Будинок ювеліра Коробки на Сагайдачного: пам’ятка XIX ст. досі занедбана

На вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 на Подолі занепадає двоповерхова кам’яниця початку XIX століття — будинок ювеліра Федора Коробки, пам’ятка архітектури національного значення, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Попри охоронний статус і повернення у власність київської громади рішенням Верховного Суду у 2018 році, садиба досі стоїть без реставрації.

3 Травня 2026 о 17:47|Культура|⏱ 2 хв читання|Поділитися:

Занедбаний фасад будинку ювеліра Коробки на вулиці Сагайдачного, 15 у Києві — пам'ятка архітектури XIX ст.

Фото: kyiv.news | 1920×1080

Хто такий Федір Коробка і коли збудували садибу

Федір Коробка — цехмейстер київських ювелірів, майстер золотих і срібних справ, член Київського магістрату і почесний громадянин міста. Ділянку на Подолі він придбав незабаром після Великої пожежі 1811 року, яка знищила значну частину кварталу.

У 1830-х роках Коробка звів тут кам’яницю у стилі класицизму за проєктом архітектора Людвіка Станзані — того самого майстра, якому належить авторство сусідньої садиби Балабухи на Сагайдачного, 27. У подвір’ї також збудували цегляний флігель і льохи.

Як змінювалась доля будівлі у XIX–XX століттях

У середині XIX ст. будівлю орендувала Київська цивільна палата, пізніше вона перейшла у власність поштової контори. Наприкінці XIX ст. проведено реконструкцію.

Після 1922 року садибу націоналізувала радянська влада: перший поверх зайняли крамниці, верхні — Подільський військовий комісаріат. Так будівля поступово втрачала первісний вигляд і призначення.

Що особливого в архітектурі будинку

Це двоповерхова цегляна кам’яниця з напіввальмовим дахом. Центральний фасад прикрашений портиком іонічного ордера, цоколь оздоблений рустом. Перший поверх має аркаду із замковими каменями, другий — прямокутні вікна з сандриками та балюстрадою. Фриз прикрашений рослинним орнаментом, хоча частина декоративних елементів втрачена.

Чому це важливо знати

У 2012 році будівлю внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тривалий час вона перебувала у приватній власності без реставрації. У 2018 році рішенням Верховного Суду садибу повернуто київській громаді — проте станом на сьогодні вона залишається занедбаною.

Це черговий приклад того, як охоронний статус сам по собі не рятує від руйнування: без реального фінансування і контролю навіть пам’ятки національного значення на Подолі занепадають.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, сусідня садиба Балабухи на Сагайдачного, 27 — також робота Станзані 1830-х років — зберегла свій вигляд і дух. А тема захисту пам’яток Подолу не сходить з порядку денного: активісти та пам’яткоохоронці регулярно б’ють на сполох через загрозу руйнування чергових будівель кварталу.

Автор