Що сталося

У пресцентрі «Київінформ» Департамент охорони культурної спадщини представив річний звіт. Директорка департаменту Марина Соловйова назвала серед найболючіших втрат пошкодження будинку письменників на Банковій, 2, будівлі на Сковороди, 9-Б, а також об’єкти на території Софії Київської та Києво-Печерської лаври.

«Війна йде за нашу ідентифікацію: мову, культуру, спадщину. Вони хочуть знищити все українське. І ми маємо протистояти», — зазначила Соловйова.

Як ми повідомляли, у січні 2026 року дрони «Шахед» вперше з часів Другої світової війни безпосередньо пошкодили об’єкти Києво-Печерської лаври — вибуховою хвилею ушкоджено вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву.

Чому це відбувається

Київ опинився перед подвійним викликом. З одного боку — постійні російські обстріли, які поряд із руйнуванням житла та інфраструктури завдають шкоди культурній спадщині. З іншого — давні проблеми: незаконні перебудови, занедбані історичні будівлі, прогалини в системі охорони пам’яток.

Як ми раніше писали, навіть під час війни на Подолі продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій на знесення та активні судові процеси. А за даними нашого розслідування, понад чверть Подолу — це об’єкти в аварійному або невідомому стані.

Заступниця київського міського голови Ганна Старостенко наголосила: «В умовах війни особливо важливо зберігати наші об’єкти культурної спадщини. Ми бачимо суспільний запит на збереження історії. І маємо на нього відповідати».

Хто відповідає

За збереження культурної спадщини столиці відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА на чолі з Мариною Соловйовою. Загальну координацію здійснює заступниця мера Ганна Старостенко (фракція «УДАР»). Археологічний напрям курує комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» під керівництвом Тетяни Осінчук.

У департаменті повідомили про різке посилення роботи: кількість інспекцій зросла вдесятеро, штат юристів — майже у п’ять разів. Облік пам’яток активно переводять у цифровий формат.

Що роблять зараз

Однією з ключових відповідей на воєнні ризики стало оцифрування пам’яток і створення 3D-моделей. «Якщо об’єкт буде зруйнований, відновити його можна лише за наявності креслень і цифрових моделей. Це не просто віртуальні тури — це інструмент відновлення», — пояснила Соловйова.

У 2025 році департамент разом із партнерами створив 3D-моделі пам’яток, оцифрував понад 20 мозаїчних панно та запустив розділ «Культурне надбання» на платформі «Київ-Гід» із мапами, маршрутами та аудіогідами.

Попри війну, тривають реставраційні процеси. Серед об’єктів — будинок зі знаменитими дверима на Андріївському узвозі, 5/31, будівля на Сковороди, 9-Б. Частину проєктів реалізують за кошти меценатів — зокрема, реставрацію будинку зі «Зміями та каштанами» на Великій Житомирській, 32.

Також започатковано механізм довгострокової оренди пам’яток з обов’язковою реставрацією коштом орендаря. Перший такий договір уже підписали щодо будинку на Андріївському узвозі, 13-Б.

До переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини внесли нові будівлі, зокрема Житній ринок на Подолі та споруди в охоронній зоні Софії Київської.

Гостинний двір: проблема без рішення

Окремою болючою темою залишається Гостинний двір на Подолі. Будівля має статус пам’ятки національного значення, але перебуває у державній власності. Місто неодноразово зверталося до Міністерства культури та Кабміну з проханням передати її у комунальну власність.

«У Києва є кошти на його відновлення, але юридично ми не можемо це зробити», — зазначила Соловйова. За її словами, стан споруди вже критичний, і без рішення на державному рівні повноцінні роботи розпочати неможливо.

Рік у цифрах

Упродовж 2025 року Департамент охорони культурної спадщини провів майже 1000 візуальних обстежень, розглянув 91 пакет науково-проєктної документації, опрацював 888 звернень щодо реклами на пам’ятках, підготував понад 360 довідок щодо режимів використання будівель та подав 268 пакетів документів до Мінкульту для внесення до державного реєстру.

В археологічному напрямі в Києві обліковується 79 пам’яток — 54 місцевого і 25 національного значення. Наразі фахівці активно працюють з культурним шаром Подолу разом із заповідником «Стародавній Київ».

Чому це важливо знати

Збереження культурної спадщини в умовах війни — це не лише про фасади чи туристичну привабливість. Це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Росія цілеспрямовано б’є по об’єктах, які формують українську культурну спадковість.

Для киян це важливо ще й з практичної точки зору: стан історичних будівель впливає на безпеку прилеглих територій, а програми оцифрування створюють основу для післявоєнного відновлення. У 2026 році КМДА планує ухвалювати нові рішення щодо захисту історичної забудови та розширювати програми оцифрування і реставрації.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли, що дрони вперше з часів Другої світової війни безпосередньо пошкодили Києво-Печерську лавру. Також ми розповідали, як під час війни на Подолі продовжують руйнувати історичні будівлі попри мораторій. А пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури щодо знищення будівель у історичному центрі столиці.