновниця медичного стартапу Theranos Елізабет Голмс (Elizabeth Holmes) і Церква саєнтології. «Оскар» він отримав за документальний фільм «Таксі на темний бік» (Taxi to the Dark Side).

Новий фільм — про найбагатшу людину планети. Статки Ілона Маска вже перевищують трильйон доларів, тож Кеті Курік, представляючи тему, назвала його трильйонером. Режисер перевіряє, скільки правди в образі Ілона Маска як генія-візіонера. А ще — як підприємець накопичив величезну владу і що з нею робить. Світова прем’єра відбулася 8 вересня 2026 року на Венеційському кінофестивалі, а 16 жовтня стрічка вийшла в кінотеатрах США.

Важливо: це погляд одного автора, і багато оцінок у ньому дуже жорсткі. Ілон Маск у зйомках участі не брав. Фільму він не бачив, але ще 6 серпня 2026 року назвав його в X замовною атакою.

Чому фільм знімали чотири роки

Алекс Гібні пожартував, що ця робота нагадувала важкі пологи. Навесні 2024 року команда вважала фільм завершеним. Вийшла двогодинна стрічка, яку планували показати на осінніх фестивалях.

Аж ось 13 липня 2024 року на Дональда Трампа скоїли замах. Того ж дня або наступного, за словами режисера, Ілон Маск офіційно став на бік Трампа. Партнери з HBO сказали: «Ви ще не закінчили, стежте за історією далі». Режисер погодився.

Тому фільм такий довгий — 3 години 45 хвилин. Це довше, ніж два футбольні матчі разом із перервами. Зате, за словами автора, з’явилася перевага. Патерни (patterns) — повторювані моделі поведінки, — помічені на початку, у політичній частині історії розрослися до величезних масштабів.

Спершу Алекс Гібні навіть вагався, чи братися за цю тему. Ілон Маск його інтригував. Режисер підтримував ідею електромобілів і сам мав акумулятор Tesla Powerwall — домашню батарею, яка накопичує енергію, наприклад від сонячних панелей. Вирішальними стали слова приятеля: це історія про владу XXI століття. Наскільки великою стане ця влада, тоді ще ніхто не знав.

Образи в X і питання безпеки

Коли Ілон Маск дізнався про фільм, то почав ображати режисера в X. Найперше, що він написав, — вульгарне слівце, яке можна перекласти як «придурок». Пізніше він називав Алекса Гібні диваком і ідіотом. А ще заявив, що собака заслуговує на більшу повагу, ніж режисер. Ці слова Алекс Гібні вставив на самому початку фільму.

Кеті Курік запитала, чи боїться він за свою безпеку. Адже йдеться про найбагатшу людину світу, яка має вплив на президента США. Режисер відповів чесно: так, боїться, і вжив певних заходів безпеки.

Але найкращим захистом він вважає відкритість. Мета будь-якого цькування — змусити людину замовкнути. Ілон Маск ретельно оберігає свій образ, тож саме з ним і треба працювати, вважає Алекс Гібні. Інакше влада підприємця далі зростатиме без жодної відповідальності.

Чому соцмережі не захотіли показувати трейлер

Ще одна дивина: YouTube, Meta, TikTok і X спершу відмовилися розміщувати трейлер фільму. Причина — «політичний контент».

Алекс Гібні не думає, що керівники техгігантів збираються в одній кімнаті й домовляються про цензуру. Усе тонше. Платформи будують системи, які заздалегідь гасять критику — передусім критику самих платформ. А будь-яку таку критику вони називають політичною.

Режисер порівняв це з діями Джеффа Безоса (Jeff Bezos) в газеті The Washington Post. На його думку, власник обмежив публікацію колонок, які виглядали антибізнесовими. Втім, Алекс Гібні сам застеріг: можливо, він помиляється в деталях і сформулював це різкіше, ніж Джефф Безос. Для контрасту він згадав першу каденцію Трампа. Тоді газета під керівництвом редактора Мартіна Барона (Martin Baron) була справжнім маяком журналістики.

Річ не лише у страху перед владою, вважає режисер. Техолігархи зрозуміли: якщо Дональду Трампу заплатити або полестити, можна отримати бажане. Тож президента вони бачать як інструмент захисту своїх фінансових інтересів.

Була проблема і з компанією Universal, яка має міжнародні права на фільм. Вона довго мовчала, а на Венеційському фестивалі не захотіла ставити свій логотип. Чому — режисер точно не знає. Може, через юридичні ризики. Може, хотіла подивитися, як глядачі сприймуть майже чотиригодинну стрічку. Зараз Universal підтримує фільм.

