Як працює сервіс «Стоп паніка»

Сервіс «Стоп паніка» — автоматизована система моніторингу чуток про Київ. Вона стежить за понад 120 телеграм-каналами, ютубом і 75 офіційними джерелами, кожні 10 хвилин шукає нові дописи й офіційні відповіді, а непідтверджене твердження перевіряє повторно через 30 хвилин і через 2 години. Дані збирає, класифікує та аналізує Claude, людина на цих етапах участі не бере. Редакція лише раз на тиждень вибірково оцінює 20 готових карток. Сервіс працює в тестовому режимі з 2 вересня до 2 листопада 2026 року і розвивається за участі kyiv.news. Дані збирають і аналізують, щоб протидіяти російським інформаційно-психологічним операціям (ЦІПсО) і поширенню паніки.

Результати моніторингу сервіс щодня публікує у своєму телеграм-каналі «Стоп паніка». О 08:00 і 20:00 там виходять зведення: скільки дописів система перевірила і скільки нових тверджень зафіксувала, які теми найбільше обговорюють кияни, через скільки каналів і з якими переглядами вони розходяться та з якого типу каналу почалася хвиля. Окремо подано теми, які підхопили автори в тредсі, і відповіді офіційних джерел зі статусом кожного твердження. Так, у зведенні 18 жовтня о 08:00 мітинг під КМДА був у фокусі уваги: 15 каналів, 29 дописів і 6,9 мільйона переглядів за добу.

Три табори: хто і скільки писав про акцію

Усі 56 дописів сервіс розподілив за змістом на три групи:

• проти акції — 39 дописів восьми пабліків, 8,22 мільйона переглядів;
• на підтримку акції — 11 дописів, передусім каналів «Лачен пише» і STERNENKO, 4,21 мільйона переглядів;
• нейтральні репортажі з місця 17 жовтня — 6 дописів, 1,47 мільйона переглядів.

12 жовтня про акцію писали лише її прихильники: анонс із вимогами і заклик Дмитра Козятинського прийти під КМДА, про який ми раніше писали, зібрали 0,77 мільйона переглядів. Паблики проти акції ввімкнулися 15 жовтня о 15:42 — за два дні до мітингу — і відтоді щодня мали більше переглядів: 3,06 мільйона проти 0,72 мільйона 15 жовтня, 1,76 мільйона проти 0,91 мільйона 16 жовтня і 3,40 мільйона проти 1,81 мільйона в день акції.

Заклики прийти і не приходити

Заклики не приходити набрали більше переглядів — 2,03 мільйона проти 1,24 мільйона. Але заклики прийти пересилали частіше: 8 776 пересилань проти 1 899, або 7,1 проти 0,9 на кожну тисячу переглядів — у 7,6 раза частіше. Тобто заклики прийти поширювали самі читачі, а заклики не приходити здебільшого лише показували аудиторії великих каналів.

• «Лачен пише», 12 жовтня: анонс і вимоги акції — 508 915 переглядів і 5 853 пересилання, найбільше за весь період.
• STERNENKO, 12 жовтня: анонс Козятинського — 262 826 переглядів, 1 912 пересилань.
• «Пасажири Києва», 14 і 16 жовтня: два заклики прийти — 4 847 і 1 906 переглядів. Кількості підписників цього каналу в базі сервісу немає.
• Чотири паблики, 15 жовтня: звернення анонімних «військових» не розхитувати тил — 971 090 переглядів і 1 365 пересилань за сукупної аудиторії 6,56 мільйона підписників.
• Чотири паблики, 16 жовтня: звернення «військового-киянина» без імені — 811 827 переглядів, 378 пересилань.
• Два паблики, 17 жовтня: цитата Героя України Федора Кіселара «сто разів подумайте» без першоджерела — 248 051 перегляд.
• Фракція «УДАР» у Київраді, 16 жовтня: заклик утриматися від зібрань через загрозу атак. Паблики проти акції цю тезу не підхопили.

Паблики проти акції охоплювали аудиторію широко, але неглибоко: на кожну публікацію припадало 9–15 % переглядів від кількості підписників і менше 1,5 пересилання на тисячу переглядів. Іменні автори «Лачен пише» і STERNENKO мали 29–33 % переглядів від підписників. Дані про підписників — станом на 30 серпня, про перегляди — на ранок 18 жовтня.

Як працювали пакети дописів

Вісім пабліків рівня довіри C вісім разів за три дні публікували той самий текст у межах 1–2 годин:

• 15 жовтня: «масовку збирають за 700 грн за годину» і заклики депутатів «Слуги народу» — 6 каналів, 1,28 мільйона переглядів;
• 15 жовтня: «військові» просять не розхитувати тил — 4 канали, 0,97 мільйона;
• 15 жовтня: акцію нібито об’єднують з акцією «за мир», організатора якої цитують російські медіа, — 4 канали, 0,81 мільйона;
• 16 жовтня: «військовий-киянин» просить припинити — 4 канали, 0,81 мільйона;
• 16 жовтня: активісти нібито хочуть самі керувати підготовкою до зими — 5 каналів, 0,94 мільйона;
• 17 жовтня: «сто разів подумайте» — 2 канали, 0,25 мільйона;
• 17 жовтня, 13:18–13:58: «кілька десятків людей під музику» вимагають призначити мером Аліну Михайлову, а начальником КМВА — Козятинського — 6 каналів, 1,59 мільйона;
• 17 жовтня, 14:14–15:12: учасникам нібито роздавали гроші — 7 каналів, 1,57 мільйона переглядів і 5 403 пересилання.

