Що відомо про будинок і чому він під охороною

Будинок Горбунової зведено 1899 року. За даними ГО «Мапа Реновації», з того ж року і до 1916-го домоволодіння належало міщанці Софії Семенівні Горбуновій. Разом із флігелем за адресою вул. Алли Тарасової, 6б будинок утворював єдину садибу. В радянські часи тут розміщувалися комунальні квартири, а в 1990-х та на початку 2000-х — мистецький сквот.

Попри вік і місце розташування, будинок не набув статусу пам’ятки архітектури, що і відкрило шлях до поточної ситуації.

Будівля знаходиться у буферній охоронній зоні об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО — Собору Святої Софії. Це означає, що будь-які будівельні або демонтажні роботи мають отримати погодження Міністерства культури України та міжнародного комітету захисту культурної спадщини. При цьому Департамент охорони культурної спадщини КМДА досі не включив будівлю до Переліку пам’яток міста Києва, що фактично позбавляє її офіційного захисного статусу на міському рівні.

Хто отримав дозволи і що планує будувати

Незважаючи на відсутність будівельного паспорта, інший підрозділ КМДА видав ТОВ «Віала» та ТОВ «Прометей-Сяйво» декларації про початок будівельних робіт — а саме реконструкції будівель під готельно-торговельно-офісний комплекс. Обидві компанії активісти пов’язують із київськими підприємницями — сестрами Балясними.

За даними Дмитра Перова, цьому сімейному підряду вже приписують скандальну надбудову восьми поверхів на чотириповерховий історичний будинок на вул. Грушевського, а також семи підземних поверхів під пам’яткою на Ярославому Валу. Таким чином, поява цих компаній на Алли Тарасової, 6 — не перший подібний проєкт у центрі Києва.

Чому це важливо знати

Ситуація з будинком Горбунової відображає системну проблему: будівлі, що не мають офіційного статусу пам’ятки, залишаються беззахисними навіть тоді, коли розміщені у буферній зоні ЮНЕСКО. Як ми раніше писали, на бульварі Шевченка у березні вже знесли будинок 1840-х років — ще один прецедент, що показує: київська архітектурна спадщина зникає без достатнього правового захисту. Відсутність будівельного паспорта та погодження ЮНЕСКО — пряме порушення, яке вже зафіксоване активістами, і тепер питання за профільними органами влади.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київ поступово втрачає неоготичну дизельну станцію млина Бродського — ще один об’єкт промислової архітектури кінця ХІХ — початку ХХ ст. під загрозою. Тема занепаду київської спадщини також висвітлювалась у нашому матеріалі про сім пам’яток у аварійному стані.