Іскра: відео від футбольного блогера

На початку вересня у тіктоку з’явилося відео користувача з ніком V2. Дата різниться: Le Monde називає 7 вересня, поліцейська нотатка — 8 вересня. Видання StreetPress 12 жовтня описало V2 як маловідомого автора, що писав переважно про футбол. Він мав 82 тисячі підписників і ролик «Посібник з виживання для жовтих жилетів 2026» (Guide de survie pour les Gilets jaunes 2026).

У ньому V2 запропонував вийти на протест проти цін на пальне. Дата — субота, 17 жовтня, початок шкільних канікул. Скільки переглядів набрав ролик, джерела оцінюють по-різному. Claire Vue пише про 1,5 мільйона, а Rue89 Strasbourg з посиланням на Le Monde — про понад 3 мільйони. Це в 18–37 разів більше, ніж мав підписників автор.

Згодом V2 заявив, що поки що нічого організовувати не буде. Але дата вже жила власним життям.

Чому заклик спрацював? Він звучав як повернення знайомого бренду. «Жовті жилети» (Gilets jaunes) — протестний рух, що виник у Франції 2018 року через подорожчання пального. Учасники вдягали світловідбивні жилети, які кожен водій мусить возити в авто.

Чому тіктоку не потрібні підписники

Щоб зрозуміти цю історію, варто знати, як працює сама соцмережа. Фейсбук показує здебільшого дописи друзів і сторінок, на які ви підписані. Тікток діє інакше: стрічка «Для тебе» (For You) збирає відео від будь-кого.

Що потрапить у стрічку, вирішує алгоритм — програма, яка стежить за реакцією глядачів. Чи досиділи люди ролик до кінця? Лайкнули? Переслали? Якщо так — відео отримує нову, ширшу аудиторію.

Уявіть шкільну чутку. Один учень шепнув двом друзям, ті — ще чотирьом. Тікток робить те саме, але за години, а не тижні, і з мільйонами людей.

«Фабрики охоплень»: армія без генералів

9 вересня сталося дивне. Близько десятка тікток-акаунтів того ж дня створили або перейменували. Вони почали масово поширювати заклик і постери, згенеровані штучним інтелектом (ШІ). Під кожне місто — свій постер.

Деякі акаунти видавали себе за медіа або за «представників жовтих жилетів». Одна така публікація, за даними Le Monde, зібрала близько 24 тисяч лайків.

Хто за цим стояв? Журналісти Le Monde з’ясували, що мотиви здебільшого комерційні. Власники акаунтів набирали підписників, щоб потім перепродати сторінки. Дехто рекламував музику, створену ШІ.

Ефект вийшов несподіваний. Здавалося, що за протестом стоїть розгалужена структура з осередками в різних містах. Насправді її не існувало. Це як вулиця з яскравими вітринами, за якими порожні приміщення: здалеку схоже на торговий центр.

Психологи називають такий механізм соціальним доказом. Людина охочіше долучається до того, що, як їй здається, вже роблять багато інших.

Ліцеї: де онлайн став вулицею

Сам заклик міг лишитися цифровим шумом. Вуличну силу йому дали ліцеїсти. Ліцей (lycée) у Франції — це три старші класи школи, учням там приблизно від 15 до 18 років.

21 вересня почалися «блокуси» (blocus) — блокування входів до ліцеїв. За п’ять днів, до 25 вересня, вони охопили передмістя Парижа. Це департамент Сен-Сен-Дені (Seine-Saint-Denis) з містами Сен-Дені (Saint-Denis), Обервільє (Aubervilliers), Сент-Уен (Saint-Ouen) і Стен (Stains). А також Валь-д’Уаз (Val-d’Oise) з Сарселем (Sarcelles) і Гонесом (Gonesse) та Валь-де-Марн (Val-de-Marne) з Кретеєм (Créteil).

Розвідка префектури поліції Парижа (DRPP) за 21–25 вересня нарахувала 27 акцій біля приблизно 20 ліцеїв. Відео затримань біля шкіл ставали вірусними. Кожне таке відео підштовхувало до нових акцій — як іскра, що падає на суху траву.