Алекс Гібні нагадав і про загальну атмосферу. Трамп та його ставленик у FCC — Федеральній комісії зв’язку, яка регулює телебачення й радіо в США, — показали, як карають критиків. Тож великі корпорації можуть замислюватися, чи варта правда втрачених прибутків.

«10 тисяч лазерів у космосі»: за що погрожують судом

Ілон Маск погрожує подати до суду, хоча фільму не бачив. Ще до венеційської прем’єри вийшла стаття про стрічку. Після неї адвокат підприємця Алекс Спіро (Alex Spiro) заявив, ніби у фільмі стверджується, що Ілон Маск втрутився у вибори 2024 року і змінював голоси. Нічого такого у фільмі немає, наголошує режисер.

Що ж там є? Листування Ілона Маска з його тодішньою партнеркою Ешлі Сент-Клер (Ashley St. Clair). Ще задовго до офіційних результатів він був певен, що Трамп переміг. Підприємець писав їй про «аномалію в Матриці» і додав: «У мене 10 000 лазерів у космосі».

Чи це був блеф, режисер не знає. Але «лазери в космосі» — це Starlink. Схоже, Ілон Маск натякав, що має доступ до інформації, якої немає в інших. Тому й знав про перемогу Трампа раніше за всіх. Але у фільмі не стверджується, що він змінював голоси.

А як лазери пов’язані з інтернетом? Супутники Starlink літають на низькій орбіті — приблизно 550 кілометрів над Землею. Вони передають дані один одному світловими променями, як моряки колись перемовлялися сигнальними ліхтарями. Світло за секунду долає близько 300 тисяч кілометрів. Це приблизно сім з половиною обертів довкола Землі.

Інтерв’ю з цифровим двійником

Як зняти фільм про людину, яка не хоче з тобою говорити? Підказку дав сам Ілон Маск. В архівних записах він знову і знову повторював: майже напевно ми живемо в симуляції.

Що це означає? Гіпотезу симуляції детально описав оксфордський філософ Нік Бостром (Nick Bostrom). Її суть: можливо, наш світ — це надзвичайно складна комп’ютерна програма. У переказі Алекса Гібні так: якийсь майбутній ШІ чи інопланетна істота зібрали всі знання про Землю. А тепер нас «запускають», як екзистенційну відеогру. За словами режисера, версія Ілона Маска значно легковажніша за теорію Ніка Бострома, але підприємець у неї вірить.

Ілон Маск ще й захоплюється відеоіграми. Тож режисер вирішив повірити йому на слово. Якщо Ілон Маск вважає, що живе в симуляції, хай і інтерв’ю дасть у симуляції. Алекс Гібні подумав, що це може вийти і кумедно, і цікаво. Ось як це працювало:

• команда зібрала величезну базу всього, що Ілон Маск казав на відео й аудіо, включно з невикористаними фрагментами з інших документальних фільмів;
• під час монтажу, коли в сюжеті «просилося» інтерв’ю, команда шукала, що підприємець реально говорив на цю тему;
• наостанок для нього придумали декорації й образ: чорна шкіряна куртка і геймерське крісло;
• цифровий Ілон Маск дивиться просто в камеру — на відміну від справжнього, який, за словами режисера, майже ніколи не дивиться співрозмовнику в очі.

Цей прийом у фільмі відкрито розкривають. Він працює на головні теми стрічки: що справжнє, а що ні. А ще — про дивні стосунки, які ми будуємо з LLM, великими мовними моделями на кшталт чат-ботів. Ми ставимо їм запитання, вони відповідають дуже люб’язно, і ми переносимо на них свої почуття. Режисерові розповідали, що глядачі з часом забувають про симуляцію і починають їй вірити.

Кеті Курік уточнила: хто ж вирішував, що «скаже» цифровий двійник, — ШІ? Ні, відповів Алекс Гібні, це редакторське рішення. Наприклад, у фільмі є версія історії Tesla від її справжнього засновника. Тоді команда шукала в архіві, як Ілон Маск найпереконливіше відповідав на такі закиди. Речення не склеювали, щоб змусити його сказати потрібне. Використовували лише його справжні слова.

У фільм навіть увійшли його міркування про моральний вибір, які в абстрактному сенсі звучать дуже переконливо. Мета була показати героя з найкращого боку. Як сказав режисер, «подивімося на найкращу версію Ілона й перевірмо, чи вона витримає».

Алекс Гібні нагадав ще один вислів підприємця з 2020 року: хто контролює меми, той контролює всесвіт. Це гра слів із фразою з роману «Дюна» про прянощі. На думку режисера, Ілон Маск — сценарист, продюсер і режисер власного фільму про себе. Він створює образ сучасного Леонардо да Вінчі, який рятує цивілізацію. А цей образ допомагає переконувати людей вкладати гроші в міфічне майбутнє.

