Скляні зупинки біля Лук’янівської поставили інвестори, не місто
Скляні зупинки біля метро «Лук’янівська» встановили за кошти інвесторів, а не з міського бюджету, повідомили в КП «Київпастранс» у відповідь на запит «Радіо Свобода», повідомляє «Українська правда». Павільйони облаштували в межах інвестиційного проєкту за розпорядженням КМДА від 14 липня 2016 року, тому кошти підприємства чи бюджету міста на них не витрачали.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Коли з’явилися зупинки на Глибочицькій
Павільйони на вулиці Глибочицькій облаштували ще в березні 2025 року під час капітального ремонту трамвайних колій. У «Київпастрансі» зазначили, що відтоді ці зупинки не пошкоджували обстріли РФ. Там також уточнили, що у 2026 році підприємство не закуповувало і не встановлювало жодних скляних зупинок.
З якого скла зроблені павільйони
За словами представників «Київпастрансу», бічні та задні панелі зупинок виготовлені з гартованого скла: у разі пошкодження воно розсипається на дрібні фрагменти замість гострих уламків, як у звичайного автомобільного скла. Дах зупинок зроблений зі скла «триплекс», яке після удару залишається цілим на захисній плівці.
Що сказали в КМДА
Раніше медіа звернули увагу на скляні зупинки біля метро «Лук’янівська» — у районі, який неодноразово обстрілювала Росія. У КМДА заявили, що ці зупинки не є новими конструкціями і не мають використовуватися як укриття під час повітряних тривог.
Актуальну ситуацію з повітряними тривогами та роботою ППО в Києві можна відстежувати на мапі подій Києва, де дані оновлюються кожні 15 хвилин.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Вул. Гетьмана перекрили через нічну атаку, змінили 4 маршрути тролейбусів. Також ми повідомляли: Київ і реактивні «Шахеди»: чому тривоги стали частішими вдень.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







