Як з’явився тендер і що він передбачає?

8 квітня 2026 року на офіційному сайті КМДА оприлюднили візуалізації оновленого бульвару Шевченка. Анонс обіцяв сучасний безбар’єрний громадський простір: нове озеленення, лавки, освітлення, зручні доріжки та фонтан у центрі пішохідної зони. Проєкт було замовлено ще у 2025 році, а його розробка коштувала 1,5 млн гривень із міського бюджету.

Попри публічні заяви окремих посадовців про меценатське фінансування, аналіз тендерної документації свідчить про інше: кошти на реконструкцію передбачені з комунальних джерел, а вартість самого тендеру становить 51 мільйон гривень. Жодних громадських слухань, залучення незалежних експертів чи відкритих обговорень із киянами перед початком процедури закупівлі не проводилося.

Фінансування: меценати чи бюджет?

Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський у Facebook стверджував, що роботи фінансуватимуться не з міського бюджету, а за підтримки меценатів — зокрема компанії Farmak. Проте аналіз тендеру в Prozorro свідчить про протилежне: джерелом фінансування робіт у документації зазначено комунальну корпорацію «Київавтодор». У технічній специфікації містяться пункти про повний комплекс робіт зі створення фонтану: технічне приміщення, основа, чаша та декоративні елементи художнього лиття. Жодної згадки про меценатське співфінансування в документах немає.

Арткураторка і радниця міністра культури України Катя Тейлор назвала суму тендеру — близько 51–52 мільйонів гривень — завищеною для невеликої ділянки.

Проєктну документацію досі не погоджено

Однією з найбільш показових обставин є те, що, попри оголошення тендеру, проєктну документацію згідно з даними державного реєстру досі офіційно не погоджено. Тобто «Київавтодор» шукає підрядника на роботи, які ще не мають юридично затвердженого проєкту. Архітектор Павло Пекер назвав це тривожним симптомом системної проблеми: «Брак комунікації міста з містянами — це системна проблема. Коли спільнота просто кричить в спину меру, а він одноосібно вирішує, як це буде».

Що кажуть архітектори та культурні експерти?

Катя Тейлор у коментарі виданню Kashtan News розкритикувала концепцію фонтану як поверхову і позбавлену осмисленості. На її думку, запропоноване рішення не досліджує історію місця, не відповідає сучасним стандартам проєктування публічних просторів і не передбачає архітектурного чи скульптурного конкурсу.

«Ми бачимо фонтан, який навіть не буде мати своєї першочергової функції, яка була 100 років тому. Ці фонтани були розміщені по Києву для того, щоб кияни могли пити чисту воду і поїти своїх коней. Але мені здається, що з цього фонтану навіть коней не можна буде поїти», — зазначила Тейлор.

Архітектор Павло Пекер звернув увагу на ширший контекст: питання облаштування бульвару Шевченка не можна зводити лише до вибору архітектурного об’єкта. На його думку, спочатку потрібно публічно обговорити, чи доречно взагалі перетворювати цей відрізок на пішохідний променад, якщо з обох боків у заторах стоять автівки в чотири ряди.

Чому інклюзивність залишилася лише декларацією?

Однією з головних обіцянок у публікації КМДА було створення «сучасного безбар’єрного простору», доступного для всіх. Однак аналіз візуалізацій і коментарі містян виявили суттєву суперечність між заявленими цілями та реальним проєктним рішенням.

Кияни, які залишили відгуки у соцмережах, звернули увагу на те, що спуски до підземного переходу поруч із бульваром залишаються незмінними. «Про яку доступність річ, з такими пандусами спусками в підземний перехід? Сядьте на візок і самі спробуйте спуститися по таким спускам», — написала одна з киянок. Катя Тейлор додала, що інклюзивність у цій історії постає не як реальне покращення міського середовища, а як риторичний інструмент для виправдання спірного рішення.

Павло Пекер наголосив: безбар’єрність — це цілісна система маршрутів і пішохідних зв’язків, а не точковий косметичний жест на одній ділянці.

Чому це важливо знати

Реконструкція бульвару Шевченка — це не лише питання естетики. Йдеться про 51 мільйон гривень із комунальних коштів, які витрачаються без публічного обговорення, без затвердженої проєктної документації та всупереч думці фахівців. Відсутність громадських слухань формує небезпечний прецедент: масштабні рішення щодо спільного міського простору ухвалюються без участі тих, для кого цей простір і призначений.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, «Київавтодор» вже потрапляв у скандал через завищення цін у тендері на 516 млн грн. Також нагадаємо: компанія готує тендери на ремонт переходу та вулиці Милославської — без публічних обговорень.