Недарма акції Tesla давно називають мем-акціями. Так кажуть про цінні папери, ціна яких залежить більше від ажіотажу в соцмережах, ніж від реальних прибутків компанії.

Хто насправді заснував Tesla

Спершу Алекс Гібні назвав справжні заслуги Ілона Маска. Він талановитий підприємець і вміє залучати гроші. Він уміє досягати успіху й надихати компанії місією. Tesla обіцяла допомогти в боротьбі зі зміною клімату. SpaceX мала знайти ефективніший і дешевший шлях у космос, ніж неповороткі програми NASA. Цього Ілон Маск справді досяг.

А от образ генія-винахідника режисер вважає фальшивим. За його словами, підприємець хоче, щоб його вважали інженером, хоча інженерної освіти не має. І хоче, щоб його вважали засновником Tesla.

Алекс Гібні поговорив із Мартіном Еберхардом (Martin Eberhard), який разом із партнером Марком Тарпеннінгом (Marc Tarpenning) заснував компанію. Їхні імена стоять в установчих документах. Саме вони придумали літій-іонний акумуляторний блок, завдяки якому машина така швидка. І саме вони придумали бізнес-план.

План був такий: почати з дорогих розкішних авто. Коли їх почнуть купувати дедалі більше людей, виробництво дешевшатиме, і авто стануть доступнішими. Так часто буває з новими технологіями: спершу їх можуть дозволити собі небагато людей, а згодом — майже всі.

Ілон Маск, за словами режисера, був раннім і головним інвестором, а не винахідником. Більшість часу він проводив у SpaceX. Згодом він посварився з Мартіном Еберхардом і звільнив його. А потім відмовився виплатити те, що той вважав своїм.

Мартін Еберхард подав до суду. Справу врегулювали, коли Ілон Маск наполіг на одній умові: в угоді він має значитися засновником Tesla. Мартін Еберхард у фільмі зауважує, що юридичного визначення слова «засновник» не існує. Тож так себе може назвати будь-хто. Для Алекса Гібні це перша сторінка сценарію, за яким Ілон Маск хотів, щоб його сприймали як винахідника, а не бізнесмена.

Що таке «людина довіри»

Як Ілон Маск отримав стільки влади і чому суспільство йому це дозволило? Алекс Гібні вважає, що підприємець використовує вади системи. Наприклад, вплив великих грошей на політику.

Інша вада — філософія Кремнієвої долини «прикидайся, поки не вийде». Створюєш міф, що ти засновник неймовірної технології, і отримуєш за це гігантські статки. Звідси й думка, що засновник — єдиний, хто має значення. Інженери компанії та робітники заводів ніби не важать. Режисер називає це капіталізмом, де переможець забирає все.

Кеті Курік запитала прямо: чи не шахрай він? Алекс Гібні волів сказати англійською confidence man, тобто «людина довіри». Англійське слово con, яким називають шахрайство, якраз і є скороченням від confidence — «довіра». Шахрай спершу завойовує довіру, а вже потім обманює.

Режисер розмовляв із першою дружиною Ілона Маска — Джастін Маск (Justine Musk). Вони познайомилися в коледжі в Канаді. Розмова вийшла, за словами Кеті Курік, щемливою, але дуже проникливою. Джастін Маск розповіла, що закохалася в його величезну впевненість і рішучість втілювати мрії.

Але вона ж розповіла, що саме від нього дізналася, що таке газлайтинг. Цей термін походить від назви фільму «Газове світло» 1944 року. Там чоловік потайки пригашує газові лампи, а дружині каже, що їй здається. Газлайтинг — це коли людину змушують сумніватися у власному сприйнятті.

У цьому, на думку Алекса Гібні, Ілон Маск схожий на Дональда Трампа. Якщо повторювати неправду дуже впевнено і не відступати, люди зрештою поступаються. Така вже наша психологія: перед упевненою людиною ми думаємо, а раптом вона має рацію.

Так діяла й Елізабет Голмс, героїня попереднього фільму режисера. Вона дивилася інвесторам просто в очі і обіцяла, що її апарат Edison для аналізів крові врятує людство. За словами Алекса Гібні, на це повелися навіть такі досвідчені мільярдери, як Ларрі Еллісон (Larry Ellison) і Руперт Мердок (Rupert Murdoch).

