Що ховалося під шарами фарби?

Склепіння Софійського собору приховували справжні скарби — мозаїки та фрески, створені тисячу років тому. Радянська влада зафарбувала їх, фактично заховавши від очей і від часу. Серед прихованих шедеврів — мозаїка «Благовіщення», один із найдавніших збережених творів монументального мистецтва в Україні. Реставратори наполегливо відкривають ці шари, повертаючи собору його первісний вигляд.

Чому радянська влада знищувала давній розпис?

Зафарбування мозаїк і фресок було частиною ширшої радянської політики щодо релігійних пам’яток: храми перетворювали на музеї, склади чи клуби, а їхнє оздоблення нівелювали або приховували. Собор Святої Софії не зруйнували фізично, однак його внутрішній простір зазнав серйозного втручання. Саме тому сьогоднішня реставрація — це не просто консервація, а повернення знищеного.

Як відбувається реставрація тисячолітньої мозаїки?

Реставратори Національного заповідника «Софія Київська» працюють над розкриттям мозаїк вручну — процес потребує надзвичайної точності, щоб не пошкодити фрагменти, які збереглися під фарбою. Мозаїку «Благовіщення» дбайливо очищають шар за шаром. За кілька місяців вона та інші відкриті твори стануть доступними для гостей собору. Подібна копітка праця нагадує роботу реставраторів вітражів початку ХХ століття в київських музеях — кожен фрагмент тут так само потребує окремої уваги і документування.

Що таке мозаїка в давньоруському храмі?

Мозаїка — зображення, викладене з дрібних кольорових шматочків скла, каменю або смальти, закріплених у тиньку. У середньовічних православних храмах мозаїки прикрашали найсвятіші місця — апсиди й склепіння. Смальта, тобто кольорове непрозоре скло, давала яскравий блиск, який підсилював сакральну атмосферу простору. Саме тому збережені мозаїки Софійського собору вважаються унікальними не лише для України, а й для всієї Східної Європи.

Хто фінансує відновлення Софійського собору?

Реставраційні роботи здійснюються коштом UNESCO та Національного заповідника «Софія Київська». Участь міжнародної організації підкреслює світове значення пам’ятки: Софійський собор внесений до Списку всесвітньої спадщини UNESCO разом із комплексом Києво-Печерської лаври. Підтримка тривала навіть в умовах повномасштабної війни — подібно до того, як зберігають спадщину Києво-Печерської лаври під час війни. Раніше, до початку цієї реставрації, ту саму мозаїку «Благовіщення» вже детально показували відвідувачам собору — тоді йшлося про її іконографію, кольорову палітру та розміри, а не про розчищення від радянського фарбування.

Чому це важливо знати

Мозаїки Софійського собору — не музейний експонат за склом, а жива тканина міської пам’яті. Кожен відкритий шар фарби повертає Києву частину тисячолітньої ідентичності, яку навмисно намагалися стерти. Розуміти цю історію — означає усвідомлювати, чому збереження культурної спадщини під час війни і в мирний час однаково важливе для майбутніх поколінь киян.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Києво-Печерська лавра — 975 років невіддільної від України історії.