Почерк у всіх пакетах однаковий. Жоден допис не переслано з іншого каналу — кожен паблік публікував текст як власний, змінюючи хіба заголовок. Схожість текстів у пакетах 17 жовтня становила 0,93–0,99 за шкалою від 0 до 1. Джерелом тези в дописах названо «соцмережі», «як стверджується» чи анонімних «військових»; першоджерела — оголошення про 700 гривень, відео з грошима чи імена військових — не показано в жодному з 39 дописів.

У всіх восьми пакетах брала участь «НОВИНА», у семи — «Український Телеграм». Сукупна аудиторія восьми пабліків — 13,58 мільйона підписників: Times of Ukraine (2,6 мільйона), INSIDER UA, що пише російською (2,2 мільйона), «Україна Online» (1,59 мільйона), «Реальний Київ» (1,55 мільйона), «Реальна Війна» (1,53 мільйона), «НОВИНА» (1,43 мільйона), «Україна Сейчас» (1,4 мільйона) і «Український Телеграм» (1,27 мільйона). Хто стоїть за цими пабліками, з даних сервісу не видно: звіт фіксує лише синхронність публікацій і відсутність першоджерел.

Скільки людей прийшло насправді

З 12:20 до 12:48 журналісти з місця писали про сотні учасників, поліція назвала близько 200 людей, а оцінки медіа сягали 500. О 13:18 паблики проти акції почали писати про «кілька десятків». Лише на початку акції, о 12:14, Суспільне Київ повідомляло про близько пів сотні учасників, а понад тисячу називало тільки одне джерело. На акції була й невелика група прихильників міського голови, як ми раніше писали.

Що показала звірка

Жодна теза про гроші не підтвердилася: ні «700 гривень за годину» 15 жовтня, ні «роздачу грошей» 17 жовтня — самі паблики подавали їх із застереженнями «як стверджується» та «пишуть, що бачили». Без доказів лишилася і зустрічна теза каналу «Лачен пише», що Кличко нібито замовив публікації про гроші.

Укрінформ підтвердив, що Козятинський був одним з ініціаторів акції, але вимогу призначити Михайлову мером не підтвердило жодне джерело. Органи влади цих тверджень не підтверджували і не спростовували, тому вони мають статус «не підтверджено». Це не означає, що вони хибні.

Методика: від допису до статусу

• Збір. Система фіксує першу появу твердження і всі передруки — з часом, переглядами й пересиланнями.
• Групування. Дописи об’єднуються в одне твердження, якщо їхня схожість із першим текстом становить щонайменше 0,965 або щонайменше 0,93 за збігу фрагментів тексту.
• Панічний шар. Claude визначає механізм впливу, емоцію, заклик до дії і тип твердження, а базовий бал паніки рахує набір правил: маркери терміновості, капс, заклики поширювати. Окрема картка з’являється від 3 балів або в пріоритетних темах — продукти, комунальні послуги, евакуація.
• Звірка. Claude порівнює твердження з дописами джерел вищого рівня довіри і визначає, чи вони підтверджують, спростовують, підтверджують частково або не стосуються теми. Вердикти з упевненістю нижче 0,6 система відкидає.
• Статус. Твердження отримує один із чотирьох статусів: «не підтверджено», «поширюють», «спростовано» або «підтверджено». Слів «фейк» і «брехня» система не вживає.

Як система оцінює довіру до джерел

• Рівень A★ — органи влади і служби: КМДА, ДСНС, поліція, «Укренерго», МОЗ, Генштаб. Їхній допис змінює статус твердження.
• Рівень A — первинні підприємства: ДТЕК, «Київгаз», великі ритейлери, «Нова пошта». Вони змінюють статус лише у своїх темах, наприклад щодо світла в будинку.
• Рівень B — медіа і фактчекери, як-от Суспільне чи Укрінформ. Їхні повідомлення додаються як контекст, але статусу не змінюють: переказ не вважається підтвердженням.

Усім восьми паблікам проти акції система присвоїла рівень C — нижчий за медіа. Окремого опису цього рівня в опублікованій методиці немає.

Анонімні й неанонімні паблики

Кожен канал система описує за типом і авторством. П’ять із восьми — Times of Ukraine, «Україна Online», «НОВИНА», «Україна Сейчас» і «Реальна Війна» — позначено як анонімні паблики, автор яких невідомий. Три інші анонімними не позначено, але й автора не вказано: «Український Телеграм» та INSIDER UA система віднесла до загальноукраїнських каналів, «Реальний Київ» — до київських пабліків. Критеріїв цього поділу опублікована методика не розкриває. Три анонімні паблики — «Україна Online», Times of Ukraine і «Україна Сейчас» — за 30 днів запустили по дві панічні хвилі.

Що система не побачила

Сервіс зібрав усі 56 дописів, але розклав їх на 23 окремі твердження у п’яти темах, тому кампанію як ціле не побачив. Окремий звіт система сформувала лише для однієї хвилі — дописів 17 жовтня про «кілька десятків» учасників. На пакет про «700 гривень» (6 каналів, 1,28 мільйона переглядів) звіту не було. Канал руху «Пасажири Києва», який агітував за акцію, система помилково віднесла до офіційних джерел.

Вибірка обмежена каналами моніторингу сервісу: фейсбук, інстаграм, тікток, тредс, ютуб та інші телеграм-канали в підрахунок не ввійшли, тож справжнє охоплення більше. Поділ дописів на табори зроблено за змістом, і для двох репортажів 17 жовтня межу між нейтральними дописами й дописами на підтримку акції можна провести інакше.

Раніше ми писали

• Кияни вийдуть на протест під КМДА з вимогою відставки Кличка