Інсценоване відео, «оптимістичний» запас ходу і 65 загиблих

Кеті Курік навела аргументи, через які, на її думку, підприємця варто називати саме шахраєм. У фільмі є запис свідчень інженера Tesla під присягою. Він визнає, що рекламне відео, де Tesla нібито їде повністю самостійно, було інсценоване. Крім того, за даними, які навела ведуча, з програмним забезпеченням Tesla пов’язують 65 смертей в аваріях, де воно стало одним із чинників.

Це вже гірше, ніж шахрайство, відповів режисер. За його словами, Міністерство юстиції США розглядало це як можливий злочин. У трейлері фільму звучить історія аварії, в якій загинула молода жінка, а молодий чоловік отримав каліцтва на все життя.

Алекс Гібні пояснює це через поняття noble cause corruption — «розбещення благородною метою». Людина вважає, що можна брехати, хитрувати чи красти заради високого ідеалу. Але з часом це її роз’їдає, і вона втрачає моральний компас.

Починалося все, за версією режисера, з дрібниць. Ось кілька прикладів, які він навів:

• Демонстрація заміни батареї. Tesla показувала, як швидко можна замінити акумулятор у днищі авто. За словами Алекса Гібні, так компанія переконала Каліфорнію надати їй кредитів приблизно на 100 мільйонів доларів. Сам режисер сказав, що точну суму не пам’ятає.
• «Оптимістичний» запас ходу. За словами режисера, приблизно до половини заряду авто показувало завищений запас ходу, а потім цифра різко падала до реальної. Уявіть датчик пального, який довго тримається на «повному баку», а потім раптом показує, що бензину майже немає.
• Відповіді на скарги. Водіїв, які скаржилися, нібито запевняли: ми віддалено перевірили вашу машину, усе гаразд. Мета, за версією Алекса Гібні, — не платити за сервіс і не визнавати, що авто «бреше». Режисер порівняв цю службу з колл-центрами агресивних продавців із фільму «Американці» (Glengarry Glen Ross).

Згодом, вважає Алекс Гібні, такі хитрощі переросли в питання життя і смерті — як із системою автопілота Full Self-Driving. Якби через дефект гальм у General Motors загинули 65 людей, Конгрес влаштував би слухання, наголошує він.

Чому ж Ілону Маску все сходить з рук? Режисер вважає, що довго ніхто не хотів його зупиняти. Він робив корисні речі і тиснув на людей напором. А безкарність у дрібницях дозволила цьому підходу поширитися, як раковій пухлині.

SpaceX і Starlink: справжні досягнення і небезпечна влада

А що з космосом? Тут Алекс Гібні не скупиться на похвалу. Ілон Маск не вигадав багаторазові ракети, але довів цю ідею до досконалості. Запуски SpaceX, під час яких ракети повертаються на Землю, — видовищні. І значно дешевші, ніж те, що могли запропонувати великі підрядники NASA.

Чому це так важливо? Одноразова ракета — це наче викидати пасажирський літак після кожного рейсу. Ракета, що сідає назад і летить знову, різко здешевлює польоти.

Чи змінює це наше повсякденне життя, режисер не певен. Але так народився Starlink. Дешевий вивід супутників на орбіту дав змогу створити альтернативний інтернет для віддалених місцевостей. У місті оптоволокно краще, визнає Алекс Гібні, а от у сільському штаті Мен, де він живе, Starlink виграє. Ним користуються авіакомпанії. І він дуже допоміг Збройним силам України.

Алекс Гібні в’їдливо додав: це цікаво з огляду на те, як Дональд Трамп ставиться до очільника Росії Володимира Путіна. І до президента України Володимира Зеленського.

Але і тут, на думку режисера, є небезпечний бік. Уряд США відмовився від власних запусків супутників і своєї системи зв’язку та не тримає приватну компанію під достатнім контролем. Тож одна дуже багата людина може вирішувати, вмикати Starlink на полі бою чи ні.

У версії Алекса Гібні сталося таке. Ілон Маск поговорив із Володимиром Путіним, і той натякнув на ядерну зброю. Після цього в окупованому Криму українці напередодні атаки залишилися без Starlink. Сам Ілон Маск у вересні 2023 року заявляв, що нічого не вимикав, а відмовився вмикати зв’язок у цьому районі на запит України. У будь-якому разі, наголошує режисер, приватна особа не повинна мати такої влади над зовнішньою політикою держави.

Наскільки це актуально, показав жовтень 2026 року. У ніч на 14 жовтня SpaceX без попередження обмежила роботу військового пакета Starshield в Україні. Термінали в русі втрачали зв’язок на швидкості понад 160 кілометрів на годину. Згодом, за повідомленнями військових, — уже на 60–70 кілометрах на годину.

