Кияни знову можуть обрати назву для станції метро «Мостицька»: три історичні варіанти
У мобільному застосунку «Київ Цифровий» 16 лютого відновили можливість проголосувати за перейменування майбутньої станції метро «Мостицька», повідомляють активісти ГО «Пасажири Києва». Опитування призупинили наприкінці січня і тепер раптово відновили без офіційних пояснень причин перерви. Висловити свою думку кияни можуть до 27 лютого.

Опитування ініційовано Департаментом суспільних комунікацій КМДА. На вибір містянам представлено три назви, кожна з яких має історичне чи географічне обґрунтування.
Рогостинська — варіант, що вважається найбільш історично точним. Назва походить від річки Рогостинка та «землі Рогостинської», згадки про яку датуються ще XV століттям. Тоді ця територія належала подільській Церкві Миколи Притиска, а до середини XIX століття тут існував хутір Рогостинка.
Рогозів яр — назва пов’язана з природним урочищем у парку «Сирецький гай», яке також утворене річкою Рогостинкою. Це урочище розташоване поруч з майбутньою станцією метро.
Замковище — назва історичної місцевості неподалік станції, де у XVII столітті знаходилася заміська резиденція католицьких пріорів, частина так званої Сирежчини.
Чому це відбувається
Поточна назва «Мостицька» є тимчасовою проєктною назвою, яка не відповідає фактичному розташуванню станції. Майбутня станція будується за кілька кілометрів від Мостицького масиву і територіально з ним не пов’язана. Вона розташовуватиметься на перетині вулиць Білицької, Межової та Віктора Некрасова в Подільському районі.
Згідно з практикою київського метробудування, робочі назви станцій змінюють до їх введення в експлуатацію, щоб уникнути додаткових витрат на перейменування навігації та оформлення станції. Назву важливо затвердити зараз, поки вона існує лише в проєктній документації.
Подібна ситуація вже траплялася зі станцією «Проспект Правди», яку згодом перейменували на «Варшавську». Це підтверджує, що міська влада дедалі більше уваги приділяє історичній відповідності назв станцій метро їхньому фактичному розташуванню.
Хто відповідає
Рішення про зміну назви ухвалює міська комісія з питань найменувань за результатами громадського обговорення. Після підрахунку голосів у застосунку «Київ Цифровий» варіант, який набере найбільше підтримки, буде рекомендований комісією та переданий на остаточне затвердження Київській міській раді.
Опитування організовує Департамент суспільних комунікацій КМДА. Історичне обґрунтування запропонованих назв готували історики, києвознавці та члени комісії з питань найменувань.
Що роблять зараз
Станція метро з робочою назвою «Мостицька» на зеленій лінії будується після станції «Сирець» у напрямку Виноградаря. Завершення будівельних робіт в основних конструкціях передбачене в 2026 році, як повідомляв мер Києва Віталій Кличко у грудні 2025 року.
Проте повноцінний рух у напрямку Виноградаря розпочнеться лише після введення в експлуатацію двох станцій, включаючи й перейменовану «Варшавську» (колишню «Проспект Правди»). Точні терміни запуску станції для пасажирів влада не називає.
Будівництво цієї ділянки метро є частиною масштабного проєкту розширення зеленої лінії, який має з’єднати густонаселені райони Подолу та Виноградаря з центром міста. Це дозволить розвантажити інші лінії метро та поліпшити транспортну доступність цих районів.
Щоб залишити свій голос, необхідно відкрити застосунок «Київ Цифровий», перейти у розділ «Опитування» та обрати варіант назви. Голосування триватиме до 27 лютого включно.
Чому це важливо знати
Вибір назви станції метро — це не лише питання зручності навігації, а й збереження історичної пам’яті міста. Нова станція стане частиною транспортної інфраструктури на десятиліття, і її назва формуватиме ідентичність цієї місцевості для майбутніх поколінь киян.
Участь у голосуванні дає містянам можливість вплинути на те, яка історична назва залишиться на мапі столичного метрополітену. Це особливо важливо в контексті відновлення автентичних київських топонімів після десятиліть радянської топонімічної політики.
Крім того, розвиток метро має критичне значення для великих житлових масивів. Як ми раніше писали, мешканці Троєщини досі не мають якісного транспортного сполучення з центром. Будівництво нових станцій метро поступово вирішуватиме цю проблему, хоча метро на Троєщину, за попередніми оцінками, обійдеться Києву в 68 мільярдів гривень.
Електронні голосування в «Київ Цифровому» стали важливим інструментом комунікації між містянами та владою. Такий формат дозволяє зібрати думку великої кількості киян без організації громадських слухань, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Раніше ми писали
У січні 2026 року ми повідомляли про проблеми з відображенням транспорту в додатку «Київ Цифровий» під час енергетичної кризи. Також ми розповідали про те, як через енергетичні проблеми після обстрілів частина станцій метро тимчасово стає недоступною для пасажирів.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →











