Серед постраждалих об’єктів культурної інфраструктури: 1223 клубні заклади, 858 бібліотек, 190 закладів мистецької освіти, 137 музеїв та галерей, 50 театрів, кінотеатрів та філармоній, 11 парків і зоопарків, 9 заповідників, 4 цирки та кіностудія у Києві. Руйнування зафіксовані у 335 територіальних громадах по всій Україні, найбільше — в громадах Донецької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей.

Чому це відбувається

Систематичне руйнування об’єктів культурної спадщини є частиною стратегії Росії з знищення української ідентичності. Атаки на музеї, бібліотеки, театри та історичні пам’ятки відбуваються внаслідок масованих обстрілів міст ракетами та дронами, які часто влучають у центральні історичні райони.

Окремі регіони потерпають від цілеспрямованого знищення культурної інфраструктури під час окупації. У тимчасово окупованих територіях Луганської, Запорізької, Донецької та Херсонської областей неможливо точно підрахувати кількість пошкоджених закладів культури, що свідчить про масштабність руйнувань.

Хто відповідає

За документування та координацію відновлення пошкодженої культурної спадщини відповідає Міністерство культури та інформаційної політики України на чолі з Віцепрем’єр-міністеркою Тетяною Бережною. Фіксацію руйнувань здійснює Український інститут національної пам’яті спільно з регіональними управліннями охорони культурної спадщини.

На місцевому рівні за збереження об’єктів культури відповідають обласні військові адміністрації та міські ради. Міжнародну підтримку надають ЮНЕСКО, Блакитний щит та партнерські країни через програми фінансової допомоги на реставрацію.

Що роблять зараз

Для збереження та відновлення культурної спадщини створено Український фонд культурної спадщини, про що повідомила Тетяна Бережна. «Щодня росіяни атакують Україну, зокрема об’єкти культурної спадщини та історичні пам’ятки. Постраждалі 2483 об’єкти культурної інфраструктури — це одна з найбільших втрат з часів Другої світової війни. Це виклик, який потребує координації світу. Саме для цього ми створили Український фонд культурної спадщини. Щоб могти відновити та зберегти нашу історію та культуру для майбутніх поколінь», — наголосила віцепрем’єр-міністерка.

Одночасно Український культурний фонд реалізує програму «Культурна спадщина» з бюджетом 45 мільйонів гривень, яка підтримує проєкти з диджиталізації та реставрації пошкоджених об’єктів. Пріоритет надається оцифруванню матеріалів у прифронтових та деокупованих регіонах, а також створенню віртуальних музеїв та 3D-моделей зруйнованих пам’яток.

Чому це важливо знати

Втрати культурної спадщини неможливо відновити повністю — кожна знищена пам’ятка означає безповоротну втрату матеріальних свідчень української історії. Руйнування музеїв, бібліотек та архівів позбавляє майбутні покоління доступу до автентичних документів та артефактів.

Масштаб руйнувань, порівнянний із Другою світовою війною, вимагає міжнародної координації для документування злочинів проти культурної спадщини та залучення ресурсів на відновлення. Збереження культурної інфраструктури критично важливе для підтримання національної ідентичності та культурного життя в умовах війни.

Раніше ми писали

Проблема збереження культурної спадщини залишається актуальною навіть у відносно безпечних регіонах. У грудні 2024 року ми розповідали, що на київському Подолі під час війни продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій та судові процеси. А ще раніше у червні 2024 року писали про критичний стан історичного центру Києва, де кожна четверта будівля Подолу занедбана або зруйнована.