За що насправді голосували мешканці

Боярська міська рада запустила голосування у Facebook 21 липня. Учасникам запропонували обрати вигляд оновленого фасаду, і 79,5% обрали варіант із мозаїкою. Проте під час опитування містянам не пояснили, що оригінальне панно опиниться під утеплювачем і на його місці намалюють копію. У міськраді відповіли, що залишити панно відкритим під шаром утеплення технічно неможливо.

Панно займає весь фронтон над центральним входом ліцею: у центрі композиції — юнак із розкинутими руками серед кольорових променів і музичних мотивів, викладених дрібною смальтою.

Після оприлюднення деталей у коментарях мешканці заявили, що голосували не за знищення оригіналу, а за його збереження в цілісному вигляді, і вимагають переглянути проєкт.

Хто такий Василь Хімочка

Василь Хімочка (1950–2016) — уродженець села Старокозаче на Одещині, український художник і монументаліст, член Національної спілки художників України з 1992 року, випускник Одеського художнього училища та Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Панно «Мереживо звуків» для школи в Боярці він створив 1985 року. У 1982 році він як художник-виконавець працював над енкаустичним розписом станції метро «Мінська», а серед пізніших робіт — «Луна в просторі» для музею Києво-Могилянської академії, розпис купола дзвіниці Софії Київської 2001 року та сходів Михайлівського Золотоверхого собору, йдеться у Вікіпедії. Боярське панно — один із небагатьох його монументальних творів радянського періоду, що зберігся в Київській області.

П’ять київських шкіл зберегли мозаїки під час утеплення

У столиці вже є приклади термомодернізації навчальних закладів, де фасадні мозаїки залишили відкритими:

• ліцей № 194 «Перспектива» на Оболоні;
• школа № 98 на Воскресенці;
• ліцей № 136 на Русанівці;
• ліцей № 303 на Позняках;
• Палац дитячої та юнацької творчості Солом’янського району.

У кожному з цих випадків утеплювач монтували навколо панно, а саму мозаїку залишали на фасаді. Отже, технічна можливість зберегти твір існує, і аргумент боярської міськради про неможливість збереження суперечить столичній практиці. Реставратори столиці зараз працюють і з давніми творами: у Софійському соборі відкривають тисячолітню мозаїку «Благовіщення».

Чому це важливо знати

Мозаїки 1960–1980-х років на фасадах шкіл, будинків культури та зупинок масово зникають під утеплювачем по всій Україні, і жодного обов’язкового механізму їх захисту на рівні громад немає: панно не мають статусу пам’ятки, тож доля кожного залежить від рішення місцевої ради. Боярська історія показує ще одну проблему — формулювання питань у громадських голосуваннях: мешканці обирали вигляд фасаду, не знаючи, що йдеться про знищення оригіналу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: маршрутка Київ — Боярка подорожчала до 100 грн. Також ми повідомляли: Теремки: від давніх лісів і старовірів до столиці кібернетики.