Садиба на Костельній та особняк Штейнгеля: Hidden Kyiv показав забуті перлини
Блогер Кирило Степанець разом із засновником гурту «Тінь Сонця» та військовослужбовцем Сергієм Василюком дослідили маловідомі історичні об’єкти Києва — серед них садиба на вулиці Костельній, 8 та особняк барона Штейнгеля. У новому відео, опублікованому на YouTube-каналі STEPANETS, автори показують архітектурну спадщину столиці, яка досі залишається поза туристичними маршрутами та нерідко перебуває в занедбаному стані.

Що ховається на вулиці Костельній, 8?
Вулиця Костельна — одна з найстаріших у центрі Києва, що пролягає між Хрещатиком і Михайлівською площею. Садиба під номером 8 є яскравим прикладом київської міської забудови кінця XIX — початку XX століття. Подібні будівлі формували обличчя дореволюційного міста, однак сьогодні багато з них потребують реставрації або перебувають у критичному стані через відсутність належного догляду.
Автори відео звертають увагу на характерні архітектурні деталі садиби: ліпнину, форму вікон, планування двору — елементи, які дозволяють реконструювати побут і естетику тогочасного Києва. Саме такі об’єкти, непомітні для поспішного перехожого, зберігають справжній дух старого міста краще, ніж відреставровані туристичні локації.
Хто такий барон Штейнгель і де знаходиться його особняк?
Окремою зупинкою маршруту став особняк барона Штейнгеля — споруда, пов’язана з однією з помітних постатей київської історії. Рід Штейнгелів відіграв значну роль у громадському та економічному житті міста у XIX столітті. Особняк є зразком архітектури того періоду і досі привертає увагу дослідників та поціновувачів старовини.
У відео показано як зовнішній вигляд будівлі, так і її оточення, що дозволяє глядачеві скласти уявлення про масштаб та стиль споруди. Такі об’єкти рідко потрапляють до офіційних екскурсійних програм, хоча їхня історична цінність не поступається загальновідомим пам’яткам столиці.
Чому київська архітектурна спадщина опиняється в занедбаному стані?
Одним із ключових питань, які порушують автори, є причини занедбаності багатьох історичних об’єктів. Серед факторів — розмиті питання власності, відсутність фінансування на реставрацію, а також брак суспільного запиту на збереження «непарадної» спадщини. Чимало будівель офіційно мають статус пам’яток архітектури, однак на практиці це не захищає їх від руйнування чи самовільних перебудов.
Проєкт Hidden Kyiv, у межах якого знято відео, ставить за мету привернути увагу містян і туристів до таких місць. Автори організовують тематичні екскурсії, під час яких показують Київ поза стандартними туристичними маршрутами. Сайт проєкту містить актуальне розкладання екскурсій для всіх охочих.
Що ще вдалося побачити під час прогулянки?
Окрім двох головних об’єктів, маршрут включав так зване «секретне місце» — локацію, яку автори навмисно не розкривають у назві відео, щоб зберегти інтригу для глядача. Завершальною точкою прогулянки став оглядовий майданчик із панорамним видом на Київ — нагадування про те, що навіть у щоденному міському пейзажі можна знаходити несподівані ракурси та нові сенси.
Участь військовослужбовця Сергія Василюка у зйомці надає відео додаткового виміру: людина, яка захищає країну, водночас демонструє, заради чого варто берегти культурну та архітектурну ідентичність Києва. Це поєднання особистої історії та міської спадщини робить матеріал особливо актуальним у нинішній час.
Чому це важливо знати
Архітектурна спадщина Києва — це не лише туристичний ресурс, а й частина колективної пам’яті городян. Занедбані садиби та особняки зникають безповоротно, якщо суспільство не виявляє до них інтересу. Знати про такі місця — перший крок до їх збереження. Подібні ініціативи, як Hidden Kyiv, формують культуру уважного ставлення до міського простору та нагадують: справжня історія міста прихована не лише у музеях, а й у занедбаних дворах і старих фасадах.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, флігель Олени Згорської на Лук’янівці знесли заради житлового комплексу. Також ми розповідали про прибутковий будинок на Подолі, який зберіг автентичний декор XIX століття.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









