Трансформація вражає масштабами. За п’ять років венчурні інвестиції в оборонні стартапи США виросли більш ніж у 10 разів — з кількох сотень мільйонів до $3 млрд у 2024 році. У 2025 році ці компанії залучили понад $70 млрд приватного капіталу проти $29 млрд державних контрактів. Saronic Technologies, заснована у 2022 році, отримала $600 млн на розробку автономних військових кораблів з AI. Shield AI, яка створює програмне забезпечення для військових дронів, оцінюється в $5,3 млрд після залучення $240 млн.

Від «не бути злими» до Claude Gov

Ще у 2018 році понад 4 тисячі працівників Google протестували проти Project Maven — програми аналізу зображень із дронів для Пентагону. Тоді компанія не продовжила контракт, а її неофіційним гаслом було «don’t be evil». Сьогодні картина діаметрально протилежна.

OpenAI, яка забороняла використання своїх продуктів для «розробки зброї та військових дій», прибрала цей пункт із правил користування на початку 2024 року. У червні компанія підписала контракт із Міністерством оборони США на $200 млн. Anthropic, творець Claude (того самого AI, з яким ви зараз спілкуєтесь), у червні 2024 запустив Claude Gov — спеціальну версію для оборонних і розвідувальних агентств США.

Google у лютому 2025-му видалив з принципів використання AI пункт про заборону систем, що порушують міжнародне право та права людини.

«Відбувається глобальна конкуренція за AI-лідерство в умовах складного геополітичного ландшафту. Ми вважаємо, що демократії мають очолити розвиток AI», — пояснила компанія це рішення.

Найяскравіший приклад — Palantir Technologies, заснована у 2003 році Пітером Тілем (всі публікації). Компанія завжди спеціалізувалася на аналітиці для військових і правоохоронців, але лише зараз її публічно визнали успішною: у вересні 2024-му Palantir додали до індексу S&P 500. Співзасновник компанії Алекс Карп заявляє: «Кремнієва долина втратила шлях, коли почала ставитися до уряду США як до перешкоди для інновацій».

Повернення до військових коренів

Silicon Valley не вигадує щось нове — вона просто повертається до початку. Технологічні мільярдери люблять розповідати, що створили свої імперії у гаражах, без держави. Але це міф.

Насправді Кремнієва долина виросла на військових грошах часів Холодної війни. Саме оборонні бюджети США та федеральні гранти оплатили більшість технологічних проривів 1950-1970-х років.

Стенфордський університет під керівництвом інженерного декана Фреда Термана став головним отримувачем федеральних грантів і постачальником наукових талантів для оборонних проєктів. У 1951 році Стенфорд отримав менше від $2 млн від урядових контрактів. До 1960 року, з посиленням космічної гонки проти СРСР, ця цифра зросла вчетверо — до $8,3 млн.

Fairchild Semiconductor, заснована у 1957 році, розробляла напівпровідники для супутників і систем наведення ракет. А найбільшим роботодавцем округу Санта-Клара була не технологічна компанія, а Lockheed Missiles and Space Company — виробник секретних супутників і ракет для американського арсеналу Холодної війни.

Лише у 1960-1970-х роках, на хвилі контркультури та протестів проти війни у В’єтнамі, з’явився скептицизм щодо військових технологій. Активісти вірили: комп’ютери, створені для командування та контролю на війні, можна перетворити на платформи для творчості та індивідуалізму в цивільному житті. Так народився Homebrew Computer Club у 1975 році, де Стів Возняк експериментував з персональними комп’ютерами.

Чому це відбувається зараз

• Перша причина — насичення споживчого ринку.

Пітер Тіль, мільярдер і співзасновник PayPal, ще у 2018 році зауважив очевидне:

«У споживчому інтернеті вже немає великих проривів. Усі великі ідеї випробували».

Його знамените гасло жорстке:

«Нам обіцяли літаючі автомобілі, а дали Twitter на 140 символів».

Переклад: замість технологій, які змінюють фізичний світ, покоління геніїв витратило 20 років на додатки для доставки їжі та соцмережі. Ринок насичений. Нові прориви треба шукати деінде.

• Друга — реальні війни. Україна стала полігоном для тестування продуктів оборонних стартапів, іноді через приватне фінансування та донації. Пентагон побачив ефективність і створив у 2022 році Office of Strategic Capital, щоб залучати приватний капітал до оборонних технологій.