Дослідник Олів’є Ерчейд (Olivier Ertzscheid) у коментарі franceinfo назвав вірусні відео спусковим гачком. Ліцеїсти домовлялися через тікток, снепчат, інстаграм і соцмережу X. Вони вели влоги — відеощоденники — в реальному часі й використовували контент, створений ШІ.

6 жовтня franceinfo процитувало одну з учениць: «Так ми дізнаємося про зустрічі» (C’est comme ça qu’on se renseigne). Для покоління, яке виросло зі смартфоном, соцмережа і є дошкою оголошень.

На початку жовтня влада закрила близько 500 ліцеїв і перевела їх на дистанційне навчання. Відповідь знайшли швидко. У снепчаті й тіктоку почали закликати до «е-блокусу» (e-blocus), тобто зриву онлайн-уроків. Відео з поясненням набрало сотні тисяч переглядів. Цю цифру наводить лівий сайт Contre-Attaque, тож до неї варто ставитися обережно.

13 жовтня на вулиці вийшли від 161,5 тисячі людей (дані МВС Франції) до 480 тисяч (дані молодіжних організацій). Ці цифри наводить La Clé Publique. Різниця майже втричі — звична річ для підрахунків протестів.

Месники, манга і «молоді жилети»

Чому заклик підхопили саме підлітки? Відповідь — у мові. Відео змішували соціальні вимоги з поп-культурою. Тут були відсилки до «Месників» (Avengers), анімаційного серіалу Arcane, манги.

Жартували про «нове взяття Бастилії» (prise de la Bastille). Так називають штурм паризької фортеці-в’язниці 1789 року, з якого почалася Велика французька революція (Révolution française).

З’явився мем «молоді жилети». Це гра слів французькою: gilets jaunes означає «жовті жилети», а gilets jeunes — «молоді жилети». За даними компанії Visibrain, яка аналізує соцмережі, приблизно кожне п’яте повідомлення стосувалося вимог ліцеїстів. Ці дані наводить La Clé Publique.

Частина роликів, як зауважило franceinfo, посилалася на молодіжні протести покоління Z у Непалі, Марокко та на Мадагаскарі. Тобто французькі підлітки бачили себе частиною глобальної хвилі.

Конвергенція: коли потоки зливаються в один

Конвергенція — це злиття різних потоків в одне русло. Саме так сталося в жовтні. До ліцеїстів приєдналися ветерани «жовтих жилетів». За даними Rue89 Strasbourg, 10 жовтня Жером Родрігес (Jérôme Rodrigues) звернувся до молоді у відео. Підтримав заклик і Максім Ніколь (Maxime Nicolle). Долучилися профспілки.

Масштаб вражає. La Clé Publique 17 жовтня з посиланням на Visibrain повідомила: з 27 вересня про 17 жовтня вийшло близько 460 тисяч публікацій. Це приблизно 23 тисячі на день — нова публікація кожні чотири секунди.

Тікток-відео з цією датою, за тими ж даними, набрали 132 мільйони переглядів. У Франції, за оцінкою статистичного інституту INSEE, на 1 січня 2026 року жило близько 69 мільйонів людей. Виходить майже по два перегляди на кожного жителя — від немовляти до пенсіонера.

За даними Visibrain, які наводить franceinfo, публікацій про 17 жовтня було більше, ніж у жовтні 2018 року на старті «жовтих жилетів». Але є важливий нюанс: історичні канали «жилетів» майже не брали участі. Хвилю несли нові анонімні акаунти, що імітують медіа. Бренд лишився старий, а «проводка» — зовсім нова.

Схема не унікальна. Вона повторює «жовтих жилетів» 2018 року і рух «Заблокуймо все» (Bloquons tout) 10 вересня 2025 року. Різниця в інструментах. Фейсбук-групи 2018 року замінили тікток і телеграм, а постери тепер малює ШІ.

Від екрана до вулиці: як лайки стають маршрутами

Лайк ще не означає, що людина вийде на площу. Тому координація переїхала в телеграм. Видання Mesinfos назвало його серцем організації.