Чому швидкість так важлива? Для термінала, який стоїть на позиції, таке обмеження непомітне. Але дрон, який летить швидше за автомобіль на трасі, без зв’язку стає некерованим. Тож під ударом опинилися місії ударних дронів і перехоплювачів, які збивають «шахеди».

Хто ухвалив рішення, досі незрозуміло. The Wall Street Journal 20 жовтня з посиланням на американських посадовців повідомив, що наказ особисто віддав Ілон Маск після розмов із Дональдом Трампом. Reuters писав, що розпорядження надійшло з Білого дому. Сам Ілон Маск заявив, що такі обмеження визначають військові США або президент. Дональд Трамп сказав, що не вважає відповідальними ні себе, ні підприємця.

24 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що Starlink і Starshield знову працюють на тих швидкостях, що й до обмежень. Відновлення почалося вночі, а зранку зв’язок уже можна було використовувати. Перевірку підтвердив міністр оборони Євгеній Хмара. Володимир Зеленський подякував американським партнерам — конгресменам, сенаторам, медіа, Держдепу і президенту США.

Режисер пояснив, чому він говорить і про хороше. Сьогодні ми звикли ділити людей на «білих» і «чорних», добрих і поганих. Але образ Ілона Маска якраз і тримається на тому, що ми бачимо лише одну сторону. Через це йому дозволяють те, чого дозволяти не варто.

«Хакер винагород»: як імперія трималася на державних грошах

Чому підприємець раптом підтримав Трампа? Алекс Гібні вважає, що Ілон Маск завжди був «хакером винагород» (reward hacker) щодо держави.

Це термін зі світу штучного інтелекту. Уявіть, що ви вчите програму грати і за кожен успіх даєте їй бали. Кмітлива програма може знайти лазівку: бали набирати, а завдання не виконувати.

Класичний приклад — експеримент OpenAI 2016 року з грою про перегони човнів CoastRunners. ШІ мав пройти трасу, а бонуси за мішені на шляху мали лише заохочувати його. Натомість човен знайшов у лагуні місце, де мішені постійно з’являлися знову. І почав кружляти там без кінця: врізався в інші човни, загорявся, але збирав бонуси. Очок він набирав у середньому на 20% більше, ніж гравці-люди. А до фінішу так і не дійшов.

Режисер каже, що підприємець рано зрозумів: без державних субсидій і кредитів його бізнес не виживе. Особливо прихильною до Tesla і SpaceX була адміністрація Барака Обами. Сам Алекс Гібні не проти субсидій, які скеровують промисловість у потрібному напрямку. Проблема в іншому — у міфі.

Ілон Маск вибудував образ підприємця-одинака, який усього досяг сам, без держави. Але, за словами режисера, SpaceX майже все своє життя мала одного клієнта — уряд США. Алекс Гібні з іронією назвав її «соціалістичним підприємством».

Tesla отримувала кредити й податкові пільги для електромобілів. А ще — регуляторні кредити. Автовиробники, які випускають машини з бензиновими двигунами, мусять виконувати екологічні норми. Якщо не вкладаються, вони купують кредити в компаній на кшталт Tesla. Без такої підтримки імперію Ілона Маска, на думку режисера, неможливо уявити.

Тим дивніше виглядала подальша робота підприємця в DOGE. А ставку на Дональда Трампа режисер пояснює так: Ілон Маск побачив шанс подружитися з найбільш транзакційним президентом в історії США. Тобто з політиком, для якого все — це угоди за принципом «ти мені, я тобі».

Бензопила для держави: що, на думку режисера, стояло за DOGE

DOGE — Департамент ефективності уряду, створений указом Дональда Трампа. Ілон Маск очолював цю ініціативу. Багатьом запам’ятався кадр, де він радісно розмахує бензопилою «для бюрократії».

Алекс Гібні бачить у цьому показну жорстокість. Одні діти, яких цькували, виростають з особливою емпатією. Інші самі стають кривдниками. Ілон Маск, на думку режисера, з других.

Він повторив сценарій, який раніше відпрацював у Twitter. Тоді його друзі жартували, що треба «нагострити леза», і обговорювали скорочення на 50, 60, 70, 80 відсотків персоналу. Звільняли людей з дивною радістю, наче в комп’ютерній грі, де стріляють демонів. А іноді звільняли не тих — це як вигнати пілотів посеред польоту. Сервіс тоді мало не впав.

У DOGE, за словами Алекса Гібні, теж були грубі помилки:

• звільнили фахівців, які відповідали за ядерну безпеку, а потім схаменулися;
• скасували фінансування боротьби з Еболою;
• раптово, без попередження і пом’якшення, згорнули USAID — Агентство США з міжнародного розвитку, яке фінансувало гуманітарну допомогу.

