Які два варіанти переходу пропонують?

Перший план передбачає зрізання від двох до чотирьох дерев посередині бульвару Тараса Шевченка. На думку поліції, це необхідно, аби водії завчасно помічали пішоходів на переході й мали достатньо часу для гальмування. Критики такого підходу вказують на небажаність втрати зеленого насадження на одному з центральних бульварів міста.

Другий варіант дозволяє обійтися без вирубки дерев. Замість цього пропонується розширити тротуар безпосередньо перед переходом і облаштувати так звану «антикишеню» — виступ, завдяки якому пішоходи опиняються ближче до проїжджої частини і стають помітнішими для водіїв. Такий підхід одночасно вирішує питання видимості та зберігає існуючі дерева.

Чому відмовилися від ліфтів у підземному переході?

На початковому етапі обговорення існувала ідея просто встановити ліфти в уже наявному підземному переході. Однак від неї відмовилися з практичних міркувань: під час відключень електроенергії або в умовах сильних морозів такі підйомники перестають працювати. Для людей з інвалідністю, батьків із колясками та людей похилого віку це означало б систематичну недоступність переходу саме тоді, коли він найбільш потрібний.

Наземний перехід позбавлений цього недоліку — він функціонує незалежно від погоди та наявності електроживлення, що робить вулицю по-справжньому безбар’єрною. Як ми раніше писали, Київ вже розбудував 138 км безбар’єрних маршрутів — наземний перехід біля «Університету» стане ще одним кроком у цьому напрямку.

Як активісти домагалися вирішення питання?

Шлях до компромісу виявився непростим. Авторка петиції до президента Іванна Малій зазначила, що патрульна поліція дев’ять разів відхиляла пропозиції активістів — без детальних пояснень причин відмови. Проєкт переходу погоджено ще у 2019 році, проте саме відсутність затвердженої схеми організації дорожнього руху блокувала будь-який практичний поступ упродовж кількох років.

Аби привернути увагу до проблеми, кияни час від часу проводили мирні акції біля входу до станції метро «Університет» і навіть символічно малювали перехід просто на асфальті. Зрештою, реєстрація петиції до президента та публічний тиск змусили поліцію сісти за стіл переговорів і шукати взаємоприйнятне рішення. Як ми раніше писали, бульвар Шевченка залишається в центрі уваги киян — тепер справа за Центром організації дорожнього руху, який має підготувати обидві схеми та винести їх на фінальне погодження.

Чому це важливо знати

Наземний перехід біля метро «Університет» — не лише питання зручності. Це питання рівного доступу до міського простору для людей з інвалідністю, батьків із дитячими колясками та людей похилого віку. Вирішення багаторічного конфлікту між активістами та поліцією може стати прецедентом для інших проблемних ділянок Києва, де безбар’єрність досі залишається декларацією, а не реальністю.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київ вже розбудував 138 км безбар’єрних маршрутів для людей з обмеженими можливостями. Також ми повідомляли, що на бульварі Шевченка оголосили тендер на фонтан без проєктного погодження.