Контекст: 2 512 пам’яток у Державному реєстрі

Загалом у столиці налічується 3 790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України — 356 національного значення та 2 156 місцевого. У першому півріччі 2025 року Департамент провів 298 обстежень і уклав 273 охоронних договори, тоді як за аналогічний період 2024-го таких договорів було лише 26.

Позитивна динаміка не змінює того факту, що десятки історичних будівель перебувають на межі зникнення. Основна проблема — відсутність фінансування у державних власників та тривалі судові процеси з приватними.

Будинок Товариства швидкої медичної допомоги — № 1 за терміновістю

Будинок на Рейтарській, 22, набрав найбільше балів серед опитаних експертів. Ця пам’ятка архітектури місцевого значення збудована у 1913-1915 роках за проєктом архітектора Йосипа Зекцера для Товариства швидкої медичної допомоги. У Києві перша швидка з’явилася раніше, ніж в інших містах російської імперії та навіть у Парижі.

Тут робив операції на серці Микола Амосов, а сам архітектор Зекцер помер у цьому будинку після того, як потрапив під трамвай на Подолі. Департамент охорони культурної спадщини називає це однією з найкращих робіт Зекцера і типологічно рідкісним зразком архітектури медичного закладу.

«Зараз будинок використовують як склад: на першому поверсі зберігають архіви. Він у жахливому стані, уже немає перекриттів, можна зберегти тільки фасад. Бічні стіни всі в тріщинах», — каже дослідник Києва Кирило Степанець. Будівля у комунальній власності та багато років перебуває в незадовільному стані. За словами Степанця, з огляду на те, що Рейтарська стає магнітом для молоді, тут міг би бути бізнес-центр.

Гостиний двір на Контрактовій — символ Подолу в руїнах

Гостиний двір на Контрактовій площі, 4 — це пам’ятка архітектури та містобудування національного значення. Парадокс: будівля нова, але побудована за історичним проєктом. Монументальну споруду звели у 1983-1990 роках за проєктними матеріалами архітектора Луїджі Руска, датованими 1809 роком.

Громадськість відвоювала будівлю у приватного власника за часів Януковича, і вона перейшла в державну власність. Відтоді Гостиний двір перебуває в стані занепаду. «Сьогодні це руїни посеред Контрактової площі. Будівля потребує великих коштів для реставрації. На мою думку, там може бути туристичний центр з інформаційними послугами для туристів Києва», — вважає Олена Мокроусова, кандидатка історичних наук і заступниця генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток.

У 2000-х у Гостиному дворі, перш ніж його закрили на реконструкцію, були Театр на Подолі, архітектурно-будівельна бібліотека та кафе «Полонез». Кияни добре пам’ятають цей простір як культурний центр Подолу.

Садиба Терещенка — повернута місту після судів

Неоготичний замок на бульварі Шевченка, 34/15а — це пам’ятка архітектури та історії місцевого значення. Тут 39 років прожила родина українських «цукрових» підприємців Терещенків, відомих меценатів і філантропів. Будівлю збудували 1874 року.

«Терещенки — легендарна київська родина. Їхня садиба розташована в знаковому місці. Усередині там майже все знищено, збереглися лише дуже класні ковані сходи. Хотілося б там музей родини Терещенків», — каже Кирило Степанець. У 2025 році садибу повернули в комунальну власність після тривалих судових процесів.

Кураторка ГО «Справжній Київ» Неллі Чудна підтверджує, що всередині все демонтовано до цегли, але при цьому відремонтований дах.

«Тепер садиба в комунальній власності і зайти може будь-хто: там часто ночують безхатьки», — каже Чудна.

Будинок Сікорського — без ремонту з 2015 року

Будинок на Ярославовому Валі, 15б — це пам’ятка історії національного значення. Тут у 1889-1912 роках жив авіаконструктор Ігор Сікорський, один із основоположників світової авіаційної техніки. У садибі, в шестикутній альтанці, він обладнав столярну майстерню, де виготовляв деталі літаків та побудував два перші гелікоптери у 1909-1910 роках.

Будівля належить Міністерству оборони України. У 2015 році суд розірвав договір оренди з міжнародним благодійним фондом «Музей історії повітроплавання і авіації імені Сікорського», який не проводив капітальний ремонт протягом 15 років. Відтоді будинок залишається без ремонту. У 2018 році Печерський суд наклав арешт на будівлю, того ж року зруйнувалася підпірна стіна.

«Сам будинок менш цікавий архітектурно, але з історичного погляду дуже цінний. Ініціатива багатьох киян — створити там музей Ігоря Сікорського», — розповідає Олена Мокроусова.

