Що саме сталося з комунальним майном?

Незаконну оборудку викрили слідчі Солом’янського управління поліції за оперативного супроводу СБУ та за процесуального керівництва Солом’янської окружної прокуратури. За матеріалами справи, КМДА здавала в оренду одному з підприємців нежитлове приміщення площею понад 575 кв. м у Солом’янському районі столиці. Територіальна громада регулярно отримувала орендні платежі до міського бюджету, і приміщення мало залишатися комунальною власністю.

Проте згодом орендар заявив про проведення значних поліпшень приміщення. За чинним законодавством, суттєві поліпшення орендованого комунального майна можуть давати орендарю переважне право на його викуп. Саме цим механізмом і скористався підприємець, подавши до КМДА документи з неправдивими відомостями про нібито виконані будівельні роботи у приміщеннях.

Як орендар отримав право на приватизацію?

Ключову роль у цій схемі відіграла бездіяльність директора Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради. Посадовець не забезпечив належний контроль за проведенням поліпшень орендованого майна та не організував перевірку фактичного стану приміщень. Він не перевірив подані орендарем документи, де містилися завідомо неправдиві відомості про обсяги виконаних будівельних робіт, і підписав їх без належної перевірки.

Надалі на підставі підписаних документів оформили право на викуп об’єкта. Слідство встановило, що більшість заявлених робіт або виконали значно раніше, або їхні фактичні обсяги суттєво не відповідали задекларованим. Тобто реальних підстав для приватизації не було, однак необхідні умови для викупу формально вважалися виконаними, і об’єкт площею понад 575 кв. м усе одно було передано у приватну власність.

Які збитки зазнала київська громада?

Загальна сума збитків, завданих територіальній громаді Києва, перевищує 8,7 млн грн. З них вартість втраченого комунального нежитлового приміщення становить понад 7,4 млн грн. Ще понад 1,3 млн грн — це орендні платежі, які громада мала б отримувати до міського бюджету, якби приміщення й надалі залишалося в комунальній оренді. Фактично Київ одночасно позбувся і цінного нежитлового об’єкта, і стабільного джерела доходу для міського бюджету.

Що загрожує підозрюваному?

Слідчі повідомили посадовцю про підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Досудове розслідування проводять слідчі Солом’янського управління поліції.

Варто зазначити, що це не перша підозра у цій справі. Раніше правоохоронці вже повідомили про підозру вісьмом іншим фігурантам. Серед них — керівники приватних підприємств, інші посадовці КМДА, експерти та оцінювачі, які брали участь в оформленні незаконної приватизації. Тобто йдеться про масштабну злочинну схему, до якої були залучені представники різних ланок.

Чому це важливо знати

Незаконна приватизація комунального майна означає прямі втрати для бюджету Києва. Кошти, які мали б щомісяця надходити від оренди, могли спрямовувати на ремонт доріг, утримання шкіл та лікарень. Ця справа демонструє системну проблему: механізм викупу орендованих приміщень через «поліпшення» залишається вразливим до зловживань, коли посадовці не виконують свої контрольні функції. Контроль з боку відповідальних чиновників КМДА є єдиним бар’єром, який має захищати майно громади, і коли він не працює, територіальна громада втрачає мільйони.

Раніше ми писали

Корупційні справи за участю посадовців КМДА стають дедалі частішими. Як ми раніше повідомляли, керівника одного з департаментів КМДА судитимуть за переплату 4,8 млн грн під час закупівлі генераторів для пунктів незламності у 2023 році — чиновнику загрожує до п’яти років позбавлення волі. Також ми писали про підозру посадовцю КМДА, який розтратив 666 тис. грн бюджетних коштів на реставрації келії Флорівського монастиря — пам’ятки національного значення. Крім того, на початку 2026 року правоохоронці вилучали документи у Департаменті економіки та інвестицій КМДА після ревізії, яка виявила порушення у сфері пайової участі забудовників та інвестиційній діяльності.