Головний канал мав назву 17 Octobre Gilet Jaune. Поруч працювали локальні групи й ШІ-«гіди маніфестанта» — інструкції для протестувальника. Були навіть списки адвокатів на випадок затримання.

В одному з опитувань цього каналу проголосували 3066 людей. Питали про «продовження»: чи блокувати мости, вокзали, заправки.

Окремий сайт показував карту акцій. 14 жовтня там було 768 позначок, за даними Connexion France. До 16 жовтня — вже близько 1500, за даними La Clé Publique. МВС очікувало приблизно 500, тобто оголошень виявилося втричі більше за прогноз.

Конфіденційна поліцейська нотатка, яку бачив телеканал France 2, фіксує ще один рівень — зашифровані месенджери. Там домовлялися, зокрема, про спільні поїздки до великих міст. Зашифровані означає, що листування можуть прочитати лише учасники розмови.

Хто закликав до насильства — і що з цього доведено

Тут важливо відділити факти від тверджень. Почнімо з факту.

Стрімер Rayan PSN має сотні тисяч підписників на платформі «Твіч» (Twitch). У трансляції він заявив, що 17-го буде «зона бойових дій» (Le 17, c’est war zone!), і закликав набирати «ватажків заворушень» (chefs d’émeutes). 12 жовтня префект поліції Парижа Патріс Фор (Patrice Faure) повідомив про це прокуратуру. У ніч на 17 жовтня поліцейська бригада з протидії злочинності (BAC) затримала стрімера в Кретеї. Про це повідомило franceinfo з посиланням на префектуру, а також BFMTV і AFP.

А ось твердження, яким доказів поки бракує:

• Правий тижневик JDD «за власними даними» пише, що атаки блек-блоку в Парижі координували через зашифровані месенджери. Блек-блок — тактика радикалів, які вдягаються в чорне й ховають обличчя. Документів видання не навело.
• Колишній прем’єр-міністр Франції Манюель Вальс (Manuel Valls) у колонці для L’Express 18 жовтня стверджує, що мобільні насильницькі групи координуються через соцмережі. Це думка політика.
• Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс (Laurent Nuñez) говорив про кілька тисяч ультралівих у Марселі (Marseille) (повідомила радіостанція Europe 1). До них, за його словами, згодом долучилися «опортуністичні злочинці». Конкретних платформ він не назвав.

Прямих доказів, що мародери збиралися через карти снепчату чи телеграм-«точки збору», у перевірених медіа не знайдено.

Окрема історія — Баллі Багайоко (Bally Bagayoko), мер Сен-Дені від партії «Нескорена Франція» (La France insoumise). У соцмережі X він став публічним обличчям протесту. 29 вересня ультраправі акаунти й медіа Frontières та Europe 1 на основі обрізаних відео звинуватили його в підпалі сміттєвого бака. Префект Патріс Фор подав на мера заяву до прокуратури через висловлювання про легітимність насильства.

Ще один випадок стався в Кані (Caen). Там затримали 16-річного ліцеїста за «апологію тероризму», тобто виправдання тероризму. Причина — відео в снепчаті біля ліцеїв. На ньому підлітки позували у футболках з іменами Мохаммеда Мера (Mohammed Merah), Усами бен Ладена та Адольфа Гітлера.

Фейки, на яких заробляли

14 жовтня фактчекери AFP Factuel розібрали кілька вигаданих цитат, що ширилися в тіктоку:

• прем’єр-міністру Себастьєну Лекорню (Sébastien Lecornu) приписали погрозу: «боюся, ви ніколи не побачите 18 жовтня» — допис уподобали понад 3300 разів і поширили понад 1300 разів;
• міністерці збройних сил Катрін Вотрен (Catherine Vautrin) — слова про «незворотні наслідки» для протестувальників;
• префекту Патрісу Фору — обіцянку знову стріляти без розбору й погрози новими ампутаціями.

