Що сталося

Слідство встановило, що підприємство мало законне право видобувати пісок, але лише в межах визначеного родовища та з дотриманням дозволеної глибини. Проте у червні–вересні 2023 року залучена підрядна організація грубо порушила ці умови, а керівник товариства не забезпечив належного контролю за дотриманням вимог законодавства.

Порушення зафіксовано у двох напрямках. По-перше, 7,9 тисячі тонн піску видобуто за межами родовища — це завдало збитків довкіллю на 6 мільйонів гривень. По-друге, ще 31 тисячу тонн видобуто з перевищенням дозволеної глибини більш ніж на 5 метрів. Збитки від цього порушення склали понад 16,5 мільйона гривень.

Загальний обсяг незаконно видобутих корисних копалин — 38,9 тисячі тонн. Масштаб порушень свідчить про те, що підрядник фактично працював без жодних обмежень протягом чотирьох місяців, попри наявність чітко визначених умов у дозвільній документації.

Хто відповідає

За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора директору товариства повідомлено про підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Суть звинувачення полягає не у тому, що директор особисто здійснював видобуток. Слідство вважає, що він мав контролювати роботу підрядника та забезпечити дотримання умов спеціального дозволу, але не зробив цього. Фактично, маючи всі необхідні дозвільні документи, підприємство дозволило підряднику працювати з порушенням меж родовища та глибини видобування.

Справа має двосторонню структуру відповідальності. Працівники підрядного підприємства, які безпосередньо здійснювали незаконний видобуток, уже перед судом — прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували щодо них обвинувальний акт у 2025 році. Тепер підозру отримав і замовник — керівник компанії-надровидобувача, який мав контролювати їхню роботу.

Що роблять зараз

Тривають слідчі дії щодо директора підприємства. Кримінальне провадження ведеться за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Частина 2 статті 367 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади.

Паралельно в суді розглядається справа щодо працівників підрядної організації, які безпосередньо виконували роботи з видобутку піску. Таким чином, правоохоронці притягують до відповідальності обидві сторони — і виконавців, і керівника, який мав забезпечити законність робіт.

Чому це важливо знати

Незаконний видобуток піску — системна проблема для Київської області. За даними Офісу Генерального прокурора та Національної поліції, лише протягом 2025 року на території регіону зафіксовано кілька масштабних справ.

Зокрема, організована група, яка видобувала пісок на Десні з 2019 по 2021 рік, завдала збитків на понад 340 мільйонів гривень та спричинила обвал і розмив берегів річки. В Обухівському районі трьом учасникам організованої групи повідомили про підозру за незаконний видобуток понад 15 тисяч тонн піску із збитками на 16 мільйонів гривень. У липні 2025 року на Київщині викрили нелегальний видобуток, через який утворилася штучна водойма площею понад три гектари, що загрожувала підтопленням територій біля річки Ірпінь.

Неконтрольоване видобування піску руйнує берегову лінію, порушує гідрологічний режим річок і створює загрозу для прибережної інфраструктури. Річка Десна є однією з найважливіших водних артерій Київщини. Як ми нещодавно повідомляли, весняне водопілля 2026 року на річках області очікується нижче норми, що свідчить про загальне погіршення стану водних ресурсів регіону.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми розповідали про прогноз весняного водопілля на річках Київщини, яке очікується нижче за норму. Також ми повідомляли про розтрату 1,7 мільйона гривень, виділених на створення водоохоронних зон на п’яти київських пляжах, де керівнику комунального підприємства КМДА оголосили підозру. Крім того, ми писали про підозру посадовцю КМДА у справі розтрати коштів на реставрації Флорівського монастиря.