Чому це відбувалося

Наприкінці 2023 року Україна переживала найскладніший період з електропостачанням після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Влада столиці терміново розгортала мережу пунктів обігріву для киян, які залишалися без світла та тепла на тривалий час.

У такій ситуації державні закупівлі відбувалися в умовах надзвичайної необхідності, що створювало можливості для зловживань. За версією слідства, посадовець КМДА саме цим і скористався — уклавши договір із приватною компанією без належного моніторингу ринкових цін.

Як ми раніше писали, у Києві зараз працює майже 1300 пунктів незламності, які забезпечують киян теплом, світлом та зарядкою для гаджетів під час відключень електроенергії. Саме для таких локацій і купувалися генератори у 2023 році.

Хто відповідає

Відповідальність за закупівлю несе керівник департаменту КМДА, який уклав договір із постачальником. За процедурою державних закупівель посадовець мав провести моніторинг цін на ринку та обрати найвигіднішу пропозицію.

Натомість чиновник цього не зробив, що призвело до переплати в розмірі 4,8 мільйона гривень. Слідство кваліфікувало його дії як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для громадських інтересів.

Розслідування здійснювали слідчі Національної поліції за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Що роблять зараз

Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду. Чиновнику повідомили про підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років. Судовий розгляд справи відбуватиметься найближчим часом.

Водночас система пунктів незламності продовжує функціонувати у Києві. Після нещодавньої публікації мапи Шевченківської РДА з 81 пунктом незламності, кияни мають змогу швидко знайти найближчу локацію для обігріву під час відключень.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє типову схему зловживань під час державних закупівель в умовах надзвичайної ситуації. Чиновники використовують дефіцит часу та термінову потребу в обладнанні, щоб не проводити належний моніторинг цін.

Переплата в 4,8 мільйона гривень — це кошти киян, які могли піти на закупівлю додаткового обладнання для пунктів незламності або інші критично важливі потреби міста в умовах війни. Такі випадки підривають довіру громадян до міської влади та створюють враження безкарності посадовців.

Це не перший випадок проблемних закупівель у структурах КМДА. Як ми повідомляли влітку 2025 року, Центр нефрології КМДА придбав iPhone 16 за 62 тисячі гривень поза системою «Прозорро», хоча ознак переплати там не було виявлено.

Громадський контроль за державними закупівлями залишається критично важливим, особливо в умовах воєнного стану, коли спрощені процедури створюють можливості для зловживань.