Сам Патріс Фор 7 жовтня в листі до AFP попередив: відповідатимуть і ті, хто створює такий контент, і ті, хто його поширює. Префектура назвала це неприйнятною маніпуляцією і подала позов.

Звідки взялися фейки? Їхнє джерело — тікток-акаунт Gurumédia, що працює з травня 2024 року. Мотив, за даними AFP, — гроші. Тікток має програму Creator Rewards: платформа платить авторам за перегляди. Що гучніша вигадка, то більше переглядів і виплат.

15 жовтня рубрика «Info ou intox» каналу France 24 також попереджала про фальшиві «офіційні» цитати.

А як же іноземне втручання?

Це перше питання після будь-яких масових заворушень у Європі. Відповідь станом на 18 жовтня: доказів немає.

У Франції є державна служба VIGINUM, яка відстежує іноземні цифрові операції впливу. За даними Le Monde від 19 вересня, служба виявила лише мінімальну, опортуністичну іноземну активність без значного охоплення. Детальний розбір цих даних зробило видання Claire Vue. Franceinfo уточнює: були окремі репости від іноземних акаунтів, але з мізерною аудиторією.

Опортуністична означає, що хтось скористався нагодою, а не створив її. Як перехожий, що гріє руки біля чужого багаття.

Жодна офіційна установа не пов’язала заворушення з російськими ботами. Цього не зробили ні VIGINUM, ні медіарегулятор Arcom, ні уряд, ні Єврокомісія. Такого зв’язку не встановив і Генеральний секретаріат з питань оборони та національної безпеки (Secrétariat général de la défense et de la sécurité nationale, SGDSN). Уряд пояснює насильство діями ультралівих і «опортуністичних злочинців».

Що лишається неперевіреним:

• Малонадійний сайт FinChannel пише, що російські медіа перетворюють заворушення на пропаганду проти Емманюеля Макрона (Emmanuel Macron). Він згадує фейкове відео з логотипом газети Le Figaro (за даними StopFake від 15 жовтня). А ще — близько 20 фейків російської кампанії Matryoshka за два дні (за даними NewsGuard, які 7 жовтня переказало видання Eunews). Первинні матеріали ми не перевіряли, до того ж вони стосуються періоду до 17 жовтня.
• Вірусний графік про «зникнення російських ботів після ударів по Yandex» виявився фейком. Його помилково поширили кілька медіа.

Іноземне політичне підсилення все ж було, але відкрите. Як повідомило franceinfo, віцепрезидент США Джей Ді Венс (JD Vance) опублікував у X відео палаючої мерії Ліможа (Limoges). Коментар до нього стосувався «імпорту третього світу». Це публічна позиція політика, а не таємна операція впливу.

Мілан: та сама схема італійською

Майже точна копія французької історії розгорнулася в Італії. За даними Il Giornale, 4 жовтня в інстаграмі з’явився акаунт italiainpiazza17 — «Італія на площі». Перший допис — відео протестів 1968 року. Публікації виходили спільно ще з п’ятьма профілями, серед них nuoviitaliani («Нові італійці»).

За даними Il Fatto Quotidiano, протест народився з хештегу #italiainpiazza. Шлях той самий: спершу тікток, потім інстаграм і телеграм-канали. Рух називав себе аполітичним, без партій і профспілок, і прямо прив’язувався до французьких протестів. Від першого допису до заворушень 17 жовтня минуло 13 днів.

Праві видання мають свою версію щодо того, хто за цим стоїть. Il Giornale пов’язує мережу з активістом Еріком Харою (Erick Jara) та кількома радикальними рухами. Secolo d’Italia пише, що заклик поширювали ресурси автономістів — ультралівих груп. Обидва видання ангажовані, тож це версія, а не встановлений факт.

Марші пройшли в 13 містах. У Мілані зібралося понад 5 тисяч учасників, з них близько 200 найагресивніших, за даними MilanoToday. Sky TG24 18 жовтня повідомив про 60 затриманих, половина з них — неповнолітні.

