Що відбувається на річках

Гідрологічна ситуація на водних об’єктах Київщини станом на 2 березня виглядає так: на Десні зафіксовано ополонки — ділянки відкритої води серед крижаного покриву, які утворюються в місцях з найшвидшою течією та підземними джерелами.

На Дніпрі спостерігаються одразу два характерних для перехідного періоду явища: забереги залишкові — залишки берегового льоду, що ще тримаються вздовж берегів, — та льодохід, тобто активний рух крижаних мас за течією. Великі крижані уламки, що рухаються Дніпром, є типовою картиною для початку березня.

На річках Тетерів та Стугна зафіксовано воду на льоду, що свідчить про початок процесів танення верхнього шару крижаного покриву. Водночас на цих же річках, а також на Трубежі, зберігається льодостав — суцільний крижаний покрив, який поки що тримається. Характерною ознакою наближення весни є потемніння льоду на Тетереві — це означає, що крижаний покрив почав руйнуватися зсередини під впливом сонячного випромінювання та підвищення температури води.

Чому це відбувається

Різна гідрологічна картина на різних річках пояснюється їхніми фізичними характеристиками: шириною русла, швидкістю течії, глибиною та наявністю підземного живлення. Дніпро як головна водна артерія регіону з потужною течією першим реагує на зміни температури — льодохід тут розпочався ще в лютому через аномальні коливання температури, коли після тривалих морозів прийшла різка відлига.

Менші річки на кшталт Тетерева, Стугни та Трубежа зберігають льодостав значно довше через меншу швидкість течії та захищеність від вітрів. Потемніння льоду на Тетереві — це проміжна фаза між стабільним льодоставом та початком льодоходу, яка може тривати від кількох днів до двох тижнів залежно від погодних умов.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, на Верхньому Дніпрі та в суббасейні Десни наприкінці лютого утримувався малозмінний режим зимової межені з коливаннями рівнів води в межах 1–2 см за добу. Водночас на Стугні біля Здорівки вже зафіксовано вихід води на заплаву.

Хто відповідає за моніторинг

За гідрологічний моніторинг річок відповідає Український гідрометеорологічний центр (УкрГМЦ), який входить до складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Щоденні спостереження на гідропостах здійснює Київський обласний центр з гідрометеорології спільно з Державним агентством водних ресурсів.

Рівень води Дніпра у Києві біля мосту «Метро» наприкінці лютого становив близько 462 см над нулем поста, температура води — 0,7 градуса Цельсія. Об’єм води у каскаді Дніпровських водосховищ (без Каховського) становив 20,757 куб. км з вільною ємністю 4,901 куб. км. Ці показники є важливими для прогнозування подальшого розвитку весняного водопілля.

Що очікується далі

Синоптики прогнозують, що березень 2026 року буде контрастним — із періодами потепління та поверненням морозів. Це означає, що процес руйнування льоду на річках Київщини може бути нерівномірним: під час потепління льодохід активізуватиметься, а в періоди похолодання — призупинятиметься. Прогнозується, що вже в період 9–13 березня по всій Україні можуть повернутися нічні морози.

Як ми раніше повідомляли, весняне водопілля 2026 року на річках Київської області очікується нижче за норму. Водночас еколог Олександр Соколенко попереджає, що різке потепління у березні може спричинити стрімке наповнення річок, і найбільше підняття рівнів очікують саме в басейнах Десни, Прип’яті та Дніпра. У Києві під загрозою підтоплення можуть опинитися Труханів острів, Гідропарк та острів Муромець.

Чому це важливо знати

Гідрологічна ситуація на річках безпосередньо впливає на безпеку мешканців Київщини. Льодохід на Дніпрі може створювати тимчасові загрози для берегової інфраструктури, набережних та об’єктів водного транспорту. Вихід води на заплаву, який вже зафіксовано на Стугні біля Здорівки, потребує уваги з боку місцевої влади та служб з надзвичайних ситуацій.

Для мешканців прибережних територій важливо стежити за оновленнями від гідрометеорологічного центру та категорично не виходити на лід — навіть якщо він візуально виглядає міцним, процеси руйнування відбуваються зсередини та можуть бути непомітними з берега.

Раніше ми писали

Наприкінці лютого ми публікували огляд гідрологічної ситуації на річках Київщини, де фіксували ополонки на Десні та воду на льоду Прип’яті. Також ми розповідали про прогноз весняного водопілля, яке цього року очікується нижче за норму. Раніше ми також повідомляли про незаконний видобуток піску з Десни, що завдає шкоди гідрологічному режиму річки.