Навіщо Україні потрібен такий курс?

Повномасштабне вторгнення завдало масштабної шкоди культурній спадщині України. Як ми раніше писали, понад 4 000 об’єктів культури в Україні постраждали від війни — і фахова спільнота не мала готових інструментів для оцінки збитків такого масштабу. Курс покликаний заповнити цю прогалину: у його центрі — не лише фіксація руйнувань, а й розуміння цінності об’єкта, ступеня втрат та можливих сценаріїв втручання: збереження, консервація, реставрація або реконструкція.

Президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський наголосив: «Це не навчання студентів, а навчання фахівців. У нас є методики, як рахувати втрати чи пошкодження, але це набагато складніше. Наші колеги вже стикалися з такими викликами в інших країнах, і цей досвід є надзвичайно корисним».

Віцепрезидентка НСАУ Олена Олійник підкреслила: «Ми не були готові оцінювати шкоду такого масштабу. Водночас спадщина для нас — це не лише пам’ять, а й ресурс відновлення країни та елемент національної ідентичності».

Що лягло в основу програми?

Програма базується на італійському досвіді роботи з історичною спадщиною в умовах катастроф і криз. Застосовано підходи системи цивільного захисту та Національної технічної структури Італії, адаптовані до українських реалій. Методики оцінки пошкоджень розроблялися з урахуванням специфіки воєнного контексту, в якому перебуває Україна.

Як ми раніше повідомляли, Україна вже запустила кампанію захисту понад 1 700 пам’яток — такі ініціативи і методологічна база, закладена курсом UREHERIT, доповнюють одна одну у справі збереження спадщини.

З яких модулів складається курс?

У межах курсу представлено п’ять тематичних модулів. Управління в надзвичайних ситуаціях розглянув Роберто Роккі; реставрацію сучасної культурної спадщини — Сара Ді Реста; міжнародні кейси відновлення та реставрації — Андреа Бенедетті; технічну діагностику історичних будівель — Нур Умар; методи відновлення пошкоджених конструкцій — Джованні Кардінале.

Окрему увагу приділено сучасним інструментам діагностики: фотограмметрії, скануванню, BIM, цифровим архівам та використанню штучного інтелекту для роботи зі спадщиною. Усі ці технології дозволяють точніше документувати стан об’єктів і планувати подальші роботи з їхнього відновлення. Поєднання класичних реставраційних методів з цифровими інструментами робить курс особливо актуальним для сучасних умов.

Як переглянути курс?

Повний курс доступний на YouTube-каналі проєкту. Також можна переглянути запис прес-конференції, де учасники докладно розповіли про зміст і методологію програми.

Як зазначили учасники проєкту, український досвід роботи зі спадщиною в умовах війни вже набуває міжнародного значення та стає частиною професійного європейського діалогу. Проєкт UREHERIT — «Architects for heritage in Ukraine. Recreating identity and memory» — співфінансується Євросоюзом у межах програми Creative Europe.

Варто відзначити, що Національна спілка архітекторів України є ключовим партнером у реалізації цього курсу. Організація об’єднує архітекторів з усієї країни і має унікальну можливість поширити здобуті знання серед фахівців, які безпосередньо працюють з пошкодженими об’єктами спадщини на деокупованих та прифронтових територіях. Подібне партнерство між українськими і європейськими фаховими структурами є важливим елементом інтеграції України в європейський культурний і освітній простір.

Чому це важливо знати

Систематична оцінка збитків культурній спадщині — це не лише питання збереження пам’яток, а й основа для майбутнього відновлення країни. Фаховий підхід до діагностики пошкоджень дозволить Україні залучати міжнародне фінансування, відстоювати позиції в судах щодо воєнних злочинів і зберігати національну ідентичність для наступних поколінь.

Такі курси мають практичне значення вже зараз: архітектори та фахівці зі спадщини, навчені за цією програмою, зможуть брати участь у відбудові деокупованих територій, де збитки об’єктам культури є найбільшими.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, понад 4 000 об’єктів культури в Україні постраждали від війни. Також ми повідомляли про першу експозицію проєкту «Втрачений Київ» на Контрактовій площі — ще один приклад документування культурних втрат.