Поліція, слова якої наводять Tgcom24 і Sky TG24, описує учасників сутичок так: неповнолітні італійці разом із «маранца» (maranza), зібрані через чати з передмість та інших міст. «Маранца» в Італії називають підлітків із передмість із показною вуличною манерою. За версією поліції, вони аполітичні, без лідера й приїхали малими групами без координації.

Затримані самі знімали сутички для тіктоку, пише Il Messaggero. Після цього в мережі почалося «полювання на погромників».

Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні (Giorgia Meloni) опублікувала відео з площі Дуомо (piazza del Duomo). Вона назвала нападників хуліганами, які використовують маніфестації, щоб сіяти хаос, і закликала опозицію не бути двозначною. Міністр внутрішніх справ Маттео Піантедозі (Matteo Piantedosi) назвав їх «професіоналами безладу» і пообіцяв, що неповнолітні не залишаться безкарними.

Учасників ідентифікує DIGOS — підрозділ італійської поліції, що розслідує політично вмотивовані злочини. Мер Мілана Джузеппе Сала (Giuseppe Sala) визнав, що поліцейських було замало.

Фейки були й тут. Ще 25 вересня видання Open викрило ШІ-відео нібито телерепортажу про «масовий протест у Мілані». Видав його трамвай: на ньому написали ANC замість ATM, як насправді називається міська транспортна компанія. Тоді ж Open з посиланням на Euronews The Cube писало про хвилю ШІ-відео з неіснуючими натовпами. Фактчеків саме щодо 17 жовтня в Італії поки немає.

Що держава зробила — і чого не робила

Цікаво не лише те, що зробила влада Франції, а й те, чого вона уникла. Соцмережі не блокували. Офіційних вимог до снепчату, тіктоку чи телеграму не зафіксовано.

Arcom і Єврокомісія не задіяли Акт про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Це європейський закон, що зобов’язує великі платформи боротися з незаконним контентом.

Натомість держава діяла точково:

• спецслужби аналізували соцмережі заздалегідь, а за подіями стежила міжвідомча кризова група;
• поліція затримала стрімера Rayan PSN;
• префект подав позов через фейкові цитати;
• Лоран Нуньєс заявив, що в поліції «величезна кількість відео», і прогнозує нові затримання;
• міністр юстиції Жеральд Дарманен вимагає від прокурорів надзвичайно жорсткої відповіді.

Для порівняння: 2023 року Франція пережила заворушення після загибелі 17-річного Наеля (Nahel) від пострілу поліцейського. Тоді президент Емманюель Макрон публічно звинуватив снепчат і тікток. Цього разу уряд говорить про ультралівих і злочинців, а не про алгоритми.

Чого ми досі не знаємо

Історія ще не завершена, і в ній лишаються прогалини:

• після 17 жовтня немає оцінок від VIGINUM, Arcom, Єврокомісії та незалежних дослідників дезінформації — ISD, DFRLab, EU DisinfoLab, Bellingcat;
• координація мародерів відома лише з тверджень політиків і анонімних даних JDD;
• навіть дата першого відео V2 у джерелах різниться — 7 чи 8 вересня;
• в Італії не знайдено даних про конкретні телеграм-канали та організаційну роль пропалестинських мереж;
• версію Il Giornale незалежні медіа не підтвердили.

Чому це важливо знати

Ті самі платформи й ті самі механізми працюють і в українському інформаційному просторі. Французька історія дає три практичні уроки:

• Гучність у стрічці не дорівнює організації. Десяток акаунтів, створених за один день, здатні імітувати цілий рух.
• Цитата посадовця без посилання на першоджерело — привід перевірити. Вигадана погроза Себастьєна Лекорню зібрала тисячі поширень, а її автор заробляв на переглядах.
• Гучні версії про «чужу руку» потребують доказів. Перевіряти іноземний слід треба завжди, але висновок роблять за фактами, а не за першими заявами.

Раніше ми писали

• Як протестує покоління Z у Тунісі та Марокко
• Мітинг під КМДА в телеграмі: 39 синхронних дописів проти акції за три дні
• Діпфейки зірок заполонили соцмережі: чи можна їх зупинити