Що саме спростовує Департамент комунальної власності?

У Департаменті комунальної власності наголошують, що обставини справи стосуються 2018–2020 років. Рішення про приватизацію об’єкта ухвалювали відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», рішень Київради та висновків комісії з приватизації. При цьому враховували результати експертної оцінки майна та витрат на його ремонт.

Департамент також зазначає, що закиди правоохоронців щодо недоотримання орендної плати не враховують кошти від продажу об’єкта, які надійшли до бюджету столиці в повному обсязі. Тобто, на думку КМДА, бюджет отримав компенсацію у вигляді коштів від приватизації.

На чому ґрунтуються аргументи КМДА?

За твердженням Департаменту, вартість об’єкта, яку зазначають правоохоронні органи, базується на висновках експертизи, зробленої на основі супутникових знімків станом на 2026 рік, а не на момент приватизації. КМДА вважає таку оцінку некоректною, оскільки вона не відображає реальну вартість приміщення на час укладання угоди.

Крім того, Департамент вказує, що правоохоронці не врахували можливу відмову орендаря від договору та дію пільг для орендарів комунального майна під час карантинних обмежень і воєнного стану. За логікою КМДА, навіть якби приватизація не відбулася, громада не обов’язково отримала б ті самі орендні надходження, на які посилається слідство.

У Департаменті наголошують, що системні публічні звинувачення правоохоронних органів у нібито злочинах за сумнівними доказами є передчасними та маніпулятивними. КМДА попереджає, що такі заяви можуть негативно впливати на інвестиційний клімат столиці.

У чому полягає підозра поліції?

За даними поліції Києва, директор Департаменту комунальної власності не забезпечив контроль за проведенням поліпшень орендованого нежитлового приміщення площею понад 575 кв. м у Солом’янському районі. Посадовець підписав документи з неправдивими відомостями про нібито виконані будівельні роботи, на підставі яких було оформлено право на викуп об’єкта.

Слідство встановило, що більшість зазначених робіт або були виконані раніше, або не відповідали заявленим обсягам. Попри це, приміщення було приватизоване. У результаті, за версією правоохоронців, громада Києва втратила майно вартістю понад 7,4 млн грн та недоотримала орендних платежів на суму понад 1,3 млн грн.

Посадовцю повідомили про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Скільки фігурантів уже має справа?

Раніше у цій схемі підозру отримали вісім осіб — серед них керівники приватних підприємств, інші посадовці КМДА, експерти та оцінювачі. Викрили схему слідчі Солом’янського управління поліції за оперативного супроводу СБУ та за процесуального керівництва Солом’янської окружної прокуратури. Директор Департаменту комунальної власності став дев’ятим фігурантом справи. Розслідування тривало кілька років і охопило всіх учасників схеми — від орендарів до чиновників, які підписували документи.

Чому це важливо знати

Конфлікт між КМДА і правоохоронцями щодо приватизації комунального майна стосується кожного киянина. Якщо звинувачення підтвердяться, це означатиме, що громада Києва втратила цінне нежитлове приміщення через недбалість чиновників. Якщо ж позиція КМДА обґрунтована, виникають запитання до якості доказової бази правоохоронних органів. Результат цієї справи вплине на прозорість приватизації комунального майна столиці та на довіру до контролюючих механізмів міської влади.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, 13 квітня поліція Києва повідомила про підозру директору Департаменту комунальної власності КМДА через збитки громаді на понад 8,7 млн грн. Це не перший випадок підозр посадовцям столичної адміністрації: у лютому 2026 року суд отримав обвинувальний акт щодо керівника іншого департаменту КМДА, який під час блекаутів закупив генератори з переплатою 4,8 млн грн. Також у березні 2026 року суд зобов’язав повернути громаді нежитлове приміщення на Подолі вартістю понад 6,4 млн грн, яке незаконно вибуло з комунальної власності.