Три пам’ятки у приватній власності: тривалі судові процеси

Будинок Вертипороха — 4 роки судів завершилися

Будівля на Межигірській, 33/19 — пам’ятка архітектури місцевого значення у стилі неоренесанс кінця 1890-х – початку ХХ століття. Прибутковий будинок Олексія Вертипороха багато років перебуває в аварійному стані, пережив кілька пожеж у 2010-х роках.

У липні 2025 року Київська прокуратура заявила:

«Будинок перебуває в аварійному стані — відсутній дах, наявна динаміка руйнації може призвести до його повного знищення».

Судовий розгляд тривав 4 роки і завершився у 2025 році. Суд зобов’язав власника ТОВ «Подол Інвест» укласти охоронний договір та провести консерваційні роботи.

«Інвестиційно це дуже привабливий об’єкт. Фактично йдеться про нове будівництво з відновленням лише фасадної частини. Локація унікальна: будинок розташований біля єдиної зеленої зони Подолу, поруч синагоги на Щекавицькій, кінотеатр «Жовтень», метро Тараса Шевченка», — коментує архітектор-реставратор Микола Віхарев.

За його словами, тут може бути готель або висококласні апартаменти.

Будинок з хлібною лавкою — 15 років порожній

Будівля на Ярославовому Валі, 27 — найстаріша на вулиці, пам’ятка архітектури місцевого значення. Побудована у 1860-х роках за проєктом архітектора Павла Спарро у стилі пізнього класицизму. Понад 15 років стоїть порожня.

У 2022-23 роках власник ТОВ «Фер-ма» під виглядом «протиаварійних робіт» розібрав внутрішні перекриття та частину стіни. Департамент охорони культурної спадщини видав припис і наклав штраф 340 тисяч гривень, але власник незабаром поновив роботи. Улітку 2025 року прокуратура звернулася до суду з вимогою привести пам’ятку до належного стану. У листопаді того ж року прозвучала заява про плани відкрити тут ветеранський ресторан.

«Охоронний договір для Будинку з хлібною лавкою підписаний. Кожен власник знає, що він має не лише права, але й обов’язки, і не може нічого зробити з будівлею без дозволу консультаційної ради при Департаменті», — пояснює Неллі Чудна.

Два об’єкти у державній власності без перспектив

Замок Штейнгеля — підмитий фундамент

Замок барона Штейнгеля на Бульварно-Кудрявській, 27 — пам’ятка архітектури національного значення. Неоготичного стилю будівля набула після перебудови 1877 року під орудою архітектора Володимира Ніколаєва. Німецький барон Рудольф Штейнгель викупив садибу і перетворив її на замок зі щоглою для баронського прапору.

У 1976-1981 роках частину особняка знищили попри протести громадськості. Зберегли лише прибудову, яку відреставрували в 1980-х. Зараз на території працює Інститут ортопедії і травматології. Флігель частково зруйнований пожежею, підземні води підмили фундамент.

«Ми залазили на мінус другий поверх, він уже скоро завалиться. У готичному замку всередині все зруйновано повністю. Там підземні води, які підмили фундамент», — розповідає Неллі Чудна.

Експертна думка: що заважає реставрації

Олена Мокроусова наголошує на головній проблемі: «Потрібні великі кошти, можливо передати в комунальну власність». Микола Віхарев вказує на інвестиційну привабливість, але довгі судові процеси. Неллі Чудна зазначає: «Охоронні договори підписуються, але не виконуються».

За словами експертів, більшість аварійних пам’яток у приватній власності, де власники роками ведуть судові процеси, або у державних установах без фінансування. Навіть коли охоронні договори укладено, механізму примусу до їх виконання практично немає.

Чому це важливо знати

Ці сім пам’яток — не лише архітектурна спадщина, а частина ідентичності Києва. Будинок Сікорського пов’язаний з історією світової авіації, Гостиний двір — символ Подолу, садиба Терещенків — свідчення про київську меценатську традицію. Без реставрації ці об’єкти можуть зникнути протягом найближчих років.

Позитивна динаміка 2025 року — втричі більше обстежень та вдесятеро більше охоронних договорів — показує, що системна робота можлива. Проте без залучення інвестицій або передачі об’єктів у комунальну власність більшість будівель залишаться в аварійному стані.

База пам’яток Києва доступна на knmc.kyivcity.gov.ua, деталі про кожну будівлю — на renovationmap.org. Про порушення можна повідомити до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА або через ГО «Справжній Київ».