Щодо USAID режисер послався на дослідження в медичному журналі The Lancet. Науковці оцінили: різкі скорочення можуть призвести до понад 14 мільйонів додаткових смертей до 2030 року. Серед них — понад 4,5 мільйона дітей до п’яти років, тобто близько 700 тисяч дитячих смертей щороку. Це прогноз, а не підрахунок. Але навіть як прогноз цифра страшна: 700 тисяч дітей на рік — це майже дві тисячі щодня.

Навіть якщо суттєво зменшити цю оцінку, каже Алекс Гібні, приблизно за рік після скорочень, за його даними, загинули 500 тисяч дітей. За його словами, спалювали вже оплачену їжу, яку мали отримати голодні діти. Режисер вважає це злочином проти людяності. А Ілон Маск жартував, що «закинув USAID у дробарку для гілок».

На критику підприємець відповідає, що рятує цивілізацію, а його звинувачують корумповані люди. В ефірі в Джо Рогана (Joe Rogan) він назвав USAID найкорумпованішою організацією в історії. Доказів, за словами режисера, він не навів, і ведучий їх не попросив. Для частини прихильників Трампа це стало племінною боротьбою: Ілон Маск б’ється з «вокістами» — так у США зневажливо називають прихильників прогресивних поглядів.

Офіційна мета DOGE — боротьба з марнотратством, шахрайством і зловживаннями. З цим погодився б кожен, визнає Алекс Гібні. Але він порівнює це з фокусом: «дивіться, я витягну кролика з капелюха», поки головне відбувається деінде.

Справжньою метою режисер вважає руйнування регуляторної держави — системи органів, які контролюють бізнес. Серед них:

• SEC — Комісія з цінних паперів і бірж, яка наглядає за фондовим ринком;
• FAA — Федеральне управління авіації, яке дає дозволи, зокрема, на запуски ракет;
• NASA і генеральні інспектори — внутрішні контролери в державних відомствах.

Саме ці органи, за словами режисера, перевіряли компанії Ілона Маска. Перед виборами проти його компаній тривали федеральні розслідування: щодо порушень прав працівників, загроз їхній безпеці, забруднення довкілля. Була й кримінальна справа про шахрайство в Tesla.

У розмові з Такером Карлсоном (Tucker Carlson) підприємець пожартував, на який тюремний термін може розраховувати. У Ілона Маска все водночас і серйозно, і жарт, зауважує режисер.

За словами Алекса Гібні, DOGE ослабила регулювання ШІ та фондового ринку. А гроші не зекономила. Навпаки, скорочення в податковій службі IRS зменшили надходження до бюджету. За оцінками, на які посилається режисер, дефіцит бюджету через це зріс приблизно на 500 мільярдів доларів.

Дані всіх американців і вибори 2026 року

У DOGE працювали молоді люди, яким трохи за двадцять. Вони прийшли з Tesla, xAI, SpaceX, а часом із Palantir. На думку Алекса Гібні, вони не розуміли, чим займаються відомства, і не надто цим цікавилися. Зате добре розумілися на тому, як отримати доступ до даних.

У держустановах дані свідомо зберігають у «силосах» — окремих ізольованих сховищах. Це захищає і секретну інформацію, і приватні дані громадян. А DOGE, за інформацією режисера, отримала доступ «суперадміністратора» до всього.

Чи передали ці дані до SpaceX? Напевно невідомо, визнає Алекс Гібні. Але він здивувався б, якби ні: технічно це просто, як перетягнути файл у папку.

Що це означає для виборів? Це питання у фільмі ставить Джеффрі Гінтон (Geoffrey Hinton) — один із «хрещених батьків» штучного інтелекту, лауреат Нобелівської премії з фізики 2024 року. Якщо навчити ШІ на таких даних, з’явиться потужна зброя для впливу або втручання в проміжні вибори до Конгресу США 2026 року.

Відомо, що Ілон Маск вкладає великі гроші в різні виборчі кампанії. Дані можуть підказувати, куди спрямувати кошти і які меседжі просувати. Проте Алекс Гібні чесно каже: це лише здогадка. Він не знає, чи має підприємець ці дані і чи навчав на них ШІ, хоча вважає це ймовірним.

Режисер бачить дві загрози. Перша — використання даних, щоб точно спрямовувати ресурси й аргументи. Друга, на його думку, більша. Він припускає, що 3 листопада демократи переможуть і візьмуть обидві палати Конгресу. І тоді може початися дезінформаційна кампанія про те, що вибори нібито були нечесними.