Третя — конкуренція з Китаєм. Колишній дослідник OpenAI Леопольд Ашенбреннер у впливовому есе 2024 року Situation Awareness стверджував: гонка AI з Китаєм визначить, чи збережуть США військову перевагу.

«Вільний світ повинен перемогти авторитарні держави в цій гонці».

Як ми раніше писали, засновник Anthropic Даріо Амодей та CEO Google DeepMind Деміс Хассабіс прогнозують появу штучного загального інтелекту (AGI) протягом 1-5 років — технології, яка може змінити глобальний баланс сил.

• Четверта причина — Трамп повернувся, і техно-мільярдери прийшли з ним.

Перемога Дональда Трампа у 2024 році відкрила двері Білого дому для консервативного крила Silicon Valley. Ілон Маск, чия SpaceX вже є головним постачальником ракет для Пентагону, отримав прямий доступ до влади.

А у червні 2025 року стався безпрецедентний крок: армія США привела до присяги чотирьох топ-менеджерів технологічних компаній як офіцерів у званні лейтенант-полковник. Серед них — технічний директор Palantir Шаям Санкар.

Це не символічна церемонія. Це інтеграція бізнесу в армійську структуру. Тепер керівники приватних корпорацій носять військові погони і консультують армію зсередини системи.

Парадокс демократії та етичні питання

Технологічні лідери обґрунтовують мілітаризацію моральним імперативом: демократії повинні лідирувати в AI, щоб автократи не використовували технології для пригнічення.

«Технологічно сильні ліберальні демократії захищають свободу та мир. Технологічно слабкі — програють авторитарним суперникам», — стверджує венчурний капіталіст Марк Андріссен.

Але ця риторика містить парадокс. Palantir будує системи спостереження для масової депортації нелегальних іммігрантів у США за адміністрації Трампа. Chatbot Grok від xAI Ілона Маска «косплеїть Гітлера» і нав’язує наратив про «геноцид білих» у Південній Африці. Microsoft продовжує надавати хмарні сервіси уряду Ізраїлю, попри гуманітарні проблеми у Смузі Гази.

Як ми вже повідомляли, технології створюють нові виклики для суспільства, економіки та політики. Автор бестселера Sapiens Юваль Ной Харарі попередив у Давосі: кожна країна незабаром зіткнеться з кризою ідентичності через AI, і лідери повинні вирішити просто зараз — чи визнавати програми AI як «юридичних осіб».

Історія McCarthyism і загрози ядерного апокаліпсису показують: технологічний мілітаризм має реальні небезпеки. Моральна вага помилок може бути набагато більшою, ніж збій у додатку для смартфона. Відмахнутися від цих занепокоєнь національним прапором навряд чи сприятиме демократії чи підзвітності.

Чому це важливо знати

Для України, яка активно використовує західні технології у війні, трансформація Silicon Valley означає потенційний доступ до передових систем AI-дронів, кібербезпеки та аналітики. Водночас ця зміна ставить глобальні етичні питання: чи можна захищати демократичні цінності репресивними методами?

Епоха закінчується. Двадцять років соцмережі, доставка їжі та райдшерінг визначали Silicon Valley. Тепер — ракети, дрони та системи спостереження.

Кремнієва долина, яка обіцяла «зробити світ відкритішим і об’єднаним» (це дослівна цитата Цукерберга з 2010-х), тепер відкрито будує зброю. Ілон Маск постачає ракети Пентагону. Google навчає AI розпізнавати цілі для армії. Palantir стежить за мільйонами людей.

Для України це означає доступ до передових технологій війни — AI-дрони, кібербезпека, аналітика. Західна зброя вже рятує життя. Але глобальне питання залишається відкритим: чи можна захищати демократію репресивними інструментами?

Їхні обіцянки теж виявилися наївними — Facebook «об’єднав світ», але розколов його на ехо-камери ненависті. Twitter «дав голос кожному», але перетворився на токсичне болото. Uber «звільнив час», але знищив трудові права водіїв.

Тепер Silicon Valley щонайменше чесна: ми будуємо зброю, бо це вигідно і «патріотично». Без лицемірства про «кращий світ».