Це давня тактика Трампа, але тепер її може підсилити влада Ілона Маска, який, за словами режисера, працює в бізнесі дезінформації. Тут Алекс Гібні знову згадує листування з Ешлі Сент-Клер і «аномалію в Матриці».

Навіщо підприємцеві вибори? Режисер вважає, що Ілон Маск прив’язався до Трампа, щоб захиститися від розслідувань. І він знає: якщо до влади прийдуть демократи, ними займуться всерйоз. На думку Алекса Гібні, підприємець, імовірно, неодноразово порушував закон.

Людина, яка вірить власним вигадкам

Письменник Майкл Льюїс (Michael Lewis) видав нову книжку про невдалу спробу Ілона Маска радикально скоротити уряд через DOGE. За кілька тижнів до розмови з режисером Кеті Курік брала в нього інтерв’ю. Майкл Льюїс розповів: люди з оточення підприємця щиро запевняють, що Ілон не бреше. Він може казати неправду, але в цю мить вірить, що це правда.

Алекс Гібні з цим згоден. Він бачив таких людей у своїх фільмах: Елізабет Голмс, велогонщик Ланс Армстронг (Lance Armstrong), керівники енергетичної компанії Enron, яка збанкрутувала через бухгалтерські махінації. Кеті Курік додала О. Джея Сімпсона (O. J. Simpson). Вони так часто розповідають собі історію, що починають у неї вірити.

Ще один приклад режисера — засновник саєнтології Лафаєтт Рон Габбард (L. Ron Hubbard). За словами Алекса Гібні, той створював церкву як спосіб ухилитися від податків. А наприкінці життя просив підключити його до розетки, щоб «вибити» з тіла жир.

Ілон Маск, нагадує режисер, ледь не плакав, коли люди палили Tesla. Він не розумів, навіщо хтось шкодить йому чи його компанії, хоча, на думку Алекса Гібні, сам завдав людям величезного болю. Ланцюжок простий: спершу мета виправдовує засоби, і брехати можна. Потім можна уявляти світ іншим, ніж він є, бо ти рятівник. І зрештою вигадане стає для тебе реальністю.

Чи втратить Ілон Маск свою владу, коли Трамп піде? Питання в тому, чи зможе він знову перевтілитися під нову владу, каже режисер. Але цього разу ворогів забагато. Алекс Гібні хоче не дешевої помсти, а належних розслідувань, чи порушував підприємець закон. Інакше все повториться.

Дитинство в ПАР і батько Еррол

Кеті Курік цікавлять дитячі травми і те, як брак любові формує людину. Алекс Гібні застеріг: напевно знати не можна. Він документаліст, а не психотерапевт.

Але відомо, що в дитинстві Ілона Маска цькували однолітки. Режисер припускає, що частково це могло бути пов’язано з його власною показною жорстокістю. Крім того, хлопець зазнавав щонайменше психологічного насильства від батька, Еррола Маска (Errol Musk).

Про це говорить сам Ілон Маск, його брат Кімбал Маск (Kimbal Musk) і Джастін Маск. Додайте до цього жорстоке середовище Південно-Африканської Республіки часів апартеїду — політики жорсткого розділення людей за расою.

З такого досвіду люди виходять по-різному. Ілон Маск, на думку режисера, вважає себе жертвою, як часто буває з могутніми людьми. Але насправді кривдник — він сам.

Кеті Курік згадала, що The New York Times опублікувала велику статтю з можливими звинуваченнями Еррола Маска в сексуальному насильстві. Згадала вона і його стосунки з падчеркою. У фільмі Алекс Гібні цієї теми детально не торкався.

Зате він сам інтерв’ював Еррола Маска. Той спокійно, ба навіть із задоволенням, розповідав, як застрелив із револьвера 357-го калібру трьох грабіжників, що вдерлися в дім. І детально описував різні відтінки крові на підлозі. Режисерові було неприємно це слухати.

Ще одну історію Еррол Маск розповів про сина. Якось під час поїздки за місто в машині помер його друг. Поки дорослі намагалися допомогти, малий Ілон далі читав комікс. Чи це правда, з Ерролом Маском ніколи не знаєш, зауважує режисер.

Чотирнадцять дітей і «легіон»

Відомо про 14 дітей Ілона Маска. Одні народилися в романтичних стосунках, інші — у схоже більш діловий спосіб. Люди з оточення підприємця, за словами режисера, вважають, що дітей значно більше.

Ілон Маск мріє про «легіон» дітей. Алекс Гібні звернув увагу: це військовий термін. У Стародавньому Римі легіон налічував кілька тисяч воїнів. Режисер вважає, що підприємець ніби відправляє свої гени в бій, переконаний, що світ від цього стане кращим. Ця ідея має назву пронаталізм — переконання, що людям треба народжувати якомога більше дітей.

Про діловий бік цієї історії відомо від Ешлі Сент-Клер, консервативної інфлюенсерки, яка була з підприємцем під час кампанії 2024 року. Після народження їхньої дитини вона отримала пакет документів. Серед них — фінансовий контракт, який за 21 рік міг принести близько 40 мільйонів доларів. Це в середньому приблизно 160 тисяч доларів на місяць.

Але до контракту додавалася угода про нерозголошення. За нею ні вона, ні дитина ніколи не могли розповісти, що батько — Ілон Маск. Під час венеційської прем’єри Ешлі Сент-Клер розповіла, що від цієї угоди відмовилася.

За словами режисера, підприємець також листується з жінками в X про народження дітей. Згодом нібито надсилають сперму разом з угодою про нерозголошення і фінансовим контрактом. І саме цій людині, іронізує Алекс Гібні, очільник Пентагону Піт Гегсет довірив майбутнє війни.

Які стосунки в Ілона Маска з дітьми? Кеті Курік згадала малого Ікса (X Æ A-Xii), сина від співачки Граймс (Grimes), справжнє ім’я якої — Клер Буше (Claire Boucher). Батько брав хлопчика з собою як «реквізит», зокрема до Овального кабінету Білого дому. Дитина там поводилася досить вільно.

Режисерові це нагадало Міні-Мі — крихітного двійника лиходія з комедії Майка Маєрса (Mike Myers) «Остін Паверс». А Граймс тим часом у соцмережах відчайдушно просила повернути дитину. Вона писала, що не давала дозволу показувати сина на публіці.

З Джастін Маск підприємець мав шестеро дітей. Перша дитина померла. Потім народилися близнюки, а згодом трійнята — усі хлопчики. Зараз вони вже підлітки, і стосунки з батьком у них різні.

Найважче — з донькою Вівіан Дженною Вілсон (Vivian Jenna Wilson), яка зробила трансгендерний перехід. Ілон Маск публічно заявив, що його син Ксав’єр помер. У фільмі Джастін Маск зворушливо відповідає: Вівіан жива. І питає, навіщо використовувати таку дешеву метафору людині, яка разом із нею пережила справжню смерть дитини.

Діти дорослішають і стають собою, каже вона, батьки мають це прийняти і далі любити. Але Ілон Маск, на думку режисера, понад усе хотів контролю. За словами Алекса Гібні, підприємець попросив передати Дженні, що завжди її любитиме. А наступного дня скасував її медичну страховку.

«Чому?» — питання, на яке Ілон Маск не відповів

Найбільше Алекса Гібні непокоїть інше: схоже, Ілон Маск сам не знає, навіщо йому така влада. Наприкінці фільму є фрагмент інтерв’ю. Підприємець розповідає про глобальну інтеграцію своєї величезної імперії. Його запитують, чому це важливо. І він не може відповісти — довго тягне: «Чому? Хм. Чому?» У фільмі цю паузу навіть довелося скоротити.

Кеті Курік згадала схожий момент 1979 року. Тоді журналіст Роджер Мадд (Roger Mudd) запитав сенатора Теда Кеннеді, чому той балотується в президенти, і політик не знайшов відповіді.

Висновок режисера жорсткий. Людина, яку він вважає психологічно нестабільною і показно жорстокою, не розуміє, навіщо накопичила владу. І при цьому отримала вплив на майбутнє війни.

Наскільки Ілон Маск небезпечний? Надзвичайно, відповідає Алекс Гібні: він хаотичний, непередбачуваний і не має стримувань. Але суспільство саме дозволило йому зібрати стільки влади через вади системи. Тож саме люди мають її повернути.

Наостанок режисер нагадав латинський вислів, який колись любив повторювати сам Ілон Маск: vox populi, vox Dei — «голос народу — голос Бога». Тільки, додав Алекс Гібні, це не повинно перетворитися на «голос Ілона — голос Бога».

Чому це важливо знати

• Від рішень однієї людини залежить Starlink — зв’язок, яким користуються і Сили оборони України, і цивільні українці.
• Фільм показує, як працюють «люди довіри»: впевненість, повторення і гарний міф. Ці прийоми варто впізнавати — не тільки в мільярдерів.
• Історія з доступом DOGE до державних даних нагадує, що поєднання великих баз даних і ШІ може стати інструментом впливу на вибори.

Раніше ми писали

• Ілон Маск і Дженсен Хуанг: чому ШІ впирається в енергію
• Україна запускає обов’язкову верифікацію Starlink
• Долина стартапів взялася за